WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні уявлення про вплив радіаційного опромінення на нервову систему організму - Реферат

Сучасні уявлення про вплив радіаційного опромінення на нервову систему організму - Реферат

(доза, тривалість опромінення, вид радіонукліда та ін.), а також визначити особливості радіаційної патології, перебіг якої може бути пов'язаний переважно з дисциркуляторними, чи інтоксикаційними, чи нейроімунними процесами.
Водночас у клінічній практиці зараз досить широко використовують термін "дисциркуляторна енцефалопатія", замість терміну "пострадіаційна" чи "радіаційна енцефалопатія", що не відповідає сучасному уявленню про патогенез радіаційного враження мозку, оскільки все зводиться в основному лише до порушення кровообігу в ЦНС, патології регуляції судин мозку, провідній ролі одного дисциркуляторного чинника без урахування наведених вище рушійних чинників та цілісності патогенезу. Не виключено, що у певної частини хворихдисциркуляторні явища на відповідних стадіях розвитку енцефалопатії можуть бути домінуючими, але в цілому, враховуючи багатогранний механізм дії, складність патогенезу, особливості клінічного перебігу та питання патогенетично обумовленого лікування, доцільно говорити про радіаційну або пострадіаційну енцефалопатію, на що досить обґрунтовано вказують деякі автори. З іншого боку, в медичній практиці і в науковій літературі досить багато уваги приділяється питанню про значення психоемоційного стресу в патології ЦНС як основної, більш важливої, ніж вплив опромінення, причини. У клінічній практиці при спостереженні за хворими з радіаційними порушеннями ЦНС досить важко врахувати переважне значення радіаційного чинника чи психоемоційного стресу в генезі порушень, що виникають. Водночас експериментальні дослідження однозначно свідчать, що основним етіологічним чинником є все ж радіаційний вплив, а "радіофобія" є додатковим модифікуючим чинником. Не виключено, що в певної частини хворих, схильних до нервово-психічних порушень, психоемоційний стрес може спричинити теж складні функціонально-органічні порушення в ЦНС, які клінічно подібні до радіаційного ураження нервової системи. Говорячи про додаткові етіологічні чинники, потрібно поряд із "радіофобією" визначити і інші (схема 2).
Це насамперед шкідливі звички (куріння, вживання алкоголю), вплив інтоксикаційних чинників, які були під час аварії на ЧАЕС, а саме важких металів (свинцю), органічних розчинників та ін. Важливе значення мають і конституціонально-генетичні чинники, які визначають індивідуальну чутливість, схильність або резистентність до дії радіації. Природу цих чинників, їх клінічне визначення лише починають вивчати, але той факт, що пострадіаційні порушення ЦНС проявились у різні терміни (через 1-2, 5-7 і 10 років), а також різний ступінь їх тяжкості та клінічна симптоматика дозволять говорити про наявність спадково-конституціональних чинників схильності та резистентності . Перелік додаткових чинників ще не визначено до кінця. Вони можуть як прискорювати, так і збільшувати важкість перебігу захворювання, але за механізмом дії вони є лише вторинними, модифікуючими дію опромінення.
Ураження ЦНС малими дозами опромінення проявляється, як відомо, різними порушеннями та розладами її функцій. Динамічні спостереження за цими хворими, а також аналіз даних літератури дозволяють, незважаючи на розмаїття клінічних проявів цієї нової патології, умовно виділити ще 3 основні групи (схема 3). Це функціональні зрушення ЦНС (ранні), функціонально-органічні порушення (більш пізні) і окрему групу складають можливі порушення та стимуляції розвитку ЦНС у дітей та виникнення пухлин мозку. Остання група поки розглядається більш теоретично, оскільки на цей час реальних статистичних даних про ріст пухлин мозку немає, але теоретично таке не можна виключати. Ранні прояви радіаційного впливу є значною мірою оборотними і більш менш добре лікуються, тоді як стабільні пізні порушення, які мають органічну основу, є прогредієнтними, більш важко піддаються терапії і є практично необоротними, на що вказують різні дослідники.
Якщо у вивченні різних ланок патогенезу, визначенні ролі основних та додаткових чинників радіаційного враження ЦНС досягнуто певних успіхів, то у формуванні нових підходів до лікування і профілактики поки що принципово нових розробок немає.
Зважаючи на те, що радіаційне ураження організму, в тому числі і ЦНС, є національною медико-соціальною проблемою, котра обумовлена тим, що на забруднених територіях мешкає понад 10 млн. населення України, і що можливість аварій з радіаційними наслідками не виключена в майбутньому, подальші дослідження, на наш погляд, повинні бути спрямовані на вивчення як патогенезу, клініки, лікування та профілактики цієї патології, так і мокулярно-генетичних механізмів репарації пошкоджень, окремих клітин організму, зокрема нервових, визначення чинників резистентності та компенсаторно-адаптаційних реакцій при дії радіації на ЦНС.
Особливо важливою є проблема дослідження впливу малих доз опромінення на організм і нервову систему нащадків та розробка методів попередження та лікування несприятливих клінічних проявів. Об'єктивне прогнозування подальшого впливу опромінення на ЦНС можливе лише на основі глибоких клінічних та фундаментальних досліджень, які мають проводити фахівці різних професій.
Список літератури
1. Амiразян С.А., Филиппова С.М.,Тихомирова М.Ю. Семiотика "чорнобильського синдрому" та роль соцiально-психологiчних чинників у його формуванні та розвитку // Укр.радiол. журн.-1997.- N5.-С.13-15.
2. Винницький О.Р. Дiагностика гострої i хронiчної радiацiйної енцефалопатiї у лiквiдаторiв аварiї на ЧАЕС //Хронiчний вплив малих доз опромiнення на нервову систему: експериментальнi дослiдження та клiнiчнi спостереження / За ред.Ю.П.Зозулi.-К.,1998.-С.341-366.
3. Волошин П.В., Мищенко Т.С., Здесенко И.В. Неврологические нарушения у лиц, подвергшихся воздействию в результате аварии на Чернобыльской АЭС, их лечение и профилактика // Междунар. мед.журн.-1998.- N3.-С.44-47.
4. Давыдов Б.И., Ушаков И.Б., Федоров В.П. Радиационное поражение головного мозга. - М.: Энергоатомиздат, 1991.-239с.
5. Зозуля Ю.П. Cучасне уявлення про хронiчний вплив малих доз радiонуклiдiв на центральну нервову систему // Хронiчний вплив малих доз опромiнення на нервову систему: експериментальнi дослiдження та клiнiчнi спостереження/За ред. Ю.П.Зозулi - К.,1998.-С.398-415.
Loading...

 
 

Цікаве