WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Історія хвороби: Гострий аліментарний дистрофічний панкреатит - Реферат

Історія хвороби: Гострий аліментарний дистрофічний панкреатит - Реферат

контрастна рентгенографія органів черевної порожнини
13. комп'ютерна томографія
14. ФЕГДС
15. холецистохолангіографія
16. ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія
Результати обстежень
1. загальний аналіз крові від 15.03.2005
Гемоглобін - 114 г/л
Еритроцити - 3,55 1012
Лейкоцити - 10,7 109
Кольоровий показник - 0,9
ШОЕ - 15 мм/год
2. коагулограма від 29.12.2003
Кількість протромбіну - 93%
Час ретракції згустка 70"
Кількість фібриногену - 4,0
3. УЗД органів черевної порожнини від 16.03.2005
Заключення: Розміри підшлункової залози помірно збільшені (головка 2,5 см, тіло 2,5 см, хвіст 3 см), стінки потовщені, контури нерівні, паренхіма підвищеної щільності, неоднорідна. В ділянці тіла підшлункової залози великий (14#9,5 см) ехо-негативний утвір із нечіткою капсулою.
4. загальний аналіз сечі від 15.03.2005
колір: насичено-жовтий
прозорість: прозора
питома вага: 1015
рН: 6,0
білок: 0,033%
еритроцити:1-2-1 в п/з
лейкоцити: 3-4-5 в п/з
епітелій: поодинокий
слиз: +
солі: -
бактерії: -
діастаза сечі: 1024
5. ФЕГДС від 31.12.2003
Заключення: Ознаки хронічного гіпертрофічного гастриту (патологоанатомічне дослідження - еритиматозно-гіпертрофічний гастрит)
6. аналіз крові на цукор від 16.03.2005
4,9 ммоль/л
КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ
На основі попереднього діагнозу: "Гострий аліментарний дистрофічний панкреатит. Псевдокиста підшлункової залози (клінічно)", даних додаткових результатів дослідження (ЗАК - незначний лейкоцитоз та помірне збільшення ШОЕ; УЗД ОЧП - Розміри підшлункової залози помірно збільшені (головка 2,5 см, тіло 2,5 см, хвіст 3 см), стінки потовщені, контури нерівні, паренхіма підвищеної щільності, неоднорідна. В ділянці тіла підшлункової залози великий (14#9,5 см) ехо-негативний утвір із нечіткою капсулою; ЗАС - діастаза сечі (р-я Вільгемута) 1024; ФЕГДС - Ознаки хронічного гіпертрофічного гастриту (патологоанатомічне дослідження - еритиматозно-гіпертрофічний гастрит)), проведеного диференціального діагнозу з: раком підшлункової залози, пухлиною за очеревинного простору, істиною кістою підшлункової залози, виразковою хворобою абдомінальним ішемічним синдромом, жовче-кам'яною хворобою можемо встановити клінічний діагноз: "Гострий аліментарний дистрофічний панкреатит. Псевдокиста підшлункової залози. Еритиматозно-гіпертрофічний гастрит ".
ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗ
Гострий панкреатит - поліетіологічне захворювання. У клінічній практиці найчастіше зустрічають його вторинні форми, що виникають на фоні патологій жовчовивідної системи та дванадцятипалої кишки, тісно пов'язаних анатомічне та функціонально з підшлунковою залозою.
Серед "пускових" факторів виникнення захворювання найчастішими є холелітіаз (біліарні панкреатити), особливо інфікування жовчних шляхів, зловживання алкоголем та харчові перевантаження (жирні та подразнюючі продукти), травми підшлункової залози, операційна зокрема, а також окремі інфекційні хвороби (паротит, мононуклеоз). Однак у 10-20 % хворих причина гострого панкреатиту залишається нез'ясованою (криптогенна форма).
В основі таких пошкоджень підшлункової залози та ферментної токсемії, головним чином, лежить активація панкреатичних, а потім і тканинних ферментів (трипсину, ліпази, амілази). Часто має місце поєднання порушеного відтоку панкреатичного секрету та підвищеної секреції, які провокують внутрішньопротокову гіпертензію.
Серед пояснень первинних механізмів активації панкреатичних ферментів найбільше значення мають: а) теорія "спільного каналу" з рефлюксом жовчі в протоки підшлункової залози; б) блокада відтоку панкреатичного соку з розвитком внутрішньопротокової гіпертензії та проникання секрету в інтерстиціальну тканину; в) порушення кровопостачання підшлункової залози (васкуліти, тромбофлебіти й емболії, серцева недостатність тощо); г) токсичні й алергічні пошкодження залози. Роль алкоголю в таких ситуаціях може бути двоякою: стимуляція секреції підшлункової залози й пряма пошкоджуюча дія на її тканину.
Причинами псевдокіст є перенесений деструктивний панкреатит, травми підшлункової залози, оклюзія вірсунгової протоки паразитами, конкрементами, пухлинами, уроджені аномалії розвитку.
Механізм розвитку псевдокіст полягає в тому, що внаслідок вогнищевого некрозу залози, утрудненого нормального відтоку її секрету відбувається руйнування стінок панкреатичних проток із виходом панкреатичного соку за межі залози, що викликає реактивне запалення очеревини навколишніх органів, які формують стінки псевдокісти.
ЛІКУВАННЯ ДАНОГО ХВОРОГО
План лікування
Консервативне лікування: режим - ліжковий, перші дні голод, далі при затиханні запальних явищ у підшлунковій залозі - дієта №5, спазмолітики (папаверін, атропін, баралгін, платіфілін); інгібіторитори протеаз (контрікал); цитостатики (5-фторурацил, фторафур). Проводять дезінтоксикаційну терапію (реополіглюкін, плазма крові, гемодез). Покращання мікроциркуляції в підшлунковій залозі досягають завдяки введенню реополіглюкіну, тренталу та гепарину 5000 ОД 6 разів на добу під контролем показників системи зсідання крові. Застосовують також холінолітики (сульфат атропіну, метацин). В комплексному лікуванні - вітамінотерапія (С, В1, В6.В12), анаболічні гормони (ретаболіл, нерабол), ферментні препарати (фестал, панзинорм, панкреозимін, мезим, тощо).
Методом вибору лікування псевдокисти є хірургічне лікування. З цією метою у ІІ стадії формування кісти, яка є у даного хворого, використовують пункцію кісти через черевну стінку під контролем УЗД з аспірацією вмісту (зовнішнє дренування кісти).
Оперативне лікування
Наявність у хворого псевдокісти ІІ ст., ознак інтоксикації на фоні гострого аліментарного дистрофічного панкреатиту є абсолютним показом до проведення операції: "Через шкірна лікувально-діагностична пункція псевдокісти підшлункової залози під контролем УЗД з наступною аспірацією її вмісту"
Згоду хворого отримано, підтверджено документально.
Премедикація - р-н Омнопону 2%-1,0, р-н Димедролу 0,1%-1,0, р-н Атропіну сульфат 0,1%-0,5 в/м.
20.03.2005, 10:20 Хід операції
Після обробки шкіри під місцевим знеболенням р-м Новокаїну 0,5%-6.0 в епігастрії зліва під контролем УЗД вводимо голку глибиною 7 см. Отримано 600 мл гною в'язкої консистенції, брудно-жовтого кольору з неприємним запахом. Післяпункційна рана на шкірі живота оброблена дезрозчином, зверху накладено пластир з тампоном.
25.03.2005 проведено аналогічну операцію, в результаті чого було отримано 400 мл гною, в зв'язку чим хворому в порожнину кісти була введена поліхлорвінілова трубка й налагоджено активний дренаж.
ЩОДЕННИК
Дата Перебіг хвороби Призначення
20.03.05
Т=37,2 С
Пульс=70/хв.
ЧД=18/хв
АТ=120/70
Скарги на болі в епігастрії, лівому підребірії, тошноту, втарату апетиту.
Загальний стан середньої важкості. Положення в ліжку активне. Шкірні покриви і слизові блідо-рожеві, чисті. Аускультативно - тони серця чисті, ритмічні, дихання везикулярне.
Передня черевна стінка при пальпації помірно болюча в епігастрії і лівій підребеній ділянці,
Loading...

 
 

Цікаве