WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Розпорядок дня школяра - Реферат

Розпорядок дня школяра - Реферат

фільмів жахів на екрані чи годинами любить крутитися перед дзеркалом, то такі люди ризикують перетворитися в жахливо нудних осіб, вже одна поява яких у компанії розумних людей буде викликати позіхання. Так що не бійтеся ставити не тільки собі, але й іншим питання! Думайте над відповідями, шукайте інформацію в книгах.
Дурних питань не буває! У всякому разі, у шкільному віці. У сим чи десять років зовсім не соромно чогось не знати. Набагато гірше нічим не цікавитися. Відсутність допитливості - хвороба ледачого розуму. Не соромтеся, якщо ви чогось не знаєте! Ніколи не вдавайте, що зрозуміли пояснення, якщо воно насправді залишилося таким же незрозумілим, як і до цього. Ніколи не вважайте те, що вам говорять інші, незаперечною істиною, тільки тому, що почули це від дорослого, учителя, журналіста чи відомого письменника: "Раз він так сказав, значить, так воно і є!" Усі вони теж люди, і їм властиво помилятися. З'ясовуйте незрозуміле вам доти, поки у вас не буде повної ясності. Не бійтеся, що вас будуть вважати дурнем тільки тому, що ви ставите багато питань.
Навпаки, багато хто буде думати: "А-а, хоч хтось виявив справжню зацікавленість цим питанням, значить молодець, відразу видно, що тягнеться до знань!" Ставте питання!
3. Як правильно готувати уроки
Сумлінне виконання домашніх завдань сприяє закріпленню й поглибленню знань, розвитку й удосконалюванню умінь та навичок, одержуваних дітьми на уроках у школі. Правильно організовані навчальні заняття вдома виробляють і закріплюють у школярів навички самостійної роботи, привчають контролювати ЇЇ результати, сприяють розвитку наполегливості й працьовитості.
Виховання звички до систематичної роботи починається з визначення постійного часу для готування домашніх завдань, без чого не можуть бути досягнуті успіхи в навчанні. Відомо, що у школярів, які звикли займатися в той же час, з'являється до цього часу налаштування всього організму до напруженої розумової роботи.
Нерідко доводиться спостерігати, як, сідаючи займатися з найкращими намірами, учні раз у раз змушені відволікатися - то знадобиться олівець, то немає гумки, то треба пошукати лінійку і т. ін. На це витрачається багато часу, а головне - це відволікає увагу на сторонні справи. У зв'язку з цим одним зі способів економії часу є дотримання порядку на робочому місці.
Велику роль у підвищенні продуктивності розумової праці також відіграють звичка до постійного місця роботи, створення робочої обстановки, що включає робоче місце, робочу зону (письмовий стіл, стілець, шафа, стелаж та ін.), температуру і вологість повітря навколишнього середовища, освітлення (природне і штучне), звукове тло.
Постійне місце, завдяки повторним заняттям, міцно асоціюється з працею, викликаючи відповідний настрій. Звична обстановка не відволікає уваги та швидко налаштовує на діловий лад, таким чином забезпечуючи добру працездатність.
Фізіологи та гігієністи визначили оптимально використовувані зони письмового столу. Помічено, що на столі стандартного розміру лівий і правий далекі кути практично вибувають із активного використання, тому тут необхідно розташовувати предмети, які доводиться використовувати рідко.
На столі школяра під час роботи, як правило, знаходиться багато книг, зошитів, чернеток. В усьому цьому потрібно завести певний порядок і завжди його підтримувати. Наприклад, усе, з чим працювати вже не доведеться (пописані аркуші, чернетки, зошити та зайві книги вже виконаних уроків), можна складати праворуч від себе чи взагалі прибирати зі столу. Усе, що ще буде потрібно (лінійка, олівець, чистий папір тощо), краще клас-ти ліворуч від себе. Книгу, зошит, письмове приладдя, тобто те, чим користуєшся у цей момент, зручніше покласти перед собою. На письмовому столі не повинно бути зайвих предметів, щоб не витрачати час на пошуки необхідного.
До початку занять варто підготувати підручники, посібники, що можуть знадобитися. Книги, зошити, ручки, олівці теж повинні мати своє постійне місце. Незручне місце роботи дратує, заважає зосередитися. Треба подбати про те, щоб учню було зручно сидіти під час виконання уроків, а для цього треба підібрати меблі, що підходять за ростом.
Якщо стіл, за яким пише школяр, виявляється низьким, йому доводиться працювати зігнувшись, у напруженій позі, що може призвести до викривлення хребта. Навпаки, якщо робоча площина піднята занадто високо, учень "пише носом", а це шкідливо для зору.
Сидяча поза, якщо немає опори для рук, а поперек знаходиться тривалий час у зігнутому положенні, може спричинити статичну м'язову напругу. При цьому малі кровоносні судини стискаються, у результаті чого порушується постачання організму кров'ю. От чому потрібно прагнути до усунення статичної напруги при розумовій роботі. Меблі повинні бути зручними й повинні "розвантажувати" статичну м'язову напругу.
Старшокласники можуть займатися за тим же столом, за яким сидять дорослі. Для школярів молодших класів необхідно підібрати меблі, що відповідають їх росту. Це легко перевірити. Поставте дитину біля столу. Висота столу повинна бути вище ліктя на 2-3 см. Якщо стіл високий для дитини, на стілець потрібно покласти подушечку, а для ніг потрібна підставка. Сидіти зручніше, коли ноги мають опору. Сидіння стільця повинне забезпечувати зручне положення тіла і знаходитися на рівні колінного суглоба. Тривалий час сидіти без опори (наприклад на табуретці) важко для спини, крім того, знижується увага і працездатність, тому сидіння повинне обов'язково мати зручну спинку. У наш час випускаються спеціальні меблі (парти, секретери), призначені для учнів молодших і середніх класів. Ці меблі зручні й відповідають необхідним гігієнічним вимогам.
Батьки часто запитують, у якому порядку варто робити уроки: починати з легких чи важких, усних чи письмових? Єдиної послідовності у виконанні уроків, однаково раціональної для всіх школярів, бути не може, тому що в дітей наявні індивідуальні відмінності у засвоєнні нового матеріалу, стійкості уваги, волі переключення з одного виду роботи на інший.
Учні старших класів повинні самі встановлювати собі розпорядок виконаннязавдань на основі спостережень за своєю працездатністю. Якщо школяр входить у роботу легко і спочатку працює з підйомом, більш продуктивно, ніж під кінець занять, відносно швидко стомлюється, то йому слід починати виконання домашнього завдання з найбільш важкого предмета. Якщо учень втягується в роботу повільно, багато часу витрачає на "розгойдування", продуктивність роботи наростає поступово, втома з'яв-ляється не так раптово, то такому учню треба починати з більш легких завдань і поступово переходити до важкого.
Не менш важливим для школярів є уміння займатися в енергійному темпі. Зрозуміло, у кожної дитини свій темп роботи: одні засвоюють досліджуваний матеріал швидко, іншим потрібно набагато більше часу. Але якщо часу витрачено багато, а бажаного результату немає, то тут уже причина скоріше в тому, що чимала частка витраченого часу пройшла марно, на непотрібні паузи й сторонні справи. Крім того, у школяра, що звик працювати мляво, часто відволікаючись, темп розумової діяльності набагато повільніший, ніж в учнів, що звикли до інтенсивної розумової роботи, а це, звичайно ж, збільшує час занять. Адже після кожної паузи йому знову доводиться повертатися до прочитаного, знову робити зусилля, щоб зосередитися й почати осмислювати досліджуваний матеріал. Зрештою така
Loading...

 
 

Цікаве