WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Медицина Стародавнього Єгипту - Реферат

Медицина Стародавнього Єгипту - Реферат

природні і надприродні. До першого вони відносили нездорову їжу, несприятливі кліматичні і погодні фактори, наявність кишкових паразитів. Геродот пише, що єгиптяни вважали причиною людських недуг погану їжу, тому "шлунок свій вони очищають кожний місяць три дні підряд, приймаючи проносні засоби, і зберігають здоров'я блювотними і клістирами". Єгиптянам приписують і винахід клізми. Цікаво, що мова опису зашлакованості організму і методів очищення від шлаків багатьох сучасних народних цілителів мало чим відрізняється від уявлень древніх єгипетських лікарів.
Надприродні причини хвороб єгиптяни бачили у вселенні в організм злих духів померлих. Для їх вигнання використовувалися як лікарські засоби, так і різні магічні прийоми. Думали, що дурні запахи і гірка їжа відлякують злих духів. Тому до складу ритуальних сумішей при магічних процедурах включали такі екзотичні продукти, як частини хвостів мишей, виділення з вух свиней, кал і мочу тварин.
Під час вигнання злих духів звучали заклинання: "О мертвий! О небіжчик, що сховався в цій плоті, у цих частинах мого тіла. Дивися! Я дістав кал, який виступає проти тебе. Той, що сховався, - піди геть! Той, що вселився, - виходи!" Багато цілителів нашого часу "знімають прокляття", вимовляючи тексти, близькі по суті до давньоєгипетських, хоча в ті часи було чимало прийомів лікування, позбавлених усякої містики.
Папірус Еберса, виявлений у Фівах в 1872 р. являє собою медичну енциклопедію древніх єгиптян. У ньому міститься більш 900 прописів лік для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, дихальної і серцево-судинної систем, порушень слуху і зору, різного роду інфекційних процесів і глистяних інвазій. Папірус склеєний з 108 аркушів і має довжину 20,5 м. Єгипетські лікарі користалися мазями, пластирами, примочками, мікстурами, клізмами й іншими лікарськими формами. Основами для готування лік служили молоко, мед, пиво, вода священних джерел, рослинні олії. Деякі прописи містили до 40 компонентів, багато хто з який не вдається поки ідентифікувати, що ускладнює їх вивчення. До складу лік входили рослини (цибуля, гранат, алоє, виноград, фініки, снодійний мак, лотос, папірус), мінеральні речовини (сірка, сурма, залізо, свинець, алебастр, сода, глина, селітра), а також частини тіла різних тварин. От приклад пропису сечогінного засобу: пшеничної крупи - 1/8, плодів шед - 1/8, охри - 1/32, води - 5 частин. Готувати ліки рекомендувалися вночі і пити чотири дні. Прийом деяких лік супроводжувався магічними обрядами у виді заклинань і змов.
4. Навчання лікуванню
Передача медичних знань у Древньому Єгипті була тісно пов'язана з навчанням ієрогліфічному письма в спеціальних школах при храмах. У цих закладах панувала сувора дисципліна й у ході були тілесні покарання. У великих храмах міст Саіс і Геліополь існували вищі школи, або Будинки життя.
Поряд з медициною в них навчали математиці, архітектурі, ліпленню, астрономії, а також таємницям магічних культів і обрядів. Будинки життя багатьма дослідниками розглядаються як попередники університетів наступних епох.
Освічена людина, а лікар повинен був бути таким, єгиптяни називали "знаючий речі". Існував визначений обсяг знань, що дозволяв єгиптянам дізнаватися "знаючого по знанню його".
Лікарська діяльність у Древньому Єгипті підкорялася суворим моральним нормам. Дотримуючись їх, лікар нічим не ризикував, навіть при невдалому результаті лікування. Однак за порушення правил жорстоко карали аж до страти. Кожний єгипетський лікар належав до визначеної колегії жреців. Хворі зверталися не безпосередньо до лікаря, а в храм, де їм рекомендували відповідного лікаря. Гонорар за лікування виплачувався храму, який утримував лікаря. Правителі багатьох країн запрошували на службу до двору єгипетських лікарів. Геродот приводить таке свідчення: "Перський цар Кір II Великий просив у фараона Амасіса надіслати йому "кращого в цілому Єгипті" очного лікаря. Лікарське мистецтво розділене в Єгипті таким чином, що кожний лікар виліковує тільки одну хворобу. Тому в них повно лікарів: одні лікують очі, інші голову, треті зуби, четверті шлунок, п'яті внутрішні хвороби". Геродот пише про Єгипет V в. до н.е. На той час його древня культура нараховувала не менше трьох тисячоріч своєї історії. Країна пережила навали багатьох завойовників, і колишня пишнота хилилася до природного заходу. Однак величезний вплив Єгипту на розвиток культури і медицини народів Європи, Азії й Африки ще залишався в силі. Батьківщина Геродота Древня Еллада тільки вступала на шлях історичного розквіту. Наступність єгипетської медицини добре відображена Гомером у "Одіссеї".
5. Медицина на полях боїв
Велику роль у нагромадженні відомостей у Древньому Єгипті грали військові лікарі, які супроводжували єгипетське військо в походах. На гробницях збереглися зображення операцій на кінцівках. У списках з папірусу обожненого лікаря Імхотепа даються чіткі вказівки по лікуванню раней м'яких тканин, техніці перев'язок, а також по виконанню найбільш частих хірургічних операцій того часу: обрізання і кастрація. Усі поранення поділялися за прогнозом на виліковні, сумнівні і безнадійні.
Лікарська етика того часу вимагала відкритого повідомлення пацієнту передбачуваного результату лікування однією з трьох фраз: "Це хвороба, яку я можу вилікувати; це хвороба, яку я, можливо, зможу вилікувати; це хвороба, яку я не зможу вилікувати". У тих випадках, коли лікування було можливим, у папірусі Імхотепа даються чіткі вказівки тактики лікування: "Скажи ти тому, у кого зяюча рань на голові: "Це хвороба, яку я буду лікувати". Після того, як ти зашиєш йому рану, у перший день поклади на неї свіже м'ясо і не бинтуй її. Піклуйся про нього доти, поки пройде час його хвороби. Лікуй рану жиром, медом, корпією, поки хворий не поправиться". При лікуванні переломів єгипетські лікарі застосовували дерев'яні лубки або бинтували ушкоджену кінцівку лляною тканиною, просоченою застигаючою смолою. Такі шини виявлені наєгипетських муміях. Вони багато в чому близькі сучасним гіпсовим пов'язкам.
6. Уринотерапія
У Древньому Єгипті сеча знаходила досить широке застосування як лікувальний засіб. У Геродота є опис не зовсім ординарного випадку уринотерапії: "По смерті Сезостриса царську владу успадковував син його Ферон, що осліп... занедужавши очима. Десять років він був сліпим; на одинадцятому році цар почув слово оракула в місті Буто, що час покарання його минуло, що він прозріє, якщо промиє очі сечею жінки, яка має зносини тільки з одним чоловіком і ніякого іншого чоловіка не мала. Він насамперед випробував сечу власної дружини і, коли не прозрів, випробував усіх жінок підряд, поки нарешті не прозрів. Тоді він зібрав усіх жінок, яких випробував, крім тієї, від сечі якої він прозрів, в одне місце, іменоване тепер Червоним полем, і всіх їх там спалив; на тій жінці, від сечі якої прозрів, цар сам женився". Так у Древньому Єгипті одночасно був отриманий лікувальний ефект і проведений експертиза подружньої вірності.
У папірусі Еберса гінекологічний розділ містить відомості про розпізнавання термінів вагітності, статі майбутньої дитини, а також "жінки, яка може і не здатна родити". Берлінський і Кахунський папіруси описують простий спосіб визначення статі майбутньої дитини. Пропонується змочити сечею вагітної жінки зерна ячменя і пшениці. Якщо першою проросте пшениця - народиться дівчинка, якщо ячмінь - хлопчик. Американські дослідники з Джорджтаунського університету провели такі дослідження й одержали статистично значиме підтвердження їх ефективності. Однак раціонального пояснення цього факту поки що не має.
Список використаної літератури
1. Древние цивилизации. - М., 1989.
2. История Древнего мира. Расцвет древних обществ. - М., 1989.
3. Історія світової культури. - К., 1993,
4. Історія світової та української культури. - К., 2000.
5. Історія світової культури. Культурні регіони. - К., 1997.
6. Історія української та зарубіжної культури. - К., 1999.
Loading...

 
 

Цікаве