WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Розпорядок дня школяра - Реферат

Розпорядок дня школяра - Реферат

виходити за межі часу, відведеного на кожний із предметів.
4. Як підготуватися до іспитів
Підготовка до іспитів-напружений і відповідальний період. І від того, наскільки правильно учень організує режим занять і відпочинку, багато в чому буде залежати й успішне складання іспитів.
У цей період змінюється попередній, уже звичний, розпорядок навчальних занять: в основному, вони тепер будуть проходити в домашніх умовах. Тим часом відомо, що різке порушення звичного режиму вимагає додаткових витрат енергії, а це може істотно знизити працездатність. У зв'язку з цим дуже важливо прагнути до того, щоб зміни в режимі були мінімальними. Крім того, протягом тривалого часу занять учневі доводиться виконувати роботу з одноманітними за характером операціями (наприклад, читання, математичні дії й ін.), що значно прискорює настання стомлення.
Інтенсивна розумова діяльність і підвищене статичне навантаження через тривалість занять, істотне обмеження рухової активності, скорочення в ряді випадків часу сну і перебування на свіжому повітрі, емоційні переживання-усе це вимагає від учня чіткої і раціональної побудови режиму дня й дотримання гігієнічних умов у процесі праці та відпочинку, які б забезпечили організму високу працездатність протягом тривалого часу.
Багато учнів відчувають страх перед іспитами. У чому найчастіше причини такого страху? Головна причина полягає в тому, що нервова система підлітка не в змозі впоратися з вимогами, які створює ситуація підвищеної відповідальності на іспитах. Звичайно це буває через надмірно великі, нераціонально розподілені навантаження, ослаблення організму після перенесеної до цього хвороби, невміння продуктивно працювати в режимі підвищених вимог й ін. Нерідко страх спричиняється усвідомленням учнями своєї безпорадності (через недостатні знання й підготовку) перед обличчям неприємності, що насувається, низькою оцінкою на іспиті. Напружена розумова робота в цей період супроводжується в підлітків негативними психоемоційними реакціями - занепокоєнням, тривогою, хвилюванням, що значною мірою позначається на апетиті й обмінних процесах організму. При цьому можуть з'явитися і невластиві для цього школяра риси поведінки, у вигляді необґрунтованої впертості, брутальності, нестриманості, подавленого похмурого настрою й ін.
В основному, це результат значної напруги психоемоційної сфери внаслідок неправильної організації режиму праці та відпочинку під час підготовки та складання іспитів. Тим часом при раціональній його організації несприятливий вплив цього напруженого й відповідального періоду на психофункціональний стан організму учнів буває меншим.
Багато порушень організації режиму самостійних навчальних занять і часу відпочинку в цей період пов'язані з відсутністю у школярів знань і навичок із планування своєї діяльності.
Нерідко учні, які залишилися без сторонньої підтримки, не-продуктивно працюють удень, а потім займаються допізна, нерегулярно харчуються, мало відпочивають. Усе це негативно позначається на їхньому здоров'ї та якості підготовки до іспитів.
Підготовку до кожного іспиту варто починати з рівномірного розподілу навчального матеріалу на всі дні, відведені на повторення певного предмета, тобто необхідно скласти правильний план повторення матеріалу.
Спочатку треба проаналізувати програму іспиту, порівняти її з підручником, конспектами й підібрати необхідну літературу. Це допоможе краще оцінити обсяг і складність майбутньої роботи, створить відповідний психологічний настрій.
Краще, якщо план роботи розрахований на день і розбитий чітко на розділи. "Скакати галопом" не рекомендується; навіть вузьке питання потрібно усвідомити спочатку в цілому, знайти принципові зв'язки з попереднім, а потім вже переходити до іншого розділу. Визначивши загальний запас часу підготовки, необхідно підрахувати, скільки годин можна виділити на кожну окрему тему.
Безумовно, методи підготовки до іспитів багато в чому індивідуальні, однак спостереження і досвід дозволяють дати ряд корисних порад. Дрібниць тут не буває, кожна з них може несприятливо позначитися на стані здоров'я та якості підготовки до іспитів.
Насамперед, слід ретельно повторити раніше вивчений матеріал для того, щоб знов осмислити та запам'ятати отримані знання. Повторення щораз повинне бути і новою роботою: прочитання конспектів, усний переказ, виписування окремих положень, висновків, фактів і т. д. Якщо дозволяє час, доцільно також скласти новий, стиснутий конспект усього курсу, виділяючи тільки головне. Особливу увагу при повторенні варто приділяти важким, раніше не дуже зрозумілим положенням. Для цього треба постаратися сформулювати додаткові питання до цього матеріалу й відповісти на них. Взагалі додаткова постановка питань до всього курсу й відповіді на них особливо корисні при повторенні. Перед іспитом важливо також поділитися з товаришами своїми знаннями, обговорити з ними найважчі питання і таким чином перевірити своє та їхнє розуміння того чи іншого питання.
У період підготовки до іспитів учням не слід різко змінювати режим дня: необхідно зберегти звичний час пробудження й засинання, тривалість і порядок занять, години прийому їжі та перебування на свіжому повітрі.
Прокинувшись, 10-15 хвилин слід присвятити ранковій гімнастиці.Фізична зарядка в період напруженої розумової праці, коли денна рухова активність значно знижена, особливо необхідна учням. Фізичні вправи допоможуть швидше ввести організм у діяльний, робочий стан, створити гарний настрій і бадьорість, активізувати центральну нервову систему. Після гімнастики "період розплановування", тобто перехід організму зі стану відносного спокою (нічний сон) у стан оптимальної працездатності коротший, що у свою чергу значно збільшує час продуктивної роботи.
Підготовку до Іспитів краще проводити в ранкові та денні години, коли працездатність учнів найбільш висока.
Добре поснідавши, варто відразу ж приступити до занять, їх краще почати в той же час, що і заняття в школі, тобто о 8.30-8.45.
Режим занять повинен відповідати індивідуальним особливостям організму учня. У частини школярів з перших хвилин роботи помічається досить висока розумова працездатність, у процесі занять сприйняття навчального матеріалу поступово слабшає. Таким учням рекомендується починати заняття із найбільш складних розділів, а потім (коли засвоєння навчального матеріалу погіршується) перейти до повторення більш легких питань. Інші учні на початку навчального дня відчувають млявість, загальмованість. Але поступово цей стан проходить і настає період оптимальної розумової працездатності. Природно, у таких випадках слід, навпаки, йти від простого до складного, від більш легких питань до вивчення важчих.
Готуватися до іспитів краще на своєму звичному місці, принципи його раціональної організації описані вище.
Деякі учні вважають, що музика, шум, розмови не заважають їм під час занять. Справді, можна звикнути до шуму і ніби не звертати уваги на нього, але негативний вплив цього фактора все-таки позначається на працездатності. При цьому стомлення настає значно швидше через те, що головному мозку доводиться витрачати частину своєї енергії на те, щоб "затримувати" сторонні звуки від їх проникнення у сферу свідомості. Очевидно, що таке додаткове навантаження на мозок є трохи зайвим. Таким чином, найбільш продуктивна розумова діяльність можлива лише в умовах тиші.
Однією з головних
Loading...

 
 

Цікаве