WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Регуляція систем кровообігу - Реферат

Регуляція систем кровообігу - Реферат

де зосереджені ці рецептори називаються рефлексогенними зонами (аорта, місце розгалуження сонної та легеневої артерій). Рецептори інших артерій у тому числі й мікроциркуляторного русла, беруть участь головним чином у місцевих перерозподільних реакціях кровообігу.
Барорецептори збуджуються під час розтягування стінки судини (обумовлено підвищенням тиску). Аферентні імпульси спрямовуються до ядер серцевих нервів і СЦ. У СЦ збуджується СР відділ, який за механізмом реципрокної іннервації гальмує активність СЗ відділу. Отже, судина розширюється, опір зменшується, тиск падає. Одночасно зменшується симпатичний тонічний вплив і на венозний відділ, що призводить до збільшення його ємності. Внаслідок цього зменшуються венозні повернення і УО серця. Зменшенню тиску крові сприяє також сповільнення роботи серця, що є наслідком подразнення ядер блукаючого серцевого нерва аферентною інформацією від барорецепторів.
Протилежна реакція спостерігається у випадку зниження тиску (стискання судин).
На тонус кровоносних судин впливають різні хімічні речовини, які подразнюють хеморецептори. Так, звужують судини адреналін і норадреналін, вазопресин, ангіотензин, альдостерон, серотонін. Розширюють судини: гістамін (виробляється в стінках шлунка і кишок), медулін (надниркові залози), АТФ і продукти її розщеплення: аденілова, молочна і вугільна кислоти тощо.
На судинні реакції у людини впливають різні емоції. Це виявляється у зміні кольору шкіри (зблідніння, почервоніння) і підвищення кров'яного тиску.
5. Регуляція регіонарного кровотоку
Місцеві (регіонарні) механізми регуляції кровотоку спрямовані на збереження кровотоку відповідного органу як у стані спокою, так і під час активної діяльності. Ауторегуляцію місцевого кровопостачання здійснюють два механізми: механічний (міогенний) та хімічний (обмінний).
"Інструментом" механічної ауторегуляції є м'язові волокна судин. Вони мають особливість скорочуватись тим сильніше, чим більше будуть розтягнуті, і розслаблятися при зниженні тиску. Таким чином, зберігається відносно сталий кровоток у даній судинній ділянці.
Більш точну регуляцію місцевої ОШК забезпечує хімічна ауторегуляція. "Інструментом" даного механізму є продукти метаболізму (хімічні речовини), які впливають на гладкі м'язи в стінках судин, розслаблюючи їх і у такий спосіб посилюючи ОШК. Чим більшою буде активність органу, тим більшою буде метаболічна його активність, а, отже, і більшим буде кровопостачання органу.
Особливості кровообігу при фізичному навантаженні:
1. "Відміняються" рефлекси, які контролюють артеріальний тиск у стані спокою.
2. Посилюється кровообіг у працюючих органах і погіршується в непрацюючих. Це є результатом різкого скорочення кровоносних артерій під впливом симпатичних судинозвужуючих імпульсів. Кровоток у мозку не змінюється. Це забезпечується власною автономною регуляцією.
3. Робоча гіперемія.
4. Збільшується ХОК у 5-6 разів і досягає величини 20-30 л/хв. З цього об'єму до 80-85% надходить до функціонуючих скелетних м'язів. Якщо у стані спокою через м'язи проходить 0,9-1,0 л/х в крові, то під час роботи м'язи одержують до 20 л/хв і більше.
У загальній схемі регуляції кровообігу при фізичній роботі можна виділити такі етапи:
1. Активізація моторного відділу ЦНС за умовнорефлекторним принципом, тобто, ми прийшли на стадіон, побачили обстановку, в якій будемо змагатися і моторна кора активізувалась.
2. Моторна кора збуджує гіпоталамус, який активізує симпатико-адреналову і гіпоталамо-гіпофізарну системи, ядра серцевих нервів і СЦ.
3. Пропріорецептори регулюють активність судиннорухових нейронів.
6. Вікові особливості серцево-судинної системи
1. Серце починає функціонувати на 3-му тижні ембріонального розвитку. Серце у дітей відносно більше, ніж у дорослих. Його маса становить ? 0,63 - 0,80% маси тіла, а у дорослої людини - 0,48 - 0,52%. Найінтенсивніше серце розвивається на першому році життя, до 7 років збільшується у 5 разів, до 16 - в 11 разів. Ріст і деференціювання елементів серця закінчується у 18-20 років.
Маса серця у хлопчиків в перші роки життя більша, ніж у дівчаток. В 12 - 13 років настає період посиленого росту серця у дівчат і його маса стає більшою, ніж у хлопців. До 16 років серце дівчат знову починає відставати у масі від серця хлопців.
2. Зміни ЧСС: новонароджений - 140 уд/хв, 5 років - 100, 7 років - 85, 10 років - 80, 15 років - 70. Високий ритм серцевих скорочень у дітей пов'язаний із підвищеною активністю обміну речовин і переважанням тонусу симпатичних нервів над тонусом блукаючого.
3. Зміни ЕКГ - з віком збільшуються амплітуда зубців і тривалість ЕКГ.
4. Судини у дітей відносно широкі і короткі, а також мають високу еластичність.
5. Зміни тиску крові: до 6 років - СТ = 81-90 мм рт. ст., а ДТ 50-60 мм рт. ст.; 7-11 років - підвищуються на 9-14 мм рт. ст.; в період статевого дозрівання - стрибок: СТ до 130, ДТ до 90 мм рт. ст.; 17-18 років - стабілізація. У дітей АТ значно нижчий, ніж у дорослих. Чим менша дитина, тим в неї більша капілярна сітка і ширше просвіт кровоносних судин, а отже, і нижчий тиск крові.
У наступні періоди, особливо в період статевого дозрівання, ріст серця випереджає ріст кровоносних судин, тому тиск зростає. Деколи спостерігається так звана юнацька гіпертонія, оскільки нагнітальна сила серця зустрічає опір з боку відносно вузьких кровоносних судин, а маса тіла в цей період значно зростає. Юнацька гіпертонія, як правило, носить тимчасовий характер. Проте вона вимагає обережності при дозуванні фізичних навантажень.
Після 50 років максимальний тиск звичайно підвищується до 130-145ммрт.ст.
6.Зміни УО і ХОК. З віком збільшується абсолютна величина, а зменшується відносна. Належні величини УО і ХОК легко розрахувати - див. лабораторну роботу № 10.
Оскільки в різні вікові періоди у функціонуванні ССС відбуваються значні зміни спортивним педагогам необхідно здійснювати постійний контроль за функціональним станом ССС.
7. Вікові особливості реакції ССС на фізичне навантаження динамічного та статичного характеру
На динамічне фізичне навантаження діти та підлітки реагують підвищенням ЧСС, СТ (УО). Чим менші діти, тим у більшій мірі, навіть на незначне фізичне навантаження, вони реагуютьпідвищенням частоти пульсу, меншим зростанням УО. ХОК у нетренованих дітей і підлітків зростає за рахунок ЧСС і у меншій мірі за рахунок УО. Час відновлення гемодинамічних показників у нетренованих дітей і підлітків довший, ніж у тренованих. Нормальною вважається реакція ССС нетренованих дітей і підлітків на дозоване фізичне навантаження (20 присідань за 30 с або 60 підскоків), коли ЧСС зростає на 100%, СТ на 30-40%, ДТ зменшується на 10-15%, пульс повертається до вихідних величин через 2-3 хв після її завершення. Якщо СТ падає, ДТ зростає, зменшується УО, довго затримується відновний період, з'являється задуха, головокружіння, прискорюється пульс, то подібна реакція свідчить про те, що для ССС дане навантаження є великим і воно повинно бути обмежене. Аналогічна реакція у тренованих юних спортсменів може свідчити про перетренованість організму.
Статичне навантаження (до нього належить і підтримання пози) на відміну від динамічного підвищує як СТ, так і ДТ. При цьому на початку навчального року зміни гемодинамічних показників менше виражені, ніж у кінці року. Тривале позне напруження супроводжується у школярів спазмом артеріол, що спричинює підвищення АТ. Збільшення рухової активності в режимі навчальних занять - один із шляхів профілактики в учнів захворювань ССС, зокрема розвитку гіпертонії.
Loading...

 
 

Цікаве