WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сучасні уявлення про вплив радіаційного опромінення на нервову систему організму - Реферат

Сучасні уявлення про вплив радіаційного опромінення на нервову систему організму - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Сучасні уявлення про вплив радіаційного опромінення на нервову систему організму"
Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) питаннями медичних наслідків займається широке коло дослідників у різних країнах світу, які неодноразово обговорювались на міжнародних та регіонарних конференціях (Будапешт, 1987; Обнінськ, 1988; Париж, 1989; Женева, 1995; Відень, 1996).
За останні 10 років викреслились два основні напрямки наукових досліджень, пов'язаних з медичними наслідками Чорнобильської аварії. Це дослідження стану здоров'я та визначення особливостей перебігу різних захворювань у людей, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, а також дослідження впливу малих доз опромінення на здоров'я людей, котрі проживають на забруднених радіонуклідами територіях.
В обох напрямках досліджень за цей час одержані важливі, хоч певною мірою суперечливі, теоретичні та практичні результати, які значно розширюють наші уявлення про вплив як опромінення, так і соціально-психологічних чинників на стан здоров'я ліквідаторів та населення, яке мешкає на забруднених територіях. Одним із найбільш суперечливих питань дії малих доз опромінення є питання про вплив зовнішнього та внутрішнього опромінення на ЦНС, яка за законами класичної радіобіології була віднесена до резистентних малочутливих до дії опромінення біологічних тканин.
У той же час клінічні спостереження ще кінця 80-х років за розвитком нейропсихічної патології у ліквідаторів, а також експериментальні дослідження дали привід узяти під сумнів справедливість такого твердження [8, 17-20]. Багаторічні спостереження за виникненням та розвитком патологічних станів у ліквідаторів, які проводяться в Інституті медичної радіології, дозволили виявити дуже важливі клінічні дані, що, безумовно, свідчать про чутливість ЦНС до дії малих доз опромінення. Так, якщо в 1988 р. дисциркуляторну енцефалопатію виявили в 1% ліквідаторів, то в 1992 р. уже в 71%, а в 1994 р. - у 98% ліквідаторів, тоді як інші захворювання (патологія травного каналу, легень та ін.) виявили не більше ніж у 50% ліквідаторів.
Більше того, значна група дослідників, які раніше всі зміни в ЦНС у ліквідаторів визнавали як прояви вегетосудинної дистонії і як наслідок психоемоційного стресу, в останні роки також трансформували свої погляди і стали говорити про можливий розвиток енцефалопатії при дії опромінення. Таким чином, сьогодні можна вважати, що ЦНС є чутливою до дії не тільки середніх та великих, але й малих доз опромінення.
Підсумовуючи численні дослідження про вплив надлетальних, великих (які призводять до променевої хвороби) та малих доз опромінення на ЦНС, потрібно не відмежовувати вплив великих доз від малих, а, навпаки, виявити зміни ЦНС, зіставляючи дію великих та малих доз опромінення, вплив опромінення загального та локального на голову та головний мозок. Таке дослідження дозволить більш повно уявити патогенез радіаційного ураження нервової системи. Доцільно комплексно розглядати всі види радіаційних уражень ЦНС, враховуючи дію зовнішнього загального, локального та внутрішнього опромінення на структуру та функцію ЦНС у цілому або її певних структур, а також молекулярно-генетичних уражень, що в більш віддалений період можуть призвести до розвитку пухлин головного мозку та оболонок або до різних вад розвитку у дітей, котрі були опромінені в період ембріонального розвитку. Узагальнені порушення ЦНС при дії різних доз опромінення наведено в табл. 1.
Таблиця 1.Види радіаційних уражень нервової системи залежно від дози та характеру опромінення
Ураження при дії великих доз Ураження при дії малих доз
1. Рання минуща недієздатність (РМН)
2. Церебральна форма гострої променевої хвороби
3. Хронічна прогресуюча променева хвороба нервової системи
4. Системні та вогнищеві ураження: дифузні енцефаломієлопатії, вогнищеві некрози ЦНС та спинного мозку, мієлопатії та невралгії
5. Пухлини мозку та оболонок 1. Радіаційне ураження нервової системи (перманентні та пізні)
2. Післярадіаційні ураження нервової системи
3. Радіонуклідні ураження нервової системи (ранні та пізні)
4. Природжені вади розвитку нервової системи
Дія великих доз загального локального опромінення на нервову систему досить добре вивчена і достатньо висвітлена в літературі.
Дія малих доз опромінення на ЦНС сьогодні поглиблено вивчається, про що свідчать публікації останніх 5-6 років, у тому числі й роботи, які були представлені на з'їзді нейрохірургів
Експериментальні дослідження дії зовнішнього та внутрішнього опромінення радіонуклідами в порівнянні з клінічними даними дозволяють представити узагальнену схему патогенезу ураження ЦНС при дії малих доз опромінення (схема 1).
Сьогодні можна стверджувати, що можливі два види радіаційного впливу на нервову систему. Перший - це пряма дія опромінення, де на функцію, структуру та метаболізм нервових клітин прямо впливають зовнішнє або внутрішнє опромінення, що доведено можливістю накопичення в мозковій тканині радіонуклідів. Другим, більш вивченим механізмом дії малих доз опромінення на ЦНС, є непрямий вплив, який реалізується через порушення функції мозкових судин, метаболічні та інтоксикаційні зміни в організмі, розвиток нейроаутоімунних процесів та ін.
Як засвідчили морфологічні та електронно-мікроскопічні дослідження, радіаційний вплив проявляється як в клітинах глії, так і в нейронах, зумовлює порушення структури гематоенцефалічного бар'єру та різних субклітинних структур, а також біохімічних процесів, що в свою чергу призводить до набухання та набряку нервових клітин, їх зморщення та загибелі. Таким чином, загальні ланки патогенезу радіаційного ураження ЦНС в основному вже визначені завдяки клінічним спостереженням за хворими на пострадіаційну енцефалопатію, а також експериментальним дослідженням. На наш погляд, недоцільно виділяти лише пряму чи лише непряму дію опромінення на ЦНС. Значення прямої чи непрямої дії опромінення на ЦНС, їх "частка" в патогенезі залежать від конкретних умов розвитку радіаційного ураження ЦНС та вихідного стану здоров'я. Подальші дослідження дозволять конкретизувати значення різних чинників зовнішнього та внутрішнього опромінення
Loading...

 
 

Цікаве