WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Інфузійна терапія і парентеральне живлення - Реферат

Інфузійна терапія і парентеральне живлення - Реферат

дефіцит факторів зсідання крові, що відзначається внаслідок кровотечі або захворювань системи крові (гемофілія, дисеміноване внутрішньосудинне зсідання). Одноразово в судинне русло вводять до 800 мл плазми. З цією ж метою використовують антигемофільний глобулін (кріопрещшітат), який виготовляється на станціях переливання крові. Кріопреципітат необхідно вводити внутрішньовенно, струминно.
Фібриноген випускають у стандартних флаконах, у яких і міститься 1 г сухого препарату. Він добре розчиняється в апірогеН' ній стерильній воді або в 0,9 % розчині натрію хлориду. Фібриноген необхідно використовувати після його приготування і переливати внутрішньовенно, обов'язково через крапельницю з фільтром. За добу внутрішньовенно можна ввести до 5 г фібриногену, при цьому треба стежити за тим, як хворий переносить цей препарат. Показанням до введення препарату є афібриногенемія.
Фібринолізин являє собою білий порошок, який добре розчиняється в 0,9 % розчині натрію хлориду. Фібринолізин уводять внутрішньовенно крапельно зі швидкістю до 20-30 крапель за 1 хв. Під час уведення препарату іноді може спостерігатись підвищення температури тіла і озноб, які легко усуваються за допомогою антигістамінних засобів. Фібринолізин застосовують при тромбоемболії різної локалізації (периферичні судини, легенева артерія, судини мозку), а також при інфаркті міокарда. Його необхідно вводити в ранні строки після тромбозу (у 1-шу добу).
Антистафілококову плазму використовують у вигляді двох лікарських форм: суха й нативна. її одержують методом плазмаферезу з крові донорів, імунізованих стафілококовим анатоксином. Показанням до застосування препарату є стафілококова інфекція та пригнічення імунологічної .реактивності хворих при вираженій інтоксикації та гіпопротеїнемії.
Гамма-глобулін випускають в ампулах і вводять внутрішньом'язово. Показаннями до його застосування є гепатит, стафілококова інфекція, грип, пневмонія. Препарат також використовують при гнійно-септичній патології (абсцес, фурункульоз, сепсис, опікова хвороба).
Суха плазма. Перед використанням суху плазму розчиняють у дистильованій воді або в 0,9 % розчині натрію хлориду. Після розчинення вона не повинна містити пластівців, згустків і не мати вигляду суспензії. Повинна бути відповідність між групою крові хворого та плазмою, що переливається. Переливають плазму відразу після розчинення, внутрішньовенне крапельно через систему з фільтром. Після введення 50-100 мл плазми слід зробити перерву, переконатися у відсутності небажаних реакцій, а потім продовжити переливання.
На відміну від сухої нативну плазму можна зберігати в холодильнику не більш як 3 год. її переливають хворому відразу після доставки зі станції переливання крові.
Альбумін являє собою прозору рідину бурштинового відтінку. Його розливають у флакони ємкістю 50, 100 і 200 мл у вигляді 5 %, 10 % та 20 % розчинів. Він може бути донорським чи плацентарним.
Показанням до застосування альбуміну є зниження ОЦК. та онкотичного тиску. Його широко використовують при шокових станах різного походження, гіпопротеїнемії, різноманітних гострих хірургічних захворюваннях, захворюваннях печінки та нирок. Критично низьким рівнем для білків плазми вважають рівень 60 г/л, а для альбуміну - 35 г/л. У міру зниження рівня альбуміну підвищується частота хірургічних ускладнень (евентерація, недостатність анастомозів, нагнійні процеси).
Альбумін уводять внутрішньовенне крапельно. У хворих з низьким AT альбумін можна вводити струминно. Однак у цьому разі необхідно контролювати етан хворого, особливо коли вводять плацентарний альбумін. Рекомендується через 5-10 хв перекрити крапельницю, розпитати хворого про його самопочуття і, переконавшись у відсутності побічних реакцій, продовжити інфузію альбуміну. Об'єм уведеного альбуміну залежить від вираженості гіпопротеїнемії та інтоксикації. Разова доза 5-10 % розчину альбуміну не повинна перевищувати 400-500 мл. У разі перевищення цієї дози можуть розвинутись серцева та дихальна недостатність.
Під час інфузії альбуміну може виникнути алергічна реакція!
Протеїн являє собою прозору рідину бурштинового відтінку, що містить до 80 % альбуміну. Препарат готують із плазми донорської крові, вводять внутрішньовенно крапельно в об'ємі від 200 До 400 мл. Показанням до його застосування є шок різного походження, опіки, гіпопротеїнемія, гострі та хронічні гнійно-запальні стани.
Медична сестра повинна пам'ятати, що в окремих хворих під час уведення протеїну можуть розвинутись алергічні реакції. У разі їх виникнення необхідно негайно припинити інфузію препарату і викликати лікаря. Препарат не слід уводити також при крововиливах у мозок та при гострій серцевій недостатності.
Проведення інфузійної терапії при критичних станах повинне бути спрямоване на підтримання колоїдно-онкотичного стану крові. В цьому разі застосовують поліглюкін, желатиноль, альбумін, протеїн, які циркулюють у судинному руслі від 1 до 5-6 діб. Вони зумовлюють приплив рідини з інтерстиціального простору в судинне русло.
Поліглюкін (поліглюкін 6%, розчин декстрану) застосовують у разі гострих циркуляторних порушень, що розвиваються при травматичному, операційному, токсичному, септичному, опіковому шоках та гострій крововтраті. Він нормалізує об'єм циркулюючої крові, артеріальний та венозний тиск, коронарний кровотік.
Струминне переливання поліглюкіну може вивести хворого з критичного стану, підняти AT вище як 70-80 мм рт. ст. Застосування поліглюкіну ефективне під час транспортування хворих з тяжкими травмами. Далі одночасне застосування поліглюкіну з кров'ю або еритроцитною масою дозволить стабілізувати гемодинаміку хворого і провести оперативне втручання. Однак необхідно пам'ятати, що інфузія поліглюкіну, реополіглюкіну в дозі понад 1000-1200 мл може призвести до порушень в системі зсідання крові.
Желатиноль - препарат з желатину (колоїдний 8 % розчин харчового желатину). Желатиноль застосовують для внутрішньовенного введення у разі виникнення геморагічного, операційного та травматичного шоку. Може застосовуватись під час операції з метою поповнення крововтрати. Препарат зумовлює швидкий приріст плазми в судинному руслі за рахунок переміщення рідини з тканин. Він діє в середньому близько 2 год після закінчення вливання. Це пов'язано зі швидким виведенням його із судинного русла.
Желатиноль можна вводити внутрішньовенне крапельне чи струминно, одноразово чи повторно, незалежно від групи крові хворого. Під час гострої крововтрати та шоку желатиноль уводять спочатку струминно, а потім крапельно зі швидкістю 100-150 крапель за 1 хв. Доза препарату залежить від показників AT та від стану хворого. Одночасно у разі гострої крововтрати може бути введено внутрішньовенно до 1 мл/(кг-год) розчину. Далі переходять навведення електролітних розчинів та переливання крові або еритроцитної маси.
Не дозволяється переливати желатиноль разом із кров'ю, тому що при одночасному переливанні в системі для інфузії відбувається агрегація формених елементів та утворення згустків.
У зв'язку з цим після переливання желатинолю систему необхідно
Loading...

 
 

Цікаве