WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Здоров’я населення в системі відтворення трудового потенціалу - Реферат

Здоров’я населення в системі відтворення трудового потенціалу - Реферат

мають для задоволення цих потреб низькі доходи), безробітних (63,9%), непрацюючих пенсіонерів (68,2% серед них мають надто низькі доходи, хоча 65,2% цієї категорії за місцем проживання доступні медичні послуги), тобто основні найуразливіші верстви населення, які потребують соціального захисту. Чим нижчий рівень кваліфікації, чим нижча посада респондента, тим більш гострою є недостатність доходів для задоволення потреб у медичному обслуговуванні. Так, не вистачає доходів на такі цілі у 33,3% керівників підприємств, 38,2% керівників підрозділів, 59,3% кваліфікованих робітників, 63,8% підсобних робітників.
Основним чинником збереження і поліпшення здоров'я є дбале ставлення до свого фізичного і духовного стану. Висока культура самозбереження населення актуальна саме в умовах низької дієвості системи охорони здоров'я, нерозвиненості медичного обслуговування, скороченні обсягів профілактичної медичної допомоги. Своєчасні медичні огляди, діагностика та попередження захворювань, здоровий спосіб життя закладають основу гармонійного буття здорової нації. Свідоме ставлення громадян до стану свого здоров'я є важливим напрямом вирішення найгостріших соціально-економічних проблем. Результати обстеження свідчать про низьку культуру самозбереження українців, що проаналізовано на рис. 5. Донецька область посідає четверте місце серед регіонів, де виявлені найкращі показники відношення до стану свого здоров'я. На першому місці за цим показником м. Севастополь (43% уважно стежать за станом здоров'я), на другому - Миколаївська область (28%), на третьому Дніпропетровська область (21%). Останнє 27 місце серед регіонів займає Херсонська область (лише 12% приділяють увагу стану свого здоров'я), 26 місце розділяють АР Крим, Івано-Франківська, Кіровоградська, Рівненська, Тернопільська області (13%). Загалом коефіцієнт міжрегіональної диференціації дорівнює 4, тобто є значним.
Рис. 5. Оцінка культури самозбереження населення в регіональному
розрізі у 2004 р., % до опитаних
Уважно ставиться до свого здоров'я, проходить профілактичні огляди п'ята частина респондентів Донецького регіону. Звертаються до лікаря тільки у разі гострої необхідності більше 70% осіб, майже 5% ніколи не звертаються до лікаря, утруднились з відповіддю 1,1% респондентів. Таке недбале ставлення до здоров'я пояснюється пасивністю населення регіону, непристосованістю до подолання життєвих труднощів.
Розподіл респондентів за місцем проживання виявив більш високу культуру самозбереження городян ніж селян (на 3,3%), що пояснюється меншим рівнем захворюваності у сільській місцевості, відсутністю або віддаленістю медичних закладів на селі, більш низьким рівнем платоспроможності сільського населення. Серед категорій населення найдбайливіше зберігають своє здоров'я працівники промисловості (23% ретельно стежать за його станом), студенти (22,4%), найгірше - працівники сільського господарства (16,7%). Перша група населення гостро відчуває вплив техногенного середовища важкої промисловості Донецького регіону і тому потребує більш уважного ставлення до свого здоров'я. Для молоді Донеччини цінність здоров'я набуває першочергового значення і визначає можливості активної участі в суспільній життєдіяльності. Найбільш легковажними у ставленні до свого здоров'я є безробітні, які, мабуть, зневірені у власних силах. Професійний статус респондентів дещо впливає на їх відношення до стану свого здоров'я: серед категорій працюючих діапазон оцінок високого рівня культури самозбереження знаходиться в межах 12,8 - 27,4%. Найнижчі оцінки мають підсобні робітники, найвищі - службовці обслуговуючого персоналу. Серед кваліфікованих працівників, які мають вищу, професійну або середню спеціальну освіту, більш уважно ставляться до свого фізичного стану кваліфіковані спеціалісти (25,4%), найменше - керівники підрозділів підприємств (14,5%).
Отже, наведені узагальнення дозволяють зробити певні висновки.
1. Більшість респондентів Донеччини бажають бути здоровими, це є зрозумілою і необхідною потребою сьогодення, оскільки здоров'я є основою повноцінного життя, високого рівня працездатності та конкурентоспроможності. На жаль, показники захворюваності донеччан є досить високими і за окремими видами хвороб з кожним роком погіршуються.
2. У Донецькій області система медичної допомоги нерозвинена, відсутня ефективна система профілактичних оглядів. Найбільш гострі проблеми в сфері охорони здоров'я спостерігаються у сільській місцевості, де наявні наслідки руйнування закладів медико-профілактичної допомоги. Доступність до якісних медичних послуг обмежується низькою платоспроможністю суспільства, що наряду з погіршенням фізичного стану здоров'я громадян набуває загрозливого характеру. Відсутність дієвої системи медичного страхування обмежує можливості індексу людського розвитку країни.
3. Населення Донецької області характеризується низькою культурою самозбереження. Недбале ставлення до свого здоров'я, відсутність своєчасної діагностики причин його погіршення має негативні наслідки, що проявляються в появі та загостренні захворювань, обмеженості реалізації трудового потенціалу.
Подальшенехтування нагальними проблемами погіршення здоров'я населення має непередбачувані наслідки, які у майбутньому стануть вагомою перешкодою відтворенню, розвитку трудового потенціалу. Вкрай напружена ситуація стосовно стану здоров'я мешканців Донецької області потребує підвищеної уваги з боку державної влади, вказує на необхідність розробки дієвих механізмів підвищення ефективності системи охорони здоров'я. Важливим стратегічним напрямом державної і регіональної політики має стати оцінка вагомості і глибини економічних, екологічних ризиків втрати здоров'я і життєздатності населення і зниження їх негативного впливу, перш за все, вирішення проблем гігієни та безпеки праці, профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань. Сучасними перспективними напрямами розвитку системи охорони здоров'я має стати формування керованого ринку платних медичних послуг, сприяння діяльності закладів охорони здоров'я всіх форм власності, солідарної участі держави, роботодавців, територіальних громад та окремих юридичних і фізичних осіб у фінансуванні послуг із надання громадянам медичної допомоги. Велике значення має поширення практики здорового способу життя, що полягає у створенні сприятливих умов для формування та стимулювання здорового способу життя, вдосконаленні гігієнічного виховання і навчання населення, особливо дітей та молоді, посиленні боротьби із шкідливими звичками, розвитку фізичної культури і спорту. Сучасна людина має бути обізнаною з засобами і методами щодо підтримки свого здоров'я (особливо в зонах підвищеного ризику, якою є Донецька область), вміло використовувати їх у повсякденній практиці, тим самим управляти власним фізичним розвитком, займатися профілактикою несподіваних хвороб. В умовах сьогодення лише висока культура самозбереження населення є єдино можливим засобом підвищення рівня відтворення трудового потенціалу. Значущою ланкою соціально-демографічної політики має бути орієнтація діяльності охорони здоров'я на профілактику захворювань, на допомогу населенню у збереженні свого здоров'я і поліпшення його якісних характеристик.
Подальшими науковими дослідженнями в цьому напрямі мають стати розробка організаційно-економічного механізму реалізації пріоритетних орієнтирів демографічного регіонального розвитку.
Література
1. Захворюваність та смертність населення Донецької області у 2003 р.: Економічна доповідь. - Донецьк: Головне управління статистики Донецької області, 2004. - 6 с.
2. Соціальні індикатори рівня життя населення: Статистичний збірник. - Донецьк: Головне управління статистики Донецької області, 2004. - 104 с.
3. Статистичний щорічник Донецької області за 2003 рік - Донецьк: Головне управління статистики Донецької області, 2004. - 376 с.
Loading...

 
 

Цікаве