WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гноячкові захворювання шкіри - Реферат

Гноячкові захворювання шкіри - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Гноячкові захворювання шкіри
Гноячкові захворювання шкіри (піодермії) розвиваються в результаті проникнення в шкіру стафілококів чи стрептококів.
Моментами, сприятливими для розвитку піодермій, є мікротравми, цукровий діабет, авітаміноз, зниження місцевого і загального імунітету, а також недотримання правил особистої гігієни. Залежно від збудника, клінічний перебіг піодермії має деякі особливості:
- будь-які прояви стафілодермій на шкірі, як правило, пов'язані з волосяними фолікулами чи вивідними протоками сальних і потових залоз;
- розвиток стрептодермії не пов'язаний з волосяними фолікулами.
Піодермія може бути первинною, тобто розвиватися на до того не зміненій шкірі, і вторинною, тобто розвиватися як ускладнення якогось іншого шкірного захворювання, яке, як правило, супроводжується свербежем.
Стафілодермії
Остіофолікуліт - початковий елемент усіх форм стафілодер-мії з ураженням фолікулів. В усті фолікула з'являється пронизана волосом пустула напівкулястої форми, розміром до шпилькової головки, покриття щільне, вміст - густий вершкоподібний гній, навколо пустули - вузький обідок почервоніння.
Вміст пустули може зсихатися, утворюючи жовтувато-буру кірку. Якщо пустула прорвалася, оголюється поверхнева ерозія. Остіофолікуліт уражує не більш 1/3 волосяного фолікула. Висипання можуть бути поодинокими і множинними. Схильності до периферичного росту і злиття елементів не спостерігається. Найчастіше висипання локалізуюються на шкірі обличчя, особливо в ділянці бороди і вусів у чоловіків. Процес закінчується за 2-3 дні, не залишаючи рубців.
Фолікуліт - гостре гнійне запалення фолікула волоса. Тканини навколо фолікул не уражені. Біля волоса з'являється болючість, набряк, у центрі почервоніння розвивається конусоподібний, пронизаний волосом гноячок, крізь верхівку якого просвічує гній. Гноячок може самостійно підсохнути в кірочку і безслідно зникнути за 3-5 днів або прорвати, оголюючи воронкоподібну ерозію, іноді утворюється рубчик. Фолікуліти можуть виникати на будь-якій ділянці шкірного покриву, де є волосся.
Фурункул - гостре гнійне некротичне ураження фолікула, сальної залози і навколишніх м'яких тканин. Спочатку клієнт відчуває біль, шкіра на тому місці червоніє, набрякає, надалі в центрі набряку з'являється пустула, посилюється почервоніння, а в центрі формується некротичний стержень, який поступово відокремлюється. На місці стержня формується глибока виразка. В міру відділення стержня зменшується болючість, почервоніння, набряк, розсмоктується ущільнення, а на місці виразки формується рубець. При фурункулах може розвиватися лімфаденіт (збільшення регіонарного лімфатичного вузла), лімфангоїт (запалення лімфатичних судин). Може підвищуватися температура, виникати головний біль, розвивається загальне нездужання. Особливо небезпечні фурункули в ділянці обличчя (верхня губа, носогубні складки), бо внаслідок особливостей кровопостачання цієї ділянки може розвинутись сепсис чи тромбоз глибоких вен мозку.
Карбункул - скупчення декількох фурункулів, об'єднаних загальним інфільтратом. Через 4-5 днів від початку розвитку карбункул перетворюється на щільний гострозапальний вузол діаметром до 10 см, нечітко обмежений від навколишньої здорової тканини. Поверхня вузла - напівкуляста, багряного кольору, різко болюча при пальпації. У центрі вузла формується кілька стержнів, при відторгненні яких утворюється велика виразка. На місці виразки залишається грубий рубець. Загальний стан хворого різко погіршується.
Гідраденіт - гнійне запалення апокринових потових залоз, які розміщуються тільки в пахвових, пахових і аногенітальних ділянках. Діти і старі люди на гідраденіт не хворіють, тому що ці залози в них не функціонують. Спочатку в клієнта з'являється відчуття незручності у ділянці враження: невиражена сверблячка, поколювання. У цей період у товщі шкіри можна намацати злегка болісний вузол завбільшки з горошину. Надалі вузол збільшується, болючість наростає, поверхня шкіри над вузлом стає синюш-но-багровою, на поверхні утворюються випинання у вигляді сосочків ("суче вим'я"). При прориві вузлів утворюються один чи декілька свищових ходів. Після загоювання на місці ураження залишаються втягнені рубці.
Хворих на фурункульоз, карбункульоз і гідраденіт лікують в умовах хірургічного кабінету чи хірургічного стаціонару.
Стрептодермії.
Імпетиго частіше виникає на відкритих ділянках тіла, особливо на обличчі (рис. 2.18). Хворіють діти і молоді жінки з ніжною шкірою. Хвороба відрізняється високою контагіозністю, особливо в умовах дитячого колективу. Проявляється висипаннями поверхневих пухирців на тлі почервонілої шкіри. Пухирці до кількох міліметрів у діаметрі з тонким в'ялим покриттям і рідким вмістом солом'яно-жовтого кольору (фліктена). Зсихаючись, вміст фліктени утворює крихку кірку. Фліктени мають тенденцію до периферичного зростання, можуть зливатися й утворювати вогнища вигадливих обрисів. Після видужування на місці ураження шкіри залишається нестійка гіперпіг-ментація.
Заїда - стрептококове Імпетиго в кутиках рота: шкіра кутиків рота набрякла, червоного кольору, у глибині складки видно щілиноподібну ерозію з "віночком" відшарованого епітелію. На поверхні ерозії формується кірочка, яка легко розривається при русі губ. Захворювання контагіозне.
Поверхневий панарицій - навколонігтьова фліктена. Шкіра навколонігтьового валика спочатку червоніє, стає набряклою й болісною. На ній утворюється пухир із прозорим, пізніше мутним вмістом. Панарицій може охоплювати ніготь із трьох боків у вигляді підкови. Розвивається як ускладнення при задирці, обкушуванні нігтів, як результат непрофесійного манікюру.
Диференціальна діагностика гноячкових уражень шкіри
Ознаки Стафілодермії Стрептодермії
Захворювання Фолікуліт Фліктена
Зв'язок з волосяним фолікулом
є Немає
Форма Конусоподібна Плоска
Покриття Товсте, щільне Тонке, в'яле
Колір вмісту Блідо-жовтий Солом'яно-жовтий
Консистенція вмісту Густа, вершкоподібна Рідка
Тенденція до злиття Немає Є
Тенденція до периферичного поширення Немає Є
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. - М.: Медицина, 1980. - 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законодавчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. - К., 2004. - 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри людини. - К.: Здоров'я, 1965. - 304 с.
4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. - М.: Медицина, 1974. - 224 с.
5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. - М.: Косметика й медицина, 2003. - 224 с.
6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. - М., 2001. - 176 с.
7. Новая косметология. - М.: Косметика й медицина, 2002.
8. Озерская О. С. Косметология.- СПб.: Искусство России, 2002. - 416 с.
9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. - М., 1999-2000.
10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: - М.: Медицина, 1964. - 336 с.
11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. - М.: Практика, 1999. - 1088 с.
12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория й практика. - Прага: MAKSDORF, 2002.
13. "Les Nouvelles Esthetiques". - М.: Космопресс, 2000-2004.
14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd Atlas. - Urban&Shwarzenberg, 1992. - 384 s.
Loading...

 
 

Цікаве