WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Таємниці всередині нас ми дорослішаємо - Реферат

Таємниці всередині нас ми дорослішаємо - Реферат

хто стає зразком для наслідування. Орієнтація на однолітка пов'язана з необхідністю мати друга, бажанням бути прийнятими і визнаними в групі однолітків, а також пояснюється тим, що зі "зразковим" однокласником більше спільного, з ним легше спілкуватися, ніж із дорослими, між ними наявні подібності (у поглядах, смаках і т. ін.).
Головним у настроях учнів середніх і старших класів є незадоволення собою, що одночасно поширюється на сферу навчальної діяльності, на взаємини з товаришами, вчителями і батьками. Якщо в підлітка руйнується самоповага-це криза, яку необхідно усунути, сам підліток з нею не владнає. Не можна допускати, щоб у підлітка зароджувалося розчарування в собі й у своїх вчинках, часто через невдачі в школі та через спілкування з од-нолітками. Емоційна скутість призводить до того, що особистість підлітка не виявляється повною мірою, тобто відсутній належний емоційний розвиток і можливість його самореалізації.Невдачі в навчанні розвивають захисну реакцію: цинізм, брутальність, блазнювання, постійний виклик оточенню. Насамперед, до такого учня потрібно підходити з розумінням, він має потребу в спілкуванні й дружбі так само, як і інші, необхідно зрозуміти причини, що викликали таку поведінку, а не загострювати стосунки з ним і далі.
Помітьте, що людина, до якої тягнуться, схильна до спілкування. Вона може бути некрасивою і скромно одягненою, але зустріч з нею радує, а спілкування-окриляє, звільняє від особистих турбот. Що незвичайного в такій людині, яким чином їй вдається "закохувати" у себе інших? Практично кожний з нас зустрічав чи має у своєму колі такого представника ідеальної моделі спілкування. При спілкуванні з ним спробуйте поспостерігати, як вона поводиться, як слухає вас, дивиться на вас. Ви побачите, що вона не перебиває, вона доброзичлива, у неї ідеально врівноважені серйозність з гумором, вона тонко відчуває ваш настрій, дуже тактовна й уважна, вона вміє мовчати там, де необхідно, підтримати в тому випадку, якщо ви просите допомоги, вона знає почуття міри, вона не наполягає на своїй думці, але і не "аплодує" вашим висловлюванням, якщо вони того не варті, вона відповідає за свої слова, при цьому не нав'язлива. І найголовніше, ви знаєте, що можете їй довіряти.
Запам'ятайте, перш ніж вимагати від ближнього людяності, виявіть її самі, врахуйте становище співрозмовника. Як сказав відомий лікар-психотерапевт В. Леві: "Прилучися до чужого болю і чужої обмеженості - тоді визначиш і міру вимогливості, і міру поблажливості..." або "Людина, що не сприймає ближнього таким, яким він є, власне кажучи, сліпа і глуха, забивається і забиває інших. Не можна навчитися поводитися, не навчившись бачити, думати та відчувати".
Увага до ближнього приваблює і дозволяє зробити відповідний крок - звернути увагу на вас, відкритися, запропонувати те, чого не вистачає вам. Як правило, це не безмовне почуття, виняток складають хіба що втомлені та хворі люди, які ні фізично, ні морально не мають на це сил. Будьте зацікавлені в співрозмовнику, яку самому собі, і не поверхово чи з якою-небудь вигодою для себе, а щиро. Хоча й інтерес буває різний-доброзичливий, корисливий, зацікавлений, з ненависті тощо - але потрібно зробити так, щоб він став саме тим, чистим і "без задньої думки", що дозволить побачити в співрозмовникові цікаву, не схожу на вас особистість, яку ще можна "відкривати і відкривати" для себе.
А що можна сказати, якщо ви зустріли найсумнішого із зануд, бесіда з яким несе тільки втому і бажання скоріше покинути співрозмовника? У цьому випадку варто, напевно, подивитися на нього по-іншому. Адже є ж такі теми, у яких зануда розкривається, він іскрить дотепністю, його очі здатні при цьому випромінювати світло, він стає активним у спілкуванні. Тому, щоб розмова з ним не стала "вбивчою", слід торкатися тих тем, що небайдужі йому і вам. Не потрібно починати бесіду з питання "Як справи?", тому що він відразу з тупою впертістю справді розпочне розповідати про те, як просуваються його справи. Краще поставити запитання "Яка твоя думка про останню книгу такого-то?", "Ти не бачив такий-то фільм?" й ін. Потрібно спробувати зарядити зануду не на побутові теми, а на ті, котрі включають фантазію, інтелект, бажання висловити свою і тільки свою думку, яка не залежить від того, що відбувається в нього вдома, у колективі й ін.
Немає в житті визначених шаблонів поведінки для кожного, хто зустрічається вам на дорозі. При кожному щоденному, щогодинному спілкуванні потрібні імпровізація, постійна творчість та інтуїція. Не має значення, мати це однокласника, вчитель чи сусід по площадці. Кожний з них почуває своє, думає про своє, мріє про своє, втім, як і ви. Зустрічаючись, ви практично нічого не знаєте один про одного, навіть удома, побачивши зранку батька, ви не знаєте, про що він сьогодні думає, чого хоче, а він, у свою чергу, нічого не знає про ваші почуття і плани. Тільки спілкування, спільне бажання зрозуміти один одного, гранична уважність допоможуть вам стати ближчими, терпимішими й добрішими.
При всьому цьому ніколи не можна себе "недоповажати". Людина з заниженою самооцінкою сама заслуговує на те, щоб ставлення до неї було відповідним. Самоповага- це не егоїзм (це абсолютно різні поняття). Кожний з нас може дати собі приблизну оцінку, але якщо її постійно занижувати, при цьому ще і чекати, що інші будуть сперечатися з вами, нібито завищуючи її, мимоволі вони прийдуть до думки, що ви справді невдаха.
Прочитавши все вищевикладене, можна задатися питанням: чи просто знаходитися в суспільстві таких же, як і ти, що сприймають усе на межі хворобливого відчуття? Звичайно, ні.
Для того щоб зрозуміти свої зриви і роздратування, потрібно хоча б трохи вивчити психологію, а також навчитися керувати своїми емоціями, знаходити шляхи до розуміння, стати менш категоричним, уміти приймати не тільки свою точку зору, але і навколишніх. Нижче ми поговоримо трохи докладніше про людські якості, а також розглянемо деякі способи і техніку, що ведуть до взаєморозуміння і вироблення самоконтролю.
Loading...

 
 

Цікаве