WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Розпорядок дня школяра - Реферат

Розпорядок дня школяра - Реферат

умов підтримки високої працездатності протягом тривалого часу підготовки до іспитів є правильна зміна видів діяльності. У процесі занять необхідні короткочасні перерви для відпочинку-приблизно через кожні 50-60 хв. "Паузи" не повинні перевищувати 10-15 хв., інакше може знизитися робочий настрій, набутий під час занять.
Відпочинок не повинен бути пасивним. Краще встати з-за робочого столу, відчинити кватирку, зробити трохи фізичних вправ з комплексу ранкової зарядки. Для плечового пояса рекомендується підтягування, для кистей рук - ритмічні згинання й розгинання пальців, потрушування ними. Рух, легкі фізичні вправи під час напруженої розумової праці відіграють роль своєрідних фізичних стимуляторів.
Стомлення на якийсь час зникає, якщо прийняти прохолодний душ.
Після 1, 3-5 годин роботи треба зробити більш тривалу (20- 30 хв.) перерву для другого сніданку, після чого можна відновити заняття ще на 3-4 години. Потім обід і відпочинок-прогулянка на свіжому повітрі (не менше 2 годин) чи сон.
Добре відпочивши, можна продовжити роботу ще протягом 2,5-3 годин.
Бажано уникати в цей період перегляду кінофільмів і телевізійних передач, в шашки чи шахи, читання художньої літератури, уроків музики, тому що вони збільшують і без того велике розумове навантаження.
Дотримання раціонального режиму занять буде сприяти глибокому спокійному сну, а це у свою чергу дасть добрий заряд енергії для наступного робочого дня. Тривалість нічного відпочинку в цей напружений період повинна бути не менше 9 годин.
Розумова діяльність, працездатність і якість підготовки до іспитів більше залежать від того, наскільки правильно організоване в цей час харчування учня.
Деякі учні в цей період набувають шкідливої звички працювати пізно ввечері й навіть уночі. Відразу ж зазначимо, що нічна робота, як правило, менш ефективна, ніж денна. Крім того, після занять у нічний час школярі недостатньо відпочивають удень. У результаті цього втома накопичується: після однієї ночі, проведеної за робочим столом, учень кілька днів відчуває млявість, працює непродуктивно. Заняття вночі розморюють нервову систему і призводять до хронічного стану сонливості. Кожний знає, як важко переборювати сонливість і як повільно при цьому йде робота.
Низька працездатність у нічний час має біологічне обґрунтування. Протягом тисячоріч людина звикла працювати в основному у світлий час доби. У зв'язку з цим у її організмі виробився певний злагоджений ритм життєвих процесів, при яких працездатність найбільш висока в денні години і знижується до мінімуму в нічні. Саме тому день і є більш сприятливим часом для роботи, а ніч - для сну.
Таким чином, варто не тільки відмовитися від занять у вечірній і нічний час, але й ввечері не менше, ніж за годину, припиняти важку розумову роботу.
Нерідко учні для боротьби зі сном і для підйому працездатності в період підготовки до іспитів застосовують всілякі штучні стимулятори. Одні п'ють міцний чай чи каву, інші вживають різні фармакологічні засоби. Ці засоби сильно стимулюють вищу нервову діяльність і після короткочасного ефекту призводять до послаблення функцій кори головного мозку.
Психоемоційна напруга особливо проявляється в учнів напередодні іспиту. Насамперед вона позначається на тривалості їхнього сну в ніч перед іспитом. Напередодні перед іспитом потрібно вчасно лягти спати й спробувати добре виспатися. Зранку рекомендується зробити всі звичні гігієнічні процедури, потім залишок часу погуляти на свіжому повітрі й коротенько повторити навчальний матеріал. Усе це створює навчальний настрій.
Іспити, як і будь-яка перевірка знань, не тільки сприяють їхньому поглибленню, систематизації і закріпленню, але і виховують у школярів відповідальне ставлення до праці, дисциплінованість, організованість - якості, вкрай необхідні в наступному самостійному житті.
Уміння складати іспити вимагає від учнів певних здібностей і навичок. Так, окремі школярі регулярно одержують на іспитах оцінку на бал нижчу, ніж того заслуговують (надмірно нервують, забувають від хвилювання те, що до цього знали добре). На противагу їм інші учні звичайно одержують на бал вище, ніж знають. У зв'язку з цим не можна забувати про психогігієну в період складання іспитів. Головне - спокій. Іспити - час хвилювань, який переживають усі, навіть найбільш спокійні, упевнені у своїх знаннях учні-відмінники. І це природно.
Учням, які особливо страждають від страху перед іспитами, доцільно провести репетицію за всіма правилами справжніх іспитів. Роль екзаменатора можуть виконувати як однокласники, так і хто-небудь із дорослих. При цьому тому, хто проходить репетицію, варто поводитися так само, як і на справжніх іспитах. Кілька таких репетицій можуть усунути нервовість і розгубленість, а на справжньому іспиті з'являться впевненість і спокій.
На іспиті учням необхідно зосередитисяна тому, що вони повинні згадати для відповіді, а не на думці про те, яку поставлять оцінку. Тим часом нерідко екзаменовані не стільки вдумуються в питання білета, скільки гарячково стежать, як запитують інших. Тим, хто не в силах зосередитися, краще чекати, не йти відповідати першими.
Учні повинні твердо пам'ятати загальні вимоги до відповідей на іспиті. Це - повнота, чіткість, усвідомленість і оформлення відповіді. Як правило, учні найкраще засвоюють вимогу повноти відповіді, інші умови усвідомлюються і виконуються не так добре.
Чіткість - це виклад матеріалу в певній логічній послідовності, тобто спочатку найголовніше, потім-додаткове, що пояснює деталі. Якщо учень у процесі викладу матеріалу переходить з одного на інше без якого-небудь логічного порядку, то йому бракує чіткості, навіть якщо він нічого не пропустив. Виробленню чіткості у відповіді дуже допомагає прагнення відповідати педагогу так, начебто він нічого не знає про матеріал розповіді, а учень йому про це повідомляє вперше.
Усвідомленість викладу матеріалу тісно пов'язана з дотриманням чіткості викладу, але при цьому варто пам'ятати про дві особливості доброї відповіді.
Перша особливість - прагнення наводити в процесі відповіді не тільки приклади, що подані в підручнику та пропонувалися педагогом на заняттях, але й свої.
Друга особливість - показ у викладі навчального матеріалу вміння пов'язати те чи інше описуване явище з навколишньою дійсністю, життям та ін.
І, нарешті, оформлення відповіді. Воно цілком включає вимоги, пропоновані до усного мовлення: наскільки грамотно, впевнено і переконливо буде відповідати екзаменований. Дуже допомагає у цьому складання плану для відповіді. Його доцільно складати не тільки для себе, але й на той випадок, якщо екзаменатор загляне в нього. Ясний, точний, строго послідовний, розділений на абзаци та пункти план відповіді показує, що учень добре володіє цим матеріалом.
Після складання іспиту не варто відразу ж приступати до підготовки наступного предмета. Залишок екзаменаційного дня - час для розрядки, для зняття екзаменаційної напруги, відновлення зниженої працездатності. Якщо наявна можливість, то краще відпочити ще наступного дня.
Таким чином, правильна організація всього екзаменаційного періоду (дотримання звичного режиму, чергування праці й відпочинку, повноцінне харчування, спокійна й доброзичлива обстановка) значно знизить його негативний вплив на організм школяра, буде сприяти успішному складанню іспитів.
Loading...

 
 

Цікаве