WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Венеричні захворювання. СНІД - Реферат

Венеричні захворювання. СНІД - Реферат

СНІДу якийсь час "по-дорожує" там, не видаючи своєї присутності й розшукуючи чутливі клітини. Такими в організмі в першу чергу є клітини крові - лімфоцити, моноцити і макрофаги. Усі вони належать до групи лейкоцитів. Спільним для них є наявність на їхніх поверхнях спеціальних хімічних сполук, що мають здатність зв'язуватися зі збудником СНІДу.
Зараз доведено, що ці групи молекул містяться і на інших клітинах організму, що знаходяться в тканинах головного мозку, лімфатичних вузлах, вилочкової залози, кісткового мозку, легень, дванадцятипалої кишки і товстого кишечнику, підшлункової залози, шкіри. Таким чином, можливості зараження вірусом імунодефіциту органів і тканин людини виявилися практично необмеженими.
Клінічне на ранніх стадіях хвороба проявляється вкрай невизначеними ознаками: підвищення температури, слабкість, стомлюваність - те, з чим будь-яка людина зустрічається в житті дуже часто. І в цьому також підступність СНІДу, що лише на пізніх стадіях, а вони в кожної людини можуть виникати в різний час- від 3-6 місяців після зараження до 12 років, дає яскраво виражену клініку. Залежно від органа, де більш активно розмножується вірус, можливі запалення легень, ураження мозку,шлунково-кишкового тракту (багатомісячні виснажливі поноси), висока температура, що не знижується (до 38 °С і вище), сухий, виснажливий кашель, сильне потовиділення під час сну, багряні висипки на шкірі, що нагадують полуницю чи гриби, які піднімаються над поверхнею шкіри й ін.
Усе сказане про збудник СНІДу та його властивості, а також незліченні матеріали з епідеміології цієї інфекції дозволили визначити групи ризику.
Джерелом інфекції при СНІДі є хворі та ВІЛ-інфіковані. Особливу небезпеку для його поширення являє саме остання група, оскільки її складають зовні здорові люди. За висловом Дж. Манна, ті, хто занедужали на СНІД - це лише вершина айсберга, підводною ж його частиною є загальна маса інфікованих, яка у 25-75 разів перевищує кількість хворих. Найбільш ймовірними вірусоносіями є гомосексуалісти, наркомани, повії, особи, які часто і нерозбірливо вступають у статеві зв'язки.
Серед джерел інфекції варто виділити вагітних жінок, заражених за тих чи інших обставин СНІДом. Встановлено, що близько 70 % дітей, народжених від таких матерів, уражені вірусом імунодефіциту.
Наукою в наш час робиться дуже багато чого для розробки шляхів і методів впливу як на вірус-збудник СНІДу в людини, так і на заражений ним організм. Уже виявлені деякі хімічні речовини, що впливають на ВІЛ і продовжують життя хворих на СНІД. Серед них відомий препарат - азидотимідин, здатний запобігти подальшому розмноженню збудника хвороби в організмі людини. Ця хімічна сполука, відкрита ще в 1964 році як протираковий препарат, має здатність вбудовуватися в самий центр вірусної частинки - його геном і гальмувати розмноження ВІЛ. Недоліком зазначених ліків, однак, є велика кількість побічних реакцій, що виникають при його застосуванні (нудота, головні й м'язові болі), що нерідко змушує хворих відмовлятися від лікування. Крім того, як правило, його застосування починається на пізніх стадіях хвороби, коли вірус зробив свою "чорну" справу - зруйнував більшість імунних клітин, що забезпечують життєстійкість організму. Число хімічних сполук, які випробовуються для боротьби зі СНІДом, з кожним днем росте. Однак усі вони поки не настільки ефективні, щоб урятувати враженого цією інфекцією.
Профілактика-поки єдиний вихід, і він реальний, ефективний щодо запобігання подальшого поширення СНІДу.
Профілактика може бути колективною й індивідуальною. Колективна профілактика полягає в забезпеченні медичних установ системами й шприцами одноразового використання, у запровадженні методів діючого контролю за застосовуваними з лікувальною метою кров'ю і її препаратами, забезпеченні найбільш жорсткого протиепідемічного режиму в медичних ус-тановах, санітарній освіті.
Але і ці заходи, як свідчить досвід охорони здоров'я багатьох країн, не здатні істотно загальмувати поширення епідемій. Головне - індивідуальна профілактика.
Зі слабкістю індивідуальної профілактики в нашій країні, особливо серед молоді, пов'язана велика небезпека. Насамперед, це відсутність у переважної більшості школярів, студентів технікумів і вузів, учнів ПТУ, робочої молоді правильних уявлень про СНІД і шляхи його поширення. На віру приймаються усілякі фантазії про те, що в цьому винні кішки, комарі, склянки в їдальнях, піт, рукостискання тощо. Сором'язливо, а іноді й навмисне (так зручніше) замовчується проста й очевидна істина - без статевого контакту в переважній більшості випадків вірус СНІДу в організм не проникне.
Лише корінний поворот у психології індивідуальної та суспільної поведінки, повернення до цнотливості й подружньої вірності, відхід від "любові" під парканом і з будь-ким - єдино правильний шлях попередження захворювання на СНІД. Чим більше бруду й розбещеності, тим ти ближче до СНІДу і смерті.
Ми вважаємо, що кожна людина, для того щоб максимально захистити себе від СНІДу, повинна:
* знати про небезпеку СНІДу і можливі шляхи зараження ним;
* бути впевненою, що її статевий партнер не заражений ВІЛ, гарантією чого може бути, звичайно, тривале знайомство і збереження вірності один одному;
* у випадках, коли виникають сумніви в неінфікованості партнера, переконати його пройти анонімне обстеження в спеціальній лабораторії;
* у випадку статевого зв'язку з невідомою особою використовувати презервативи;
* при щепленнях, введенні внутрівенно різних лікарських засобів, препаратів крові тощо, вимагати застосування шприців і систем одноразового використання;
* вимагати знезаражування інструментів у перукарських і косметичних салонах при голінні, манікюрі, педикюрі.
Loading...

 
 

Цікаве