WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основні види апаратної косметології. Душі, ванни - Реферат

Основні види апаратної косметології. Душі, ванни - Реферат

ванні, однак дляпосилення ефективності процедури можна масажувати холоднішою чи теплішою водою, а також чергувати теплу і холодну воду для проведення контрастного душу-масажу. Тиск струменя, що масажує, змінюється залежно від зони впливу. Струменем з найбільшим тиском масажують тільки кінцівки, а масаж інших частин тіла проводять за нижчих показників. Не рекомендується масажувати ділянку серця, молочних залоз і паху. Тривалість підводного душу-масажу - від 15 до 45 хв. Автоматизовані ванни для підводного масажу називаються "джакузі".
Паровий душ - місцева теплова процедура, яку проводять не водою, а струменем водяної пари, що надходить від джерела пароутворення до паропроводу і далі до тіла людини. Цю процедуру проводять у спеціальних парових ваннах, де паровий душ для досягнення більшого ефекту часто поєднується з обгортанням різними морськими водоростями, морським мулом чи лікувальною гряззю. У джерело пароутворення можна додавати ароматичні олії для посилення ефекту.
Ванни поділяються на:
- загальні і місцеві;
- за температурним фактором:
холодні (нижче 20°С), прохолодні (20-30°С), теплі (38-39°С), гарячі (40°С і вище);
- за складом використовуваної води:
прісні,
морські,
мінеральні,
газові,
ароматичні,
водоростеві,
інші.
Основними факторами таких процедур є температурний і часовий. Саме вони зумовлюють ефект від ванни - збудливий, тонізуючий чи седативний.
Одним із додаткових чинників впливу є добавки, які використовують при проведенні процедури: скипидар - для скипидарних ванн, гірчиця - для гірчичних тощо. Сьогодні все більшу увагу фахівців у галузі прикладної естетики привертають водоростеві ванни. Це пов'язано з особливим мінеральним складом (понад 60 мікроелементів) морських водоростей, що робить їх унікальним засобом для проведення програм з корекції фігури, зниження маси тіла і детоксикації організму.
У центрах таласотерапії та естетичних застосовують особливий різновид ванн, у яких обгортання поєднується із впливом парового душу і систем ароматерапії. Це особливе ліжко зі спеціального високоармованого пластику, що зверху закривається ковпаком з вирізом для голови. Клієнт лягає у заглиблення цього ліжка - "ванну", його обгортають морськими водоростями, а потім накривають спеціальним ковпаком, усередині якого проходять трубки, через які подається пара. Обличчя клієнта залишається зовні, а паровому масажу піддається тільки тіло. Температура - від 38 до 48°С, залежно від показань. Вплив нари, поєднуючись з дією водоростей, забезпечує цілу низку необхідних фізіологічних ефектів.
Рис. 8.24. Вібраційна ванна
Вібраційні ванни діють за принципом механічних вібрацій, які передаються тілу через шар теплої води у ванні (рис. 8.24). Спеціальні пристрої випромінюють коливання з частотою від 10 до 100 Гц. Ця процедура має виражений стимулюючий ефект, а залежно від частоти коливань може спричинювати різний фізіологічний вплив.
Вихрові ванни основані на принципі механічної і термічної дії вихрових потоків води. Вони відрізняються від підводного душу-масажу більшою м'якістю дії. Під час процедури численні струмені води змішуються з повітрям і сильні потоки, які утворюються при цьому, м'яко масажують тіло. Протипоказань для таких ванн практично немає.
Гідроелектричні ванни. В основі фізіологічної дії гідроелектричних ванн на організм лежить одночасний вплив теплої води і гальванічного струму. Гідроелектричні ванни приймають при температурі води 34~40°С і силі струму 100-150 мА від 2 до 20 хв. Ці ванни спричинюють виражений седативний, антистресовий вплив. Ефективно застосовуються при розладах сну.
Форма і розміри цих ванн можуть бути різними. Найбільше поширення здобули компактні моделі місткістю від 400 до 600 л. Особливо популярна ванна, що за формою нагадує метелика, конструкція якої була розроблена ще Леонардо да Вінчі. Вона дає змогу здійснювати весь спектр гідротерапевтичних процедур.
Міні-басейни можуть бути невеликого розміру (2x2 чи 2x3 м) і відповідно укомплектовані всіма необхідними засобами для проведення гідротерапії, підводного душу-масажу, а також для вібраційних і ванн інших видів. У таких басейнах можна проводити не тільки лікувальні та профілактичні гідропроцедури, а й заняття водною аеробікою.
8.2.19. Комбінований вплив у спеціальних капсулах; лазня, сауна
Окремий розділ пов'язаний із застосуванням у косметичному салоні лазень різних видів. Сьогодні не потрібно доводити сприятливий вплив лазні на організм людини. Це може бути російська парна лазня з березовим віничком, розслаблююча турецька лазня або фінська сауна із сухим гарячим повітрям: кожна людина може вибрати собі те, що їй найбільше до душі.
Але для того, щоб влаштувати лазню в салоні, потрібне додаткове приміщення, а це не завжди можливо. Тому особливо популярним стало комбіноване гідро- і бальнеообладнання. Це так звані капсули - ванни з напівкруглим куполом, корпус яких виконаний з міцного пластику і доповнений комфортним матрацом (рис. 8.25). Спеціальний парогенератор нагнітає вологу пару під купол ванни. Клієнт зручно лежить під закритим куполом, а голова його знаходиться зовні. Парова ванна може поєднуватися з дією ароматичних речовин, обгортаннями водоростями, аплікаціями лікувальних мінеральних грязей. Можливе й поєднання з гідромасажем циркулярним душем.
Такі апарати займають мало місця, дуже комфортні й ефективні для пацієнтів, але коштують досить дорого.
Рис. 8.25. Парові ванни.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. - М.: Медицина, 1980. - 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. - К., 2004. - 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. - К.: Здоров'я, 1965. - 304 с.
4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. - М.: Медицина, 1974. - 224 с.
5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. - М.: Косметика й медицина, 2003. - 224 с.
6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. - М., 2001. - 176 с.
7. Новая косметология. - М.: Косметика й медицина, 2002.
8. Озерская О. С. Косметология. - СПб.: Искусство России, 2002. - 416 с.
9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. - М., 1999-2000.
10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: - М.: Медицина, 1964. - 336 с.
11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. - М.: Практика, 1999. - 1088 с.
12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория й практика. - Прага: MAKSDORF, 2002.
13. "Les Nouvelles Esthetiques". - М.: Космопресс, 2000-2004.
14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. - Urban&Shwarzenberg, 1992. - 384 s.
Loading...

 
 

Цікаве