WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Грибкові захворювання шкіри - Реферат

Грибкові захворювання шкіри - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Грибкові захворювання шкіри
Грибкові захворювання належать до групи інфекційних. Поширені вони на всіх континентах. Збудники грибкових захворювань - патогенні грибки різних видів. Джерелом захворювань є хвора людина чи хвора тварина, зараження може відбуватися при безпосередньому контакті, а також через предмети особистого користування.
До ураження патогенними грибками особливо схильні люди у яких діагностується:
- порушення імунної системи організму (імунодефіцитний стан);
- порушення вуглеводного обміну (цукровий діабет);
- захворювання залоз внутрішньої секреції;
- порушення цілісності шкірного покриву;
- мацерація шкіри в результаті підвищеної вологості;
- прийом антибіотиків широкого спектра дії;
- недотримання правил особистої гігієни.
Грибки можуть уражувати всі шари шкіри, а також її придатки: волосся і нігті. Залежно від цього розрізняють шість видів грибкових захворювань.
Класифікація грибкових захворювань
І. Кератомікози:
- різнобарвний лишай (висівкоподібний).
ІІ. Дерматомікози:
- пахова епідермофітія;
- епідермофітія стоп;
- мікроспорія гладенької шкіри;
- руброфітія гладенької шкіри.
ІІІ. Трихомікози:
- мікроспорія волосистої частини голови (стригучий лишай);
- трихофітія волосистої частини голови.
IV. Оніхомікози.
V. Кандидомікози.
VI. Ураження, викликані плісеневими грибками.
Пахова епідермофітія описана в 1860 р. Збудник - Epider-mophytum floccosum. Частіше хворіють чоловіки і люди з надлишковою масою тіла.
Типова локалізація - шкіра пахових і міжсідничної складок, під молочними залозами, рідше - пахвові ямки.
Вогнища ураження являють собою чітко обмежені яскраво-рожеві запальні плями округлої форми, межі плям - у вигляді валика яскравішого кольору. У центрі плям шкіра лущиться. Суб'єктивно - сверблячка у вогнищах ураження.
Епідермофітія стоп уперше описана в 1890 р. Збудниками є грибки родів Epidermophyton, Trichophyton. Захворювання має хронічний перебіг.
Уражується шкіра склепіння стоп, міжпальцьових складок, можуть уражатися нігтьові пластинки.
Епідермофітія стоп може проявлятися у вигляді лущення, попрілостей і тріщин шкіри міжпальцьових проміжків, висипання пухирців з товстим роговим покриттям. Вміст пухирців - прозора рідина. При приєднанні вторинної інфекції вміст стає гнійним. Прориваючись, пухирці утворюють ерозії, оточені валиком з відшарованого епідермісу.
Суб'єктивно - сверблячка, нестерпна у вогнищах ураження.
Мікроспорія гладенької шкіри.
Збудник - Microsporum canis. Основне джерело зараження - хворі на мікроспорію кошенята, рідше дорослі кішки і собаки. У 85% випадків людина заражається при безпосередньому контакті з хворою твариною, і значно рідше (5-8% випадків) зараження відбувається при контакті з людиною.
Клінічна картина: на гладенькій шкірі різних ділянок тіла з'являються поодинокі чи множинні рожеві плями, що лущаться, оточені валиками застійно-червоного кольору. На поверхні валика з'являються дрібні пухирці і лусочки. Одна пляма може розмішуватися в іншій (концентричні кола). У 85-90% випадків у клієнта уражується пушкове волосся. Суб'єктивно - можна спостерігати незначну сверблячку на місцях висипань.
Руброфітія гладенької шкіри. Клінічні зміни з'являються у складках шкіри і можуть поширюватися на прилеглі ділянки шкіри. Вони різноманітні, можуть являти собою рожеві плями з дрібними вузликами і кірочками на поверхні, відмітна риса - фестончасті обриси.
Суб'єктивно - болісна сверблячка на місці ураження.
Мікроспорія волосистої частини голови (стригучий лишай)
вперше описана в 1843 р. Збудник - Microsporum ferrugineum.
Джерело захворювання - хвора на мікроспорію людина. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з хворим або через його предмети особистої гігієни.
Клінічна картина: на волосистій частині голови виникають вогнища облисіння округлої форми, що можуть бути поодинокими, множинними, можуть зливатися. Волосини у вогнищах обламуються на висоті 6-8 мм над поверхнею шкіри. Шкіра рожевого кольору лущиться, з'являються пухирці і кірочки. Захворювання може супроводжуватися легкою сверблячкою.
Трихофітія волосистої частини голови. Джерело зараження - хвора на трихофітію людина. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з хворим або через предмети особистої гігієни. Захворювання частіше спостерігається в дітей шкільного віку.
Вогнища мають нечіткі, розпливчасті межі, слабко виражене запалення на поверхні і лущення у вигляді сріблястих лусочок. Волосся у вогнищах ураження частково обламане на висоті 1-2 мм над поверхнею шкіри. Може бути легка сверблячка.
Оніхомікози. Причиною ураження нігтів можуть бути грибки різних видів. Залежно від цього можуть уражуватись або одиничні нігтьові пластинки (Еру-dermophyton), або всі пластинки на кистях і стопах (Trichophyton rubrum). Процес може починатися з вільного краю (Trichophyton rubrurri) чи з боку нігтьового валика (Candida albicans, плісеневі грибки); нігтьова пластинка різко потовщується, кришиться з краю (Trichophyton rubrum).
При будь-якій зміні нігтьових пластинок у пацієнта косметик повинен направити його до дерматолога.
Кандидомікози - грибкові захворювання, спричинені грибками роду Candida. Грибки цього роду відносять до умовно патогенних організмів. Джерелом інфікування може бути хвора на кандидоз людина.
Клінічні прояви кандидозу різноманітні і залежать від місця прояву. На слизових оболонках - це поверхневі ерозії яскраво-рожевого кольору, покриті нальотом, який нагадує молоко, що скипілося (пліснявка). Шкіра уражується найчастіше навколо природних отворів і в складках, де спостерігається мацерація й відшарування епідермісу у вигляді валика. Ураження шкіри і слизових оболонок супроводжується відчуттям сильного печіння і свербежу. При ураженні нігтя нігтьова пластинка стає коричню-ватою, горбкуватою, стоншується, може відшаровуватися з вільного краю. Характерним є ураження навколонігтьового валика: він набряклий, набуває застійно-червоного кольору. При натисненні на запалений валик, виділяється крапелька гною.
Ураження, викликані плісеневими грибками вперше описані в 1889 р. Захворювання розвивається на тлі зниження резистентності організму і може проявлятися змінами, схожими на дерматит, екзему, хронічні виразкові ураження.
Діагноз будь-якого грибкового захворювання має бути підтверджений лабораторними дослідженнями.
Лікар-дерматолог встановлює остаточний діагноз і призначає відповідне лікування. Косметик повинен мати загальне уявлення про клінічні прояви грибкових захворювань для того, щоб вчасно направити клієнта до фахівця, не заразитися самому і не поставити під загрозу зараження інших відвідувачів косметичного салону.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. - М.: Медицина, 1980. - 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. - К., 2004. - 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. - К.: Здоров'я, 1965. - 304 с.
4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. - М.: Медицина, 1974. - 224 с.
5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. - М.: Косметика й медицина, 2003. - 224 с.
6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. - М., 2001. - 176 с.
7. Новая косметология. - М.: Косметика й медицина, 2002.
8. Озерская О. С. Косметология. - СПб.: Искусство России, 2002. - 416 с.
9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. - М., 1999-2000.
10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: - М.: Медицина, 1964. - 336 с.
11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. - М.: Практика, 1999. - 1088 с.
12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория й практика. - Прага: MAKSDORF, 2002.
13. "Les Nouvelles Esthetiques". - М.: Космопресс, 2000-2004.
14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. - Urban&Shwarzenberg, 1992. - 384 s.
Loading...

 
 

Цікаве