WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Жири у харчуванні людини - Реферат

Жири у харчуванні людини - Реферат


Реферат на тему:
Жири у харчуванні людини
ПЛАН
1. Поняття про жири та значення їх у харчуванні людини.
2. Тваринні і рослинні жири.
3. Співвідношення жирів в раціоні.
4. Поліненасичені жирні кислоти - незамінні фактори харчування.
5. Фізіологічна дія стеринів, фосфоліпідів, жиророзчинних вітамінів
А, Д, Е.
6. Фізіологічна потреба людини в жирах.
7. Порушення ліпідного обміну.
Жири - органічні сполуки. Вони містяться у всіх тваринних і рослинних тканинах. Жири служать важливим джерелом енергії. Вони беруть участь у обмінних процесах, підвищують захисні здібності організму, є носіями жиророзчинних вітамінів та інших біологічно активних речовин. Найважливішою функцією "жирової тканини" є також участь у процесах терморегуляції організму, тобто в захисті у холодну пору року й у спекотний період. Ще одна роль жиру - механічний захист життєво важливих органів від забиття і зміщення. Жирові відкладення навколо нирок, серця, кишечника й деяких інших органів надійно охороняють їх при випадкових сильних струсах організму - падіннях, ударах, забитті тощо.
Три "згоранні" в організмі тільки грама жиру утворюються 9,3 кілокалорії енергії. Немає такого органа в організмі, до складу клітин якого жири не входили б як пластичний матеріал.
Джерелами жиру в харчуванні є м'ясо і м'ясопродукти, молоко, яйця, риба, горіхи, олійні культури.
Якщо їжа багата на овочі і фрукти і при цьому надходить досить молочного жиру, синтез вуглеводів у жири затримується, тому, що в цих продуктах міститься тартронова кислота, яка гальмує процес перетворення.
За походженням жири поділяються на: тваринні і рослинні, штучні. До тваринних жирів відносяться, гов'яжий, баранячий, свинний жир.
Тваринні жири характеризуються високим вмістом насичених жирних кислот (до 50% і більше) і високою температурою плавлення.
Рослинні жири (масла) отримують із зерен масляних рослин, наприклад із соняшника, хлопка, льону, сої. По ступені очистки рослинного масла розділяють на: сирі, рафіновані, нерафіновані.
В результаті рафінування досягають прозорсті масла і відсутності в ньому осаду, запаху і смаку.
До нерафінованих відносять масла, які підлягають частковій очистці - фільтрації, гідратації і нейтралізації.
До штучних відносять столові і кулінарні маргарини і всі інші жири.
Збалансованість жирів в харчуванні виявляється кількістю білків, жирів і вуглеводів в харчовому раціоні в співвідношенні 1:1:4. Потреба жирів залежить від віку, характеру трудової діяльності, кліматичних умов.
Біологічна цінність жирів для організму в значній мірі визначаєтьсяскладом високо ненасичених жирних кислот: менолевої, арахідонової. Вони не утворюються в організмі і тому є незамінними факторами харчування.
Високо ненасичені жирні кислоти беруть участь в окисно-відновних процесах, підвищують еластичність і зменшують проникливість судинної стінки, стимулюють клінічну перистальтику, виводять холестерин з організму, забезпечують нормальний ріст і розвиток організму.
Основними поставниками висок ненасичених жирних кислот є рослинні масла.
Жири являються розчинниками вітамінів А.Д.Е, в зв'язку з чим забезпечення організму цими вітамінами у великій мірі залежить від поступлення жирів у складі їжі. З жирами в організм вводиться комплекс біологічно активних речовин (фосфатиди, стерини та інші), які відіграють важливу роль в нормалізації жирового обміну.
Повноцінність жирів виявляється при наявності в їх складі вітамінів А і Д, токоферолів, поліненасичених жирних кислот, фосфатидів, стеринів тощо.
Практично ні один із жирів, які використовуються в харчуванні, не являються біологічно повноцінним у всіх відношеннях.
Біологічна повноцінність жирів може бути забезпечена тільки при наявності в їжі різних жирів тваринного і рослинного походження. Оптимальним в біологічному відношенні є поєднання в раціоні 70-80%; тваринних і 20-30% рослинних жирів.
Недостатність жирів в їжі або постійне порушення їх оптимального відношення приводить до різних порушень обміну речовини і енергії і служить причиною ряду захворювань.
При порушенні ліпідного обміну, виникає ряд захворювань: ожиріння, атеросклероз, крім цього в крові виявляються тригліцериди, або нейтральні жири. Вміст нейтральних жирів в крові коливається в залежності від часу прийому їжі, особливо жирної.
В крові здорової людини після жирових нагрузок гіперглікемія наступає через 2-3 години і досягає максимуму через 4-6 год. Вміст жирів повертається до норми через 8-9 год.
Гіперглікемічний синдром спостерігається при ожирінні, гепатитах, атеросклерози, нефрозах тощо.
В нормі в сироватці крові міститься до 200 мг нейтральних жирів.
Інститутом харчування розроблені середні фізіологічні норми жирів на добу:
І група (професії не зв'язані з фізичними роботами) - 106 г.
ІІ група (професії зв'язані з механізованими роботами) - 116 г.
ІІІ група (професій, зв'язані з частково механізованими або ручними роботами середньої важкості) 134 г.
ІV група (професії зв'язані з тяжкими не механізованими роботами) -153 г.
Використана література:
1. А.Я. Губергниц; Ю.В. Линевський "Личебное питание".
2. Енциклопедія.
Loading...

 
 

Цікаве