WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи медичної деонтології - Реферат

Основи медичної деонтології - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Основи медичної деонтології
План.
1. Значення догляду за хворими. Особиста гігієна хворого.
2. Особливості догляду за хворою дитиною.
3. Догляд за хворими під час лікування.
4. Вимірювання головних числових характеристик стану хворого.
5. Проведення медичних процедур.
Існує вчення про юридичні, професійні та моральні обов'язки і правила поведінки медичного працівника щодо хворого. Воно називається деонтологією.
1. Значення догляду за хворими. Особиста гігієна хворого
Під час тяжких травмувань або хвороби людина потребує чуйного ставлення до себе. Тому догляд за хворими слід розглядати як важливу частину лікування і відновлення здоров'я. Під час догляду за хворими важливо виявляти витримку, чуйність, уважність, спостережливість. Все це сприятиме довірі хворого до лікування і визначатиме його успіх.
Лікування - це комплекс заходів, які проводяться з метою послаблення страждань хворого і відновлення порушених функцій організму. Забезпечення успіху лікування досягається саме за рахунок правильного гігієнічного режиму, виконання всіх призначень лікаря, постійного нагляду за хворим, особливо у разі погіршення його стану. Отже, головною метою догляду за хворими є підтримка захисних функцій організму у боротьбі з хворобою.
Одна з небезпек, з якими може зіткнутися людина, перебуваючи у стані важкої хвороби з постільним режимом,-це пролежні. Поява у хворих пролежнів свідчить про поганий догляд. Пролежні - поверхневі або глибокі виразки, які утворюються внаслідок порушення кровообігу і змертвіння тканин, їх появі сприяють незручна постіль зі складками, що рідко пере-стилається, наявність сміття, решток їжі. Найчастіше пролежні утворюються в ділянці крижових хребців, лопаток, потилиці, сідничних горбів та на інших місцях, де м'які тканини з одного боку здавлюються виступами кісток, а з другого - постіллю.
Для профілактики пролежнів можливі місця їх утворення час від часу розтирають марлевою серветкою, змоченою камфорним спиртом, одеколоном чи 0,25 %-вим розчином аміаку не менше одного разу на добу. Необхідний також легкий масаж.
2. Особливості догляду за хворою дитиною
Догляд за хворою дитиною має свою специфіку і свій психологічний аспект. Коли дитина дійсно хвора, ви приділяєте їй підвищену увагу не тільки тому, що цього потребують медичні рекомендації, а й тому, що вам її просто шкода. Вам не важко часто готувати дитині їжу чи відставити у бік напій, від якого вона відмовилася, і зробити інший. Ви можете навіть придбати нові іграшки, щоб розважити дитину, підтримати її спокій.
Але необхідно знати, що дитина швидко звикає до свого нового стану і починає капризувати. Більшість дитячих хвороб проходять за декілька днів. І коли мати перестає хвилюватися, всі стосунки входять у норму. Але у разі затяжної хвороби зайва турбота може призвести до того, що дитина скористається своїм станом.
Коли дитина хвора, треба намагатися повернутися до звичного ритму життя якомога скоріше. Маються на увазі такі дрібниці, як спокійний вираз обличчя. Тон вашого голосу, коли ви питаєте, як дитина себе почуває, повинен бути таким, якби ви хотіли чути гарні новини. Не питайте дитину, чи подобається їй їжа, і не хваліть її вище міри за те, що вона з'їсть кілька ложок. Пам'ятайте, що від умовляння апетит хворої дитини втрачається швидше.
Звичайно, дитині необхідне спілкування. З нею треба гратися, читати книжки. Але якщо дитина вимагатиме все більше уваги, не вступайте з нею у суперечку, а просто встановіть години, коли вона може розраховувати на вашу увагу. Купуючи дитині нові іграшки, більше уваги приділяйте таким, які розвивали б її фантазію і якими вона могла б гратися без вашої допомоги (конструктори, альбоми для малювання, розфарбовки тощо). Якщо хвороба не інфекційна, запрошуйте друзів вашої дитини, залишайте їх обідати. Така поведінка дорослих дасть змогу дитині вести максимально можливий нормальний спосіб життя. Не допускайте поганої поведінки дитини і нечуй-ності відносно решти членів сім'ї.
Кожного разу, коли дитина хворіє, лікар докладно розповість про те, яким має бути її харчування, враховуючи характер захворювання і смаки дитини.
3. Догляд за хворими під час лікування
Догляд за інфекційними хворими потребує особливої уваги, додержання правил особистої гігієни: мити руки після кожного контакту з хворим, його предметами чи виділеннями. Забороняється сідати на його постіль, їсти в кімнаті, де лежить хворий, виносити з неї предмети (посуд, особисті речі). Рекомендується носити респіратор чи багатошарову ватно-марлеву пов'язку.
У домашніх умовах слід ізолювати людину від інших членів сім'ї, які ще не хворіли на цю хворобу. Хворого слід помістити в окрему кімнату, куди матиме доступ тільки одна людина, яка за ним доглядатиме. Біля дверей треба повісити халат, який слід надягати, входячи у кімнату до хворого. Таким чином, збудники хвороби не переноситимуться разом з одягом по квартирі. Як правило, дорослим людям не забороняється виходити з дому, якщо там є заразний хворий. Виняток становлять учителі, вихователі і люди, що мають відношення до продуктів споживання. Якщо хвора одна дитина в сім'ї, то іншим дітям не забороняється ходити в школу, відвідувати різні масові заходи. У разі захворювань на менінгіт, скарлатину, поліомієліт вимоги можуть бути суворішими.
Особливими є правила поводження з речами, що мають відношення до хворого.
Правильний догляд за інфекційними хворими - не тільки складова лікування, а й важливий протиепідемічний захід, який спрямовується на попередження поширення інфекцій. Звичайно, якщо інфекція небезпечна, хворого направляють у спеціалізовану інфекційну лікарню, де існує особливий режим, який попереджає проникнення інфекцій за територію лікарні.
4. Вимірювання головних числових характеристик стану хворого.
Будь-який хворий потребує застосування спеціальних процедур - складових процесу лікування або здійснення контролю над його станом. Це - вимірювання температури, пульсу, тиску, частоти дихання, збирання виділень, накладання компресів, гірчичників, промивання шлунка тощо.
Одним з головних показників стану людини є температура її тіла, оскільки більшість хворобливих процесів в організмі призводить до температурної реакції, що є складовою імунітету людини. Розподіл теплових потоків всередині тіла визначається його структурними особливостями. Тканини, розташовані ближче до поверхні тіла, мають нижчу температуру, ніж центральні. Найвищу температуру мають глибоко розташовані органи і тканини з інтенсивною теплопродукцією: серце, головний мозок, органи черевної і тазової порожнин. Найнижчу -
Loading...

 
 

Цікаве