WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Розлади статевої функції - Реферат

Розлади статевої функції - Реферат

Тrірапета роlidит (блідою спірохетою), яка швидко розмножується і поширюється на тканини, розташовані поблизу. Інкубаційний період триває 4-5 тижнів, після чого на місці ураження спірохетою розвивається виразка округлої форми з блискучою поверхнею. Через кілька днів сильно збільшуються у розмірі лімфатичні вузли. Це є первинним періодом у розвитку сифілісу, який триває приблизно місяць. Внаслідок того, що хворий не відчуває болю, відсутні інші ознаки захворювання, він може вчасно не звернутися до лікаря. Тоді починається другий період, коли спірохети поширюються у тканинах, крові і лімфі. Під час перебігу другого періоду спостерігається інтоксикація організму токси-нами спірохет, з'являються загальна слабкість, головний біль, біль у м'язах і суглобах, підвищується температура. Єдиною характерною ознакою сифілісу в цей період є поява рожевих плям по всьому тілу. Цей період, до речі, найнебезпечніший для оточуючих, оскільки хворий дуже заразний. Третій період характеризується тяжкими ураженнями тканин - спочатку вони проявляються як набряки, потім спостерігається змертвіння тканини і її розпад, на місці якого виникає глибокий рубець, характерний тільки для сифілісу. Такі ураження можуть з'явитися у будь-якому місці в людини. Так, у випадку ураження піднебіння голос набуває гнусавості, а ураження в місці розташування носової кістки веде до "провалювання" носа. При сифілісі тяжко уражаються кровоносні судини, особливо аорта, стінки якої втрачають еластичність і можуть розірватися. Це майже завжди призводить до миттєвої смерті.
Слід зауважити, що сифіліс може передаватися не тільки шляхом статевого контакту, а й через білизну, одяг, слину, різні предмети. Хоч такі шляхи передачі сифілісу менш поширені, але цілком можливі. Лікування сифілісу надзвичайно важка справа. Чим раніше він буде виявлений, тим більше шансів на повне одужання.
Трихомоніаз - захворювання, спричинене джгутиковими паразитами Тrісhоmопаз. Зараження відбувається під час статевого контакту. Інші шляхи майже виключені у зв'язку з відсутністю стійких форм цист і нездатністю їх існування у несприятливих умовах. Початок трихомоніазу виявити складно, оскільки флора піхви майже не змінюється. Далі настає друга форма захворювання, коли починаються гнійні виділення, що мають темнувато-зелений колір, неприємний гнильний запах, містять пухирці вуглекислого газу. Ця стадія може тривати від кількох тижнів до кількох місяців, а потім перейти у хронічну, яка характеризується багатьма ускладненнями. Лікування трихомоніазу передбачає такі обов'язкові умови:
1) в усіх випадках захворювання лікуванню підлягають і чоловік, і жінка, оскільки чоловік часто є носієм трихомонад;
2) лікування повинно бути загальним (з метою підвищення опірності організму) і місцевим;
3) застосовуються препарати для знищення трихомонад і усунення запалень;
4) після закінчення курсу лікування необхідний суворий контроль.
Небезпечним є також захворювання на хламідійну і мікоплазмову інфекції, що у багатьох випадках призводить до безпліддя. Симптоми такого захворювання нагадують трихомоніаз, але виражені набагато слабше. Лікуванню так само підлягають і чоловік, і жінка.
Ще одним поширеним захворюванням є молочниця - хвороба, спричинена грибом Мопiliа аlbісапs. Молочниця зустрічається в дітей у ротовій порожнині, а у жінок - у піхві. Особливо часто молочницю виявляють у вагітних жінок. Клінічні прояви виражені у свербінні чи печії у піхві, нерідко спостерігаються набряки стінок піхви, на тлі яких видно невеличкі білі плями. Лікування полягає в орошуванні уражених місць 2-3 % -вим розчином бури чи змащуванні 10 %-вим розчином бури на гліцерині. Невагітним жінкам можна додатково рекомендувати спринцювання 3-5 % -вим розчином соди.
Будь-які інфекційні захворювання небезпечні. Після їх лікування необхідний контроль одужання. Слід заборонити статеві контакти до закінчення двох найближчих менструальних циклів, під час яких проводиться бактеріологічний контроль. У разі недодержання цих правил може виникнути рецидив чи повторне інфікування, що кінець кінцем може призвести до загального порушення функцій організму і безпліддя.
Безпліддя - це відсутність у жінки здатності до запліднення. Основними факторами абсолютного безпліддя вважаються ендокринні захворювання і авітамінози, аномалії та інфекційні захворювання статевих органів, аборти, чоловіче безпліддя. З метою профілактики безпліддя у шлюбі слід проводити профілактичні заходи, якомога швидше приступити до лікування різних захворювань, які можуть бути у подружжя. Велика увага повинна бути приділена попередженню чоловічого безпліддя. Наприклад, необхідно ретельно лікувати у дитинстві хвороби, які призводять до порушення процесу сперматогенезу і дають згодом від 10 до 20 % чоловічого безпліддя, своєчасно визначати і лікувати інфекційні хвороби, їх специфіка часто буває такою, що чоловік навіть і не здогадується про наявність захворювання через відсутність симптомів. Але одночасно він може бути носієм багатьох інфекцій.
Велике значення має поширення культури сексуальних стосунків, а також боротьба з абортами, які дають майже 50 % усіх ускладнень, особливо в жінок, які вагітніють уперше.
Сім'я - це складена за тисячі років форма спільного життя чоловіка і жінки, що створює найоптимальніші умови для збереження їх здоров'я, народження і виховання дітей, передачі їм життєвого досвіду.
Утворення сім'ї - відповідальний етап у житті кожної людини, до якого слід ретельно готуватися, зокрема дбати про здоров'я. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Кожен має право на охорону здоров'я, про що записано у ст. 49 Конституції України. Саме по собі це ще не може забезпечити високий рівень здоров'я людей. Важливо виховати в собі ставлення до свого здоров'я не тільки як до особистого, а й суспільного багатства країни.
ЛІТЕРАТУРА
- Білявський Г. О., Паду н М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1995. - 368 с.
- Біологія / А. А. Слюсарев, А. В. Самсонов, В. Н. Мухін та ін./ Під ред. В. О. Мотузного. - К.: Вища пік., 1991. - С. 6, 241.
- Вишневская Е. Л., Барсукова Н. К., Широкова Т. Й. Основы безопасности жизнедеятельности: Учеб. пособ. для учащихся 9-х кл. общеобразоват. шк. - М.: Русское слово, 1995. - 62 с.
- Конституція України:Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: Вікар, 1997. - С. 17-19.
- Кучеров І. С. Фізіологія людини і тварин. - К.: Вища шк., 1991. - 327с.
Леони Д.,Режи Б. Анатомия и физиология в цифрах. - М.: Кронпрес, 1995. - 128с.
- Лисенков С.Л. Конституція України: Матеріали до вивчення. - К.: Либідь, 1997. - С. 53-54.
- Основи медицинских знаний учащихся: Проб. учеб. для сред. учеб. заведений / Под ред. М. Й. Гоголева. - М.: Просвещение, 1991. - 112с.
- Пономарев В. Т. Энциклопедия безопасности. - Д. Сталкер, 1997. - С. 297-391.
- Самарський С. Л. Зоологія хребетних. - К.: Вища шк., 1976. - С. 188-189.
- Ситников В. П. Основы безопасности жизнедеятельности: Справочник школьника. - М.: Слово, 1997. - С. 307-444.
- Смирнов В. Е. Медицина. Наркомания: знак беды. - М.: Знание, 1988. - Вьіп. 2. - С. 33-56.
- Спок Б. Ребенок и уход за ним. - К.: Наук, думка, 1992. - 448 с.
- Ураков Й. Г. Последствия алкоголизма. - М.: Здоровье, 1987. - №11. - С. 50-91.
- Хрипкова А. Г., Колесов Д. В. Гигиена и здоровье. - М.: Просвещение, 1984. - С. 24-27.
- Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних. - К.: -Либідь, 1996. - Кн. 2. - С. 291-298.
Loading...

 
 

Цікаве