WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Геном людини – історія і сучасність - Курсова робота

Геном людини – історія і сучасність - Курсова робота

випробувань фінансувала компанія "EntreMed", додаткові дослідження - Національний інститут раку. Для забезпечення пацієнтів достатньою кількістю Ендостатину компанія "EntreMed" у квітні 2000 р. уклала угоду про його виробництво з фірмою "Chiron Corporation". Науковці сподіваються, що у недалекому майбутньому препарат буде схвалено FDA, після чого він надійде на фармацевтичний ринок США.
ПІДСТАВИ ДЛЯ СТРИМАНОСТІ.
До 1998 р. у США вже тисячі хворих отримали генетичну терапію. Ще рано робити остаточні висновки про віддалені результати лікування, однак більшість фахівців погоджуються з тим, що єдиним способом лікування багатьох невиліковних хвороб є генотерапія (Киселев Л.Л. Геном человека и биология ХХІ века // Вестник Российской Академии наук. - 2000. - 70, № 5. - С. 412-424). Вчені сподіваються, що геномні препарати відрізнятимуться надзвичайно високою селективністю та низькою токсичністю, оскільки будуть містити високоочищені індивідуальні гени та білки із заздалегідь відомими властивостями.
Слід зазначити й ті проблеми, з якими зіткнулися дослідники. Так, для того, щоб бажаний ген потрапив усередину клітини, його звичайно "пришивають" до аденовіруса. Останній легко проникає у клітину, транспортуючи потрібний ген. У літературі описано випадок, коли призначення "посадженого" на аденовірус ендотеліального фактора росту судин (стимулює утворення нових судин у пацієнтів з ішемічною хворобою серця) молодому чоловіку із захворюванням печінки призвело до летального кінця. Це сталося під час І фази клінічних випробувань, які проводилися в Пенсильванському університеті. Смерть молодого чоловіка викликала занепокоєння щодо безпеки подібних клінічних випробувань, а фармацевтична компанія, яка проводить клінічні випробування, навіть запропонувала тимчасово їх припинити.
Американський консультативний комітет з рекомбінантної ДНК розглядає можливість встановлення більш жорсткого контролю за проведенням клінічних випробувань препаратів, призначених для генної терапії. Зокрема, висунуто вимогу сповіщати Комітет протягом 15 днів про смертельні випадки, що трапляються під час проведення генної терапії. Не виключено, що в недалекому майбутньому Консультативний комітет буде розглядати питання, пов'язані з безпекою використання лікарських засобів, призначених для проведення генної терапії, перед тим, як вони потраплятимуть на розгляд FDA. Незважаючи на труднощі, перспективи успішного розвитку генної терапії та фармакопротеоміки очевидні (Hadlington S. Snipping away at the human genome // Scrip Magazine. - 2000. - 94. - P. 55-57).
ЧИ МАЮТЬ ПРОТЕОМНІ ПРОДУКТИ ПЕРЕВАГУ?
Перевагою протеомних продуктів є те, що їх можна транспортувати у клітини за допомогою ліпосом. Це дає можливість уникнути негативного впливу віруса-транспортера (вектора). Багатообіцяючим є використання трансгенних тварин, у клітини яких вводять певний ген, для продукції відповідних білків. Так, у грудні минулого року співробітники Рослінського інституту (де клонували вівцю Доллі) розробили технологію отримання людського білка, який виявляє виражені протипухлинні властивості. Науковці також вивели курку на ім'я Брітні з геном даного білка, тому в яйцях, знесених цією куркою, у високій кількості міститься зазначений білок. Учені цього інституту співробітничають з біотехнологічною фармацевтичною компанією "Viragen" у галузі розроблення нового протипухлинного препарату. Вони впевнені, що розроблена технологія дозволить випускати значно дешевші протеомні препарати у порівнянні з тими, які отримані за традиційними технологіями (A concerted attack on cancer // Scrip Magasine. - 2001. - 98. - P. 68-70).
ПРОГНОЗИ НА МАЙБУТНЄ.
На Всесвітній конференції "Геном людини", яка відбулася минулого року у Ванкувері (Канада), обговорювалися питання розвитку геноміки людини на найближчі 40 років. Ф. Коллінз, керівник програми "Геном людини", висловив припущення, що до 2010 р. будуть розроблені методи генної терапії близько 25 спадкових захворювань та профілактичні заходи щодо зниження ризику виникнення найпоширеніших хвороб. За прогнозами експертів, до 2020 р. завдяки досягненням геноміки та протеоміки вдасться розробити й освоїти виробництво нових протидіабетичних і антигіпертензивних препаратів, а також інших принципово нових лікарських засобів, що дозволить проводити прицільну терапію онкологічних захворювань, спрямовану на модифікацію властивостей неопластичних клітин. Фармакогеноміка і фармакопротеоміка поступово стануть загальноприйнятим підходом у створенні багатьох лікарських препаратів. Передбачається, що до 2030 р. буде каталогізовано гени, якіберуть участь у процесах старіння, а також проведено експериментальні дослідження зі збільшення тривалості життя людини.
До 2040 р. всі заходи з охорони здоров'я в США будуть базуватися на досягненнях геноміки та протеоміки. Хвороби виявлятимуть шляхом молекулярного моніторингу на ранніх стадіях, а для лікування більшості захворювань застосовуватимуть генну/протеомну терапію. Традиційні лікарські препарати будуть заміщені генними та білковими субстанціями, які продукує організм у відповідь на введення ліків. На думку фахівців, проведені заходи дозволять збільшити середню тривалість життя в США до 90 років.
Основні досягнення в області молекулярної генетики й народження нових наук
Для керування живою кліткою або організмом необхідні знання про пристрій і функціонування клітинного генома . Саме це є основним завданням або предметом досліджень молекулярної генетики. Для "розшифровки" всієї спадкоємної інформації людини була створена спеціальна Міжнародна програма "Геном людини", у рамках якої проведене секвенирование ДНК, що складається із трьох мільярдів пар нуклеотидных підстав. У знаменному 2000 році було оголошено про те, що повна розшифровка речовини спадковості людини відбулася. Цей момент служить крапкою відліку, початком так називаної "постгеномной ери" у розвитку молекулярної генетики.
Виявилося, що в геноме людини втримується тільки 30 000 генів замість очікуваних 100 000. А так званих значущих послідовностей, що з певні білки, і регуляторних послідовностей, які управляють ними, у геноме людини не більше 5%. Інша ДНК - повторювані нуклеотидные послідовності, функції яких ще не з'ясовані. У дійсності геном людини ще розшифрований не до кінця. Необхідно укласти фрагменти, що перекриваються, по всьому хромосомному наборі якоїсь інтегральної людини й записати нуклеотидную послідовність для кожної хромосоми. А далі виникає питання про "паспортизацію" генома або визначенні нуклеотидных послідовностей окремих індивідуумів для того, щоб оцінити розходження в структурі ДНК у людей. Це дозволить виявити індивідуальні розходження в нуклеотидной послідовності, відхилення від середньостатистичної норми, мутації в генах, які визначають спадкоємну схильність до тих або інших хвороб. А потім за допомогою методів генної й клітинної терапії спробувати усунути генетичні дефекти.
Які ще завдання має бути вирішувати вченим в "постгеномную еру"? Нуклеотидные послідовності треба сполучити з певними генами і їхніми функціями: установити, які продукти кодують ті або інші гени, які біологічні активності цих продуктів, їхнього взаємозв'язку. Відомо, що переважна більшість генів людини має экзонно-интронную структуру й може кодувати кілька різних білків. Після утворення полноразмерной ядерної РНК на матриці клітинної ДНК
Loading...

 
 

Цікаве