WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Псоріаз. Себорея. Вугрева хвороба - Реферат

Псоріаз. Себорея. Вугрева хвороба - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Псоріаз. Себорея. Вугрева хвороба
ПСОРІАЗ.
Псоріаз, або лускатий лишай - хронічне рецидивуюче захворювання людини, що характеризується ураженням шкіри; відоме з давніх часів, у медичній літературі описане у 1801 році R. Willan.
Існує декілька теорій виникнення хвороби: спадковий фактор, інфекційний збудник (насамперед віруси), гострий стрес.
При псоріазі первинним елементом є плоский вузлик, вкритий легкими сріблястими лусочками та різко відмежований від навколишньої шкіри. При зішкрябуванні поверхня вузлика (папули) набуває вигляду застиглої стеаринової плями. При подальшому зішкрябуванні можна бачити тонку напівпрозору плівку (термінальна плівка), на поверхні якої виступають кра-пельки крапчастої кровотечі (кров'яна роса). При наявності цих трьох симптомів - "стеаринова" пляма, термінальна плівка і кров'яна роса - діагностують "псоріаз".
Перші висипання часто з'являються у вигляді корони на межі росту волосся на чолі. У цьому разі важливо виключити себорею. Клієнта уважно опитують, оглядають інші ділянки шкіри, нігтьові пластинки. Для псоріазу характерні висипи папул на ліктях і колінах, нігтьова пластинка вкрита крапковими вдавленнями і нагадує наперсток.
Хворі на псоріаз не становлять небезпеки для оточуючих, але активні косметичні процедури можуть спровокувати загострення захворювання. Тому косметичний догляд шкіри можна проводити тільки після консультації лікаря-дерматолога.
СЕБОРЕЯ
Себорея (від лат. слова sebum - жир, сало і грецьк. rhoea - витікання) - патологічний стан шкіри, за якого сальні залози виділяють значну кількість шкірного сала зі зміненим хімічним складом. Патологічні зміни шкіри переважно локалізуються на волосистій частині голови, шкірі обличчя і верхній частині тулуба.
Фактори, що впливають на розвиток хвороби:
- порушення функцій центральної і вегетативної нервової системи;
- захворювання шлунково-кишкового тракту;
- порушення функцій залоз внутрішньої секреції (особливо статевих);
- гінекологічні захворювання;
- гормональні;
- наявність вогнищ хронічної інфекції.
За механізмом секреції сальні залози є голокриновими, тобто в процесі секреції відбувається повне руйнування секреторних клітин.
Щодо наявності волосся сальні залози можна розділити на вільні від волосся і пов'язані з волосяними фолікулами. Тіло сальної залози має форму мішечка, на периферії якого розташовуються зародки секреторних клітин. Під час поділу зародкові клітини просувають секреторні у бік вивідної протоки сальної залози. Секреторні клітини стають безструктурними і перетворюються на секрет залози. Секрет виділяється при знежиренні шкіри. Цей процес йде швидкими темпами доти, доки не настане насичення поверхні шкіри і волосся жиром. У процесі нагромадження сального секрету і рогових мас усередині фолікула може розширюватися устя волосяного фолікула.
Розрізняють суху і жирну себорею. При сухій себореї шкірне сало виробляється в підвищеній кількості, але його висока в'язкість перешкоджає виділенню із сальних залоз. Тому поверхневі шари епідермісу не змазані ліпідами і виглядають пересушеними. Шкіра відрізняється підвищеною чутливістю і схильністю до подразнень.
При цьому уражуються ті ділянки шкірного покриву, що характеризуються значним розвитком сальних залоз та їх підвищеною активністю. На чолі, в ділянці Т-зони можуть з'являтися вогнища блідо-рожевого кольору з дрібним пластинчастим лущенням. Після умивання їх яскравість збільшується.
Однією з характерних ознак себореї на шкірі волосистої частини голови є наявність дрібних борошнистих білих лусочок, хоча в ряді випадків лусочки можуть бути й великими. Патологічні зміни спостерігаються і на шкірі на межі росту волосся, брів, вій, ділянки вусів і бороди, носогубних складках, шкірі зовнішніх слухових проходів і ділянки за вухами. Себорейний дерматит тулуба, як правило, локалізується в ділянці грудей, у складках тіла, включаючи пахви, пах, ділянки пупка, шкіри під молочними залозами. Експериментальне доведено, що себорейний дерматит викликається грибком Pityrosporum ovale. Це представник пити-роспорових грибків, які є постійним компонентом нормальної мікрофлори шкіри людини. Грибки концентруються навколо сальних залоз і використовують їхній секрет як джерело жирних кислот, необхідних грибкам для росту і розвитку.
За певних умов організм людини втрачає здатність утримувати такі грибки в сапрофітному стані.
Прояви себореї на обличчі, завушних ділянках і шкірі слухових проходів переважно мають вигляд вогнищ, які еритематозно злущуються та супроводжуються сверблячкою. При локалізації на обличчі пацієнти можуть скаржитися на відчуття печіння в ділянках шкіри, уражених себореєю. У деяких випадках на шкірі щік, чола, Т-зони можуть з'являтися папули внаслідок інфільтрації запальних плям. Себорея часто стає клінічне вираженою, коли чоловіки, що страждають на це захворювання, відрощують вуса і бороду, і регресує, коли видаляється волосся на обличчі. Якщо ж лікування не проводиться, злущування може стати значним, при цьому лусочки стають товстими, жовтими й сальними і в окремих випадках зах-ворювання ускладнюється вторинною бактеріальною інфекцією.
При жирній себореї значно збільшується виділення секрету сальних залоз; він має низьку в'язкість. При цьому пори розширені, і секрет вільно виливається через вивідну протоку сальної залози. Волосся стає липким, сальним, а шкіра виглядає блискучою. Жирні, жовтуватого кольору рогові лусочки (лупа) нагадують пергамент, щільно прилягають до шкіри і волосся, що надає останнім неохайного вигляду. Це так звана рідка жирна себорея. При густій себореї виділення секрету сальних залоз утруднено. При цьому в усті вивідної протоки утворюються комедони - сальні пробки, що складаються з рогових лусочок, часточок пилу і меланіну (рис. 2.6).
Лікування себореї. Хвору на себорею людину має лікувати лі-кар-дерматолог. Можливо для встановлення причин захворювання будуть необхідні консультації лікарів суміжних галузей.
Для лікування себореї застосовуються сульфід селену, цинку, метіонін, що нормалізують дію сальних залоз.
При легких формах себореї з локалізацією висипів на
Loading...

 
 

Цікаве