WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Геном людини – історія і сучасність - Курсова робота

Геном людини – історія і сучасність - Курсова робота

секвенування (встановлення послідовностей ДНК) геному людини (International Human Genome Sequencing Consortium (IHGSC), який координує зусилля 20 наукових лабораторій та академічних центрів світу (International Human Genome Sequencing Consortium // Nature. - 2001. - 409. - Р. 860-921). Альтернативний проект з розшифрування геному людини виконала приватна компанія "Селера геномікс" (Celera Genomics, Venter J.C. et al. // Science. - 2001. - 291. - Р. 1304-1351). Одержані результати загальнодоступні на веб-сайті www.sciencemag.org. З результатами досліджень, представленими IHGSC, можна ознайомитися в Інтернеті (http://genome.cse.ucsc.edu), де містяться відомості про структуру і розташування в хромосомах перших 2300 генів. Компанія "Селера геномікс" має намір розповсюджувати інформацію про структуру геному людини на комерційній основі.
Вже сьогодні деякі компанії успішно проводять клінічні випробування принципово нових лікарських засобів, розроблених з використанням досягнень геноміки та протеоміки, які призначені для лікування генетичних порушень, вірусних і онкологічних захворювань. Наприклад, доведено високу ефективність препарату Коагулін-В компанії "Avigen", який використовують для лікування гемофілії, tgDCC-E1A компанії "Targeted Genetics", призначений для генної терапії рецидивуючого раку голови та шиї, резистентного до стандартної терапії, тощо. Багато інших препаратів виявилися надзвичайно ефективними на стадії доклінічного випробування.
Нещодавно на засіданні Національної академії наук США компанія "Genset" оприлюднила результати доклінічних випробувань препарату Фамоксин - специфічного білка для лікування ожиріння. Доведено, що Фамоксин істотно знижує як рівень вільних жирних кислот у плазмі крові мишей, у раціоні яких був високий вміст жирів та цукрів, так і масу тіла. При цьому кількість спожитого корму залишалась незмінною. Компанія сподівається, що препарат можна буде застосовувати також для лікування цукрового діабету, деяких метаболічних розладів і захворювань ЦНС.
Англійські компанії "Proteom" та "Sense Proteomic" уклали угоду про співробітництво в галузі ідентифікації пептидів, що беруть участь у взаємодії внутрішньоклітинних білкових субодиниць різних іонних каналів. Пептиди, які проявлятимуть тропність до субодиниць іонних каналів, будуть використовувати як активні субстанції нових препаратів. Сьогодні іонні канали розглядають як важливу терапевтичну мішень при лікуванні захворювань ЦНС, серця, жовчного міхура. Впливаючи на білок-білкові взаємодії, фахівці сподіваються модифікувати активність іонних каналів різних типів.
Компанія "Новартіс" придбала комп'ютерну програму, розроблену швейцарською біоінформаційною компанією "GeneData", яка містить банк даних про геном та протеом і інтегрувала її з власною глобальною комп'ютерною системою з геноміки. Зараз ця компанія формує геномний портфель завдяки як власним зусиллям, так і партнерським стосункам з іншими компаніями та науковими інститутами.
"GeneData" має свої представництва в Швейцарії, Німеччині та США. В Японії її інтереси представляє компанія "Teijin Systems". Нещодавно "GeneData", "MWG Biotech", Вюрцбурзький університет (Німеччина) і Массачусетський технологічний інститут (США) об'єднали свої зусилля для проведення порівняльних досліджень генома Helicobacter pylori та Helicobacter hepaticus з метою виявлення генів Helicobacter hepaticus, "відповідальних" за канцерогенез. Ця бактерія здатна спричинювати хронічний активний гепатит, рак печінки та запальні захворювання кишечнику у мишей.
Як стало відомо, декілька компаній оголосили про намір залучити додаткові кошти у створення інноваційних препаратів на основі технологій геноміки та протеоміки. Так, компанія "Tularik" планує вкласти у розробку нових лікарських препаратів, призначених для лікування раку, цитомегаловірусної інфекції, ожиріння та цукрового діабету, 69 млн доларів США, а німецькі компанії "Evotec BioSystems" та "MorphoSys" - 64 і 25,8 млн євро відповідно. На розробку протипухлинних інгібіторів ангіогенезу американська компанія "EntreMed" виділила понад 25 млн доларів. З метою створення нових фармакологічних субстанцій для лікування тріщин заднього проходу та чоловічого гіпогонадизму "Cellegy Pharmaceuticals" має намір асигнувати 10,1 млн доларів, а "Transkaryotic Therapeutics" і бельгійська "Devgen" вирішили вкласти 132 млн доларів і 23 млн євро у створення та проведення доклінічних і клінічних випробувань нових біотехнологічних препаратів. На розробку вакцин нового типу французька компанія "Hybrigenics", яка спеціалізується на функціональній протеоміці, планує залучити 60 млн французьких франків (9,8 млн доларів), а німецька "Evax Technologies" - 16 млн німецьких марок (8,5 млн доларів). Австралійський уряд вжив низку заходів для заохочення місцевих фармацевтичних компаній до розвитку геномного та протеомного підходів у створенні нових препаратів. Так, уряд асигнував 614 млн австралійських доларів (410 млн доларів США) на проведеннявідповідних досліджень та створення державної агенції "Biotechnology Australia", яка координуватиме діяльність у галузі біотехнології. Японський уряд також вживає заходів для прискорення розвитку біотехнологічного сектора охорони здоров'я. До 2010 р. асигнування на цю галузь планується збільшити в 25 разів. Уряд пропонує приватним компаніям державну підтримку, а також заохочує до більш тісного співробітництва державні, академічні та галузеві інститути. У результаті проведення таких заходів наприкінці 2010 р. в Японії, за прогнозами експертів, налічуватиметься близько 1000 (!) нових біотехнологічних компаній.
ШЛЯХ ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ.
На прикладі Ендостатину виробництва компанії "EntreMed" можна простежити шлях, який проходять практично всі препарати з моменту теоретичного обгрунтування їх застосування до виробництва у промислових масштабах. Так, встановлено, що малі пухлини не можуть розвиватися одночасно з первинними пухлинами, які досягли значних розмірів. Цей факт дав змогу висловити гіпотезу, згідно з якою первинна пухлина секретує певні інгібітори росту менших пухлин. На сьогоднішній день відомо 14 білків, які секретуються первинною пухлиною. Деякі з них пригнічують ріст малих новоутворень завдяки інгібуванню ангіогенезу, а інші, навпаки, стимулюють його. У 1996 р. фахівці компанії "EntreMed" використали білки, які пригнічували утворення судин в ракових пухлинах, а саме фрагмент колагену XVIII типу та фрагмент плазміногену як активні субстанції у процесі створення препаратів Ендостатин та Ангіостатин відповідно. Спільно із співробітниками американського Національного інституту раку вони ідентифікували і виділили ген активної субстанції Ендостатину, що дозволило вже у 1997 р. розробити рекомбінантну технологію отримання активної субстанції, ідентичної людському білку. Результати токсикологічних досліджень цього препарату засвідчили, що він не виявляє жодного токсичного ефекту. У квітні 1999 р. на щорічному засіданні Американської асоціації протиракових досліджень було доведено здатність Ендостатину на 90% пригнічувати метастазування меланоми у мишей на ранніх стадіях і на 70-90% - на пізніх. У липні того ж року FDA дало дозвіл на проведення І фази клінічних випробувань Ендостатину у лікуванні солідних пухлин. Перші пацієнти отримали цей препарат у вересні 1999 р. (Інститут Дана-Фарбер, США). Початкову стадію І фази клінічних
Loading...

 
 

Цікаве