WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Закриті ушкодження - Реферат

Закриті ушкодження - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Закриті ушкодження
ПЛАН
1. Допомога в разі удару та синдрому тривалого здавлювання.
2. Перша допомога у випадках вивихів, розтягнень зв'язок та м'язів.
3. Найхарактерніші побутові небезпечні ситуації.
1. Допомога в разі удару та синдрому тривалого здавлювання
До закритих ушкоджень належать такі травми, під час яких не виникає пошкодження шкірних покривів тіла і слизових оболонок. Це, як правило, забиття, вивихи, розтягнення м'язів і зв'язок.
Забиттям називається пошкодження тканин, що не супроводжується порушенням цілісності шкірних покривів. Тяжкість травмування визначається величиною, масою, формою предмета, яким був нанесений удар, силою удару, віком постраждалого, місцем травми та опором тканини. Найменш стійка тканина - підшкірна жирова клітковина. У разі забиття завжди порушується цілісність кровоносних і лімфатичних судин, інколи нервів.
Ознакою забиття є біль, набряк у місці травмування, поява синця, гематоми. Для зменшення болю та попередження місцевого крововиливу до місця травми необхідно прикласти холодний компрес, пузир з льодом тощо. Під дією холоду кровоносні судини звужуються, що зменшує крововилив. Рекомендована стискувальна пов'язка. Через 2-3 дні після забиття слід застосувати теплові засоби, що прискорить розсмоктування крові, яка встигла вилитися у тканину.
Серед теплових засобів найчастіше застосовують місцеві зігрівальні ванни та компреси. Для зігрівального компресу шматок тканини, складений у кілька разів, змочують у спирті, горілці або камфорній олії, викручують і прикладають до шкіри. Поверх вологого шару кладуть поліетиленову плівку чи пергаментний папір більшого розміру. Все це прикривають товстим шаром вати і фіксують бинтом. Такий компрес тримають 6-8 год. Знявши його, шкіру протирають спиртом.
У результаті удару голови можливий струс мозку, ознакою якого є головний біль, запаморочення, нудота, блювання, послаблений пульс, шумне дихання, почервоніння обличчя, підвищена температура, різний розмір зіниць, втрата орієнтації, знепритомнення. Першою допомогою є створення потерпілому повного спокою і прикладання холоду до голови. В результаті сильного забиття голови може настати контузія, яка супроводжується послабленням чи втратою пам'яті, зору, слуху, порушенням мови. В деяких випадках спостерігається витікання з носа крові, змішаної з жовтуватою рідиною. Потерпілим потрібне негайне, дуже обережне транспортування в медичний заклад.
Під час великих катастроф (землетрусів, аварій на транспорті та ін.) люди можуть опинитися у завалі, бути затиснуті металевими і бетонними конструкціями тощо. У таких випадках може виникнути так званий синдром тривалого здавлювання чи травматичний токсикоз. Він зумовлений всмок-туванням у кров токсичних речовин, які є продуктами розпаду розтрощених м'яких тканин.
Уражені травматичним токсикозом скаржаться на біль у травмованій частині тіла, нудоту, головний біль, спрагу. На поверхні ушкодженої ділянки видно вм'ятини, що повторюють форму предмета, який довго давив на тіло. Шкіра бліда, місцями синюшна, холодна на дотик. Травмована кінцівка через півгодини починає швидко набрякати.
У розвитку травматичного токсикозу розрізняють три періоди: ранній, проміжний та пізній. Ранній період характеризується збудженням. Потерпілий намагається звільнитися від предмета, що його здавлює, просить допомоги. Після перебування у такому стані протягом 1,5-2 год. розвивається проміжний період. В організмі починають проявлятися ток-сичні явища. Збудження проходить, потерпілий інколи впадає в дрімотний стан, відчуває загальну слабкість, сухість у роті, спрагу. В пізній період стан людини різко погіршується: знову з'являється збудження, неадекватна реакція на навколишній світ, потерпілий марить, може бути озноб, блювання. Зіниці потерпілого спочатку сильно звужуються, а через деякий час розширюються. Пульс слабкий, частий. У тяжких випадках наступає смерть.
Якщо людину знайшли у завалі, насамперед слід обстежити місце завалу і вжити заходи для її звільнення. Витягати потерпілого можна тільки після того, як прибрані всі предмети, що його здавлювали. На рани накладають стерильні пов'язки. Якщо кінцівки мають синюшний колір, холодні й сильно травмовані, на них накладають джгут, але не сильно затягують, щоб не порушити кровообіг. Це уповільнить розповсюдження кров'ю токсичних речовин з розтрощених ділянок. Якщо кінцівки теплі на дотик, можна обмежитися стискувальною пов'язкою. Після цього хворому дають знеболювальний засіб, а за його відсутності - 50 мл горілки. Травмовані кінцівки іммобілізують шинами навіть у разі відсутності переломів.
З перших хвилин подання допомоги рекомендується дати потерпілому гарячий напій (чай, каву з невеликою кількістю соди). Сода сприяє відновленню кислотно-лужної рівноваги, а велика кількість рідини - виведенню токсинів з організму з сечею.
2. Перша допомога у випадках вивихів, розтягнень зв'язок та м'язів
Вивихи - це зміщення суглобних поверхонь з порушенням цілісності суглобних сумок і апарату зв'язок.
Основні ознаки вивиху - біль у суглобі, порушення функцій кінцівки, зміна форми (деформація) суглоба, вкорочення кінцівки та вимушене її положення. Такі травми виникають під час ударів або падіння, наприклад падіння витягнутою рукою вперед на кисть.
При вивихах хребців виникає їх зміщення, що може призвести до здавлювання спинного мозку. Таке здавлювання може стати причиною часткової або повної втрати функцій нижніх кінцівок і органів таза. Основними ознаками такої травми є втрата чутливості нижче травмованого місця або відчуття тільки половини тіла; поколювання в кінцівках (це нерідко свідчить про травмування шиї); гострий біль у кінцівках, хоч очевидно, що вони не постраждали; втрата чутливості шкіри; утруднене дихання.
Подаючи першу медичну допомогу, не слід намагатися вправити суглоб - це повинен робити спеціаліст. Кінцівці надають стану спокою шляхом іммобілізації. Якщо вивих стався у великих суглобах (тазостегновому, колінному, плечовому, а також між хребців), рекомендується знеболювальний засіб.
Нижню щелепу у разі вивиху фіксують пращоподібною пов'язкою.
Розтягнення зв'язок - це пошкодження сухожиль та інших тканин без порушення їх анатомічної цілісності. Виникають доволі часто у результаті підвертання, необережного руху в суглобі, підняття вантажу, перерозгинання суглоба, що призводить до різного ступеня надривів суглобної сумки чи зв'язок. Ознаками такої травми є біль, набряк у місці розтягнення. При цьому кінцівка зберігає свої функції, але вони утруднені через біль. В окремих випадках через кілька днів спостерігається крововилив.
У разі травмувань верхніх кінцівок суглоб туго забинтовують, а руку підвішують на косинці. Якщо ушкоджені нижні кінцівки, проводять туге бинтування. В усіх випадках рекомендується застосування холоду та постільний режим з метою зменшення навантаження на кінцівку.
Розтягнення м'язів схоже на розтягненнясухожиль: різкий біль, набряк, виникнення синця. Найчастіше такі ушкодження спостерігаються у спортсменів. Можна розтягнути м'язи спини, якщо піднімати вантаж, чи м'язи ніг, граючи у футбол, баскетбол. Біг теж дає велике навантаження на м'язи ніг. Допомога у разі таких травм така сама, як і у випадку розтягнення зв'язок. Кваліфікований масаж значно полегшує стан.
3. Найхарактерніші побутові небезпечні ситуації
Необережність і необачність на виробництві чи у побуті можуть спричинити небезпечну ситуацію, а подальші поспішні, необдумані дії - призвести до тяжких травм. Особливо це
Loading...

 
 

Цікаве