WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Основи харчування - Реферат

Основи харчування - Реферат

людей, які до мінімуму доводять кількість цукру у своєму раціоні. Правда, з кожним днем робити це стає все важче, тому що наша кондитерська промисловість у достатку постачає населення своїми виробами. На кожнім кроці нас чекають красиві, смачні, солодко-жирні торги, тістечка, пряники, печиво, цукерки, вафлі тощо. Спробуйте встояти! А все-таки боротися зі спокусою треба.
На багатьох цукор діє, як наркотик: вони намагаються задовольнити зростаючу потребу в солодкому будь-яким шляхом. Часто це робиться майже автоматично.
Мінеральні речовини
Мінеральні речовини належать до необхідних компонентів харчування людини, тому що забезпечують розвиток і нормальне функціонування організму. Вони є обов'язковою складовою частиною всіх рідин і тканин людського тіла і беруть найбільш активну участь у пластичних процесах Найбільша частина мінеральних елементів зосереджена у твердих тканинах організму-у кістках, зубах, менша-у м'яких тканинах, крові чи лімфі. Якщо у твердих тканинах переважають сполуки кальцію і магнію, то в м'яких-кальцію і натрію.
Аналіз хімічного складу живих організмів показує, що вміст у них основних елементів - кисню, вуглецю і водню - завжди характеризується близьким значеннями. Що ж стосується концентрації інших елементів, то вона може бути різною.
Мінеральні речовини залежно від їхнього вмісту в організмі й харчових продуктах поділяють на макро- і мікроелементи. До макроелементів, що фігурують у порівняно великих кількостях (десятки, сотні міліграмів на 100 грамів живої тканини чи продукту), належать кальцій, фосфор, магній, катай, натрій, хлор, сірка. Мікроелементи ж містяться в органом! та продуктах у дуже малих, найчастіше майже невловимих кількостях, виражених десятими сотими, тисячними і більш дрібними частками міліграма. У наш час уже 14 мікроелементів визнані необхідними для життєдіяльності людського організму: залізо, мідь, марганець, цинк, йод, хром, кобальт, фтор, молібден, нікель, стронцій, кремній, ванадій і селен.
Роль мінеральних речовин в організмі людини різноманітна. Насамперед, вони беруть участь у побудові всіх тканин організму, особливо кісток та зубів, у регуляції обмінних процесів організму. У крові та міжклітинних рідинах, наприклад, за допомогою мікроелементів підтримується слаболужна реакція, зміна якої позначається на хімічних процесах у клітинах і на стані всього організму. Різні мінеральні речовини їжі по-різному впливають на організм. Такі елементи, як кальцій, магній, натрій, калій мають переважно лужну дію, а такі як фосфор, сірка, хлор - кислотну. Тому залежно від мінерального складу споживаних людиною продуктів виникають зрушення лужні чи кислотні. При переважному споживанні, наприклад, м'яса, риби, яєць, хліба, круп можуть мати місце кислотні зрушення, а таких продуктів, як молоко, овочі, фрукти, ягоди, - лужні зрушення. До речі, при споживанні їжі з переважанням кислих валентностей в організмі відбувається посилений розпад білка, що призводить до збільшення його споживання. У той же час їжа з переважанням лужної валентності дозволяє усунути нераціональне використання білка.
При виборі продуктів, щоб одержати дієту з переважанням кислої чи лужної валентності, потрібно знати наступне. Кислий смак продуктів не означає перевагу в них кислих елементів. Наприклад, багато фруктів мають кислий смак, але вони доставляють організму не кислі, а лужні валентності. Ці продукти у своєму складі містять солі органічних кислот, що легко згоряють в організмі, звільняючи лужні катіони.
Мінеральні речовини беруть участь у всіх видах обміну речовин: білковому, вуглеводному, жировому, вітамінному, водяному й ін.
Марганець, наприклад, необхідний для засвоєння лоліненасичених жирних кислот і синтезу арахідонової кислоти з лінолевої. У процесі засвоєння жирів беруть участь солі фосфору і кальцію.
Величезне значення мінеральні речовини мають для водного обміну. Надлишкове споживання, наприклад, хлористого натрію (кухонної солі) обумовлює затримку води в тканинах, а його обмеження знижує водонепроникність тканин. Солі калію сприяють виведенню рідини з організму. До речі, ця властивість мінеральних речовин широко використовується в клініці при легеневих, ниркових і серцевих набряках: призначаються безсольові, багаті на калієві сполуки дієти.
Без мінеральних солей не могли б протікати ферментні процеси.
Вітаміни
Тепер спробуємо докладніше розповісти про колись таємничі речовини, з якими тепер знайома кожна дитина, - про вітаміни.
Але ж були такі часи, коли навіть дорослі й не підозрювали про їхнє існування...
Уперше необхідність вітамінів для нормального харчування була доведена російським лікарем Миколою Івановичем Луніним на початку 80-х років XIX століття. Як бачите, зовсім недавно. У чому суть його дослідів?
Група тварин одержувала штучно приготовлені компоненти їжі: білки, жири, вуглеводи, а також додатково мінеральні солі й воду. Але на такому раціоні тварини жити не могли - гинули.
Якщо ж у цю штучно приготовлену їжу додавалося трохи нату-рального молока, то вони залишалися здоровими. Так експериментально було доведено, що, крім відомих п'яти компонентів їжі, у раціоні повинні бути ще якісь речовини. "Очевидно, у природній їжі... повинні міститися у малих кількостях, крім відомих... ще і невідомі речовини, необхідні для життя", - написав вчений у своїй дисертації.
Через шість років після цього висновку Луніна в науці про харчування відбулася ще одна подія.
Перенесемося в далеку Індонезію, на острів Ява. У1890 році на цей вічнозелений тропічний острів прибув голландський лікар Ейкман. Краса природи почала бліднути для молодого доктора, коли він детальніше дослідив важке життя місцевих жителів, вперше стикнувся з незнайомою хворобою, яку місцеві жителі називали "бері-бері", що в перекладі означає "окови ніг". Хвороба починалася з оніміння ніг, потім розвивалися судороги,виникали паралічі. Хвороба не піддавалася лікуванню, походження її залишалося невідомим. Лікар був у розпачі, поки не допоміг йому щасливий випадок. Недарма кажуть: щасливий випадок знаходить того, хто його постійно шукає. Ейкман помітив, що кури, які знаходилися в курнику, теж страждають "бері-бері", як і люди. У той же час кури, що вільно розгулюють у дворі, були абсолютно здорові. Всіх курей годували очищеним рисом, але для мешканців курників це була єдина їжа, тоді як птахи, що жили вільно, могли поживитися натуральним зерном, черв'ячком чи гусеницею. Це безсумнівно давало свої рятівні плоди. Пізніше Ейкман сам навчився викликати цю хворобу і лікувати хворих, додаючи їм у їжу лузгу від рису. Але в чому ж усе-таки конкретна причина хвороби, що за речовина (а точніше, її відсутність) викликає хворобу, чому лузга має цілющу дію-довідатися про це Ейкману тоді не вдалося. Таємниця рисових висівок ще чекала своєї розгадки.
Незабаром таємнича речовина знайшла свою назву. Стаття Ейкмана з описом експерименту, опублікована в одному з наукових журналів, потрапила в руки до польського хіміка Казимира Функа. Загадкове явище дуже зацікавило його. У його хімічній лабораторії поруч з настільки звичними для очей колбами, лійками і ретортами помістилися клітки з голубами. Функ вирішив відтворити дослідження Ейкмана.
У птахів, що одержували один білий рис, незабаром з'явилися перші ознаки хвороби "бері-бері". Але варто було хворому голубу додати
Loading...

 
 

Цікаве