WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Синдром гострої дихальної недостатності - Реферат

Синдром гострої дихальної недостатності - Реферат

функції центральної нервової системи у осіб з гострою дихальною недостатністю визначають також ушкодження внутрішніх органів. Зокрема, після задушення дещо підвищується артеріальний тиск, з'являються глухість серцевих тонів, ішемія міокарда, зливна або вогнищева пневмонія, дисфагія тощо.
Синдром гострої дихальної недостатності з глибоким порушенням серцевої діяльності може бути спричинений дією електричного струму. При цьому основну роль відіграє сила струму, напруга та тривалість його дії.
Первинні порушення легеневого газообміну зберігаються лише в період дії електричного струму та в найближчий період після від'єднання потерпілого від електричної мережі. Вони є наслідком тетанічного спазму дихальних м'язів та голосових зв'язок. У точках дотику струму до тіла виникають жовтувато-бурі "знаки струму" внаслідокопіку шкіри III ступеня. Вони можуть спостерігатися не тільки у місцях входу та виходу струму, але і в складках шкіри та згинах суглобів. Ушкодження людини електричним струмом зумовлює також глибокі функціональні зміни ЦНС, дихальної та серцево-судинної систем, електролітного балансу. Потерпілий втрачає свідомість. Через судомне зведення м'язів він не може відпустити пальці рук та відірватися від електричного дроту. До термінального стану при електротравмі призводить передусім фібриляція серця, потім пригнічення центрів довгастого мозку та тетанічний спазм дихальних м'язів. Параліч життєво важливих центрів довгастого мозку може настати не відразу, а протягом найближчих 2-3 год після травми внаслідок так званого електричного шоку. У гострий період після електротравми нерідко виникає поширений судинний спазм, який проявляється різким похолоданням, ціанозом, плямистістю шкірних покривів. Рідше виявляються локалізовані порушення кровообіг внаслідок розривів артеріальної стінки, тромбозу з розвитком ішемії або набряку кінцівки, яка була під дією струму. При електротравмі може виникнути і стан "несправжньої смерті" з різким порушенням життєво важливих функцій при майже повній відсутності ознак життя.
Ушкодження атмосферним електричним струмом - блискавкою - відбувається внаслідок короткочасного розряду великої сили та напруги. На шкірі з'являються звивисті розгалужені, деревоподібної форми лінії, що відповідають ходу блискавки по капілярах шкіри. Удар блискавки в людину нерідко закінчується рантовою смертю внаслідок ушкодження головного мозку, серця і легень. У легких випадках блискавка спричиняє оглушення, різкий біль, печію в очах, зниження гостроти зору, порушення рівноваги, рухові паралічі, головним чином нижніх кінцівок. У важких випадках настає втрата свідомості, корчі, зупинка дихання, агональний стан і клінічна смерть. Іноді після удару відмічається лише короткочасне оглушення або короткочасна втрата свідомості. Пульс сповільнений, напружений, тони серця приглушені. Попри зовнішнє благополуччя, яке часом триває кілька годин і навіть днів після ушкодження блискавкою, може настати раптова смерть. До смерті ведуть три механізми: пригнічення функції довгастого мозку, фібриляція серця і тетанічний спазм дихальних м'язів.
Вирішальну роль у долі потерпілого від дії електричного струму відіграє перша допомога на місці катастрофи. Передусім необхідно припинити дію струму на організм, тобто вимкнути вимикач, рубильник, перерубати електричний дріт сокирою або лопатою з дерев'яною ручкою. Не можна торкатися голими руками до людини, яка перебуває під дією ] струму. Дріт з потерпілого слід відсунути будь-яким предметом, що є поганим провідником електричного струму (палиця, гумова рукавиця, книжка, згорток одягу тощо). Для ізоляції себе від землі треба стати на суху дерев'яну дошку, сухий одяг, якщо можливо - взути гумове взуття. І Після від'єднання потерпілого від електричного дроту йому надають термінову допомогу, навіть якщо він при повній свідомості. Відсутність скарг не дає права вважати життя потерпілого поза небезпекою. Якщо збережена свідомість, не порушені дихання та серцева діяльність, а є невелика слабкість, іноді посмикування окремих м'язів, потерпілого зручно вмощують, зігрівають, розтирають шкіру рук, ніг, тулуба, кладуть до ніг грілки, дають випити гарячий чай або каву. Після того потерпілого госпіталізують, навіть якщо він почувається задовільно. Госпіталізація необхідна з метою запобігання пізніх ускладнень електротравми.
При більш важких ушкодженнях потерпілий може втратити свідомість, з'являється блідість або ціаноз шкірних покривів, порушується серцева діяльність (прискорюється або сповільняється пульс). Необхідно покласти хворого на спину, зняти з нього одяг, звільнити порожнину рота від сторонніх предметів та приступити до штучної вентиляції легень. При зупинці серця одночасно проводять непрямий масаж серця. Штучну вентиляцію легень та масаж серця продовжують до повного відновлення самостійного дихання. Проводити зазначені заходи необхідно на місці катастрофи або під час транспортування потерпілого в медичний заклад. При наявності опіків на опікову поверхню накладають суху асептичну пов'язку.
Заходи першої допомоги потерпілому від блискавки такі самі, як і при ушкодженні електричним струмом. В деяких місцевостях побутує думка, що потерпілого від блискавки чи струму треба закопувати в землю, щоб "вийшов електричний заряд". Цього робити ні в якому разі не можна. Ніякого заряду в тілі пацієнта не залишається. А при закопуванні потерпілого втрачається час, охолоджується тіло, стискається грудна клітка, що утруднює і без того ослаблене дихання. При наявності ранових поверхонь останні забруднюються мікробами.
У лікарняних умовах потерпілим при відсутності дихання чи зупинці серця проводять весь комплекс реанімаційних заходів. Потерпілим із спонтанним диханням та ефективною серцевою діяльністю необхідний динамічний контроль ЕКГ та основних показників гомеостазу. Обов'язковим у лікуванні таких хворих є застосування поляризуючої суміші, коронаролітиків та антиаритмічних засобів.
Використана література
1. Медичний енциклопедичний словник.Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М. П. Зяблюк, А. М. Кудрицький.
2. Вирізки журналу "Медичний вісник" та "Охорона здоров'я".
3. Лікування та діагностика. - 2001 р. - №2. - С.33-38. Колесник М.І., Лапчинська І.І
4. Свиридов О.І. Анатомія людини. - К., 2001.
5. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
М.Р.Сапин, Г.Л.Билич "Анатомия человека" книга 2 "Внутренние органы. Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная системы)" Москва, Оникс-Альянс-В 1999г.
Loading...

 
 

Цікаве