WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Інфекційні хвороби - Реферат

Інфекційні хвороби - Реферат

Пастер народився в 1822 році. У місті Арбуа, де жила сім'я Пастерів, заражений сказом вовк покусав 8 людей. Дев'ятирічний Луї побачив, як після цього коваль став припікати розпеченим залізом рани одного з потерпілих. Але вжиті ковалем заходи не допомогли, через кілька днів потерпілий помер. Цей випадок приголомшив хлопчика і залишився в пам'яті на все життя.
Відтоді, як відбулася ця подія, пройшло ще 50 років. У цей час професор Пастер був на піку слави. Він врятував від банкрутства французьких виноробів, відкривши причину скисання вина. Він уберіг від краху шовкопрядильну промисловість Франції, знайшовши бактерію, що заражала шовковичного черв'яка. Спираючись на власний досвід, знаменитий хімік дійшов до висновку, що всі заразні хвороби викликаються бактеріями. І він почав наступ на інфекції. Спочатку він зайнявся сибірською виразкою-від цієї хвороби щорічно вмирали тисячі корів і овець. Пастер зумів одержати ослабленого збудника хвороби і з його допомогою прищепити здорових тварин. Цей спосіб виправдав себе. За це досягнення французький уряд нагородив Пастера великою стрічкою ордена Почесного Легіону, а французька Академія наук присвоїла йому звання академіка.
Але головний бій був ще попереду. Усе життя перед очима вченого стояли побачені в дитинстві картини загибелі людей від сказу.
Пастер вивчав випадки укусів людей зараженими сказом тваринами. Він знав, що досить невеликого укусу, навіть слини хворої тварини, що потрапила в ранку чи очі, і людину вже ніщо не зможе врятувати. Навіть у випадках, коли здавалося, що все обійшлося, хвороба давала про себе знати. У потерпілих залишалося неприємне печіння і сверблячка в місці укусу. Спочатку тільки це нагадувало про зустріч із твариною. Ранка могла навіть зарубцюватися, але через якийсь час зовсім зненацька починалися безпричинна тривога, безсоння, похмурість, яку змінювала дратівливість. Людина переставала пити воду та приймати рідку їжу, тому що її мучили судороги глотки. Надалі водобоязнь виявлялася ще яскравіше: одне тільки слово "вода" ставало причиною судорог із затримкою дихання. Потім приступи судорог починали виникати від подуву повітря, яскравого світла, шуму, дотику. Спостерігалося посилене слиновиділення, галюцинації, часто хворий впадав у лють. Через пару днів починалися малі паралічі, і, нарешті, змучена людина вмирала при повній свідомості від паралічу серця і дихання. Жахлива картина.
Довго шукав Пастер збудника сказу і прийшов до висновку, що "бактерія занадто мала". Він не помилився. Через багато років змогли побачити вірус сказу-він виявився в багато разів менший за відомі тоді бактерії.
Але Пастер все одно продовжував дослідження і з сушеного мозку загиблих від сказу тварин одержав вакцину. Цю вакцину вводили собакам, у мозок яких була введена витяжка від хворих на сказ. 12 днів тривали ін'єкції вакциною Пастера-піддослідні собаки залишилися здорові!
І от одного разу до паризької лабораторії Пастера приїхала вбита горем мати з 9-літнім сином, якого покусав скажений собака. Вона благала врятувати сина. Ризик був великий. На людях препарат ще не випробувався. Пастер наважився. 6 червня 1885 року було зроблене перше щеплення проти сказу людині. Ін'єкції тривали 2 тижні. Хлопчик не занедужав! Це була повна перемога над страшною інфекцією.
Дифтерія
Ще наприкінці позаминулого століття встановлення діагнозу "дифтерія" було рівнозначно винесенню смертельного вироку.
Маленька бацила у вигляді палички потрапляє в слизову носа, зіва чи гортані. Тому і розрізняють дифтерію зіва, носа і гортані. Найчастіше зустрічається ураження зіва. Хвороба починається, як звичайна ангіна: дуже висока температура, сильно болить горло. На мигдалинах завжди бувають характерні дифтерійні плівки. При дифтерії гортані може виникнути справжній круп, коли з'являється хриплість голосу, потім гавкаючий кашель, потім звуження просвіту гортані-задуха. Якщо хворого не вивести зі стану крупу, він може загинути.
Лікарі кінця XIX і початку XX століття намагалися допомогти хворим, вони застосовували примітивний спосіб: відсмоктували плівку з гортані через трубку. Це рідко допомагало хворим, зате лікарі найчастіше заражалися самі й гинули від цієї ж хвороби.
Небезпека палички полягає в тому, що її токсини (отрути) впливають на серце і нервову систему. Щеплення, що роблять малятам до року, потім у дитячих садках і школах, здатні надійно захистити дітей від дифтерії. І якщо навіть зараження відбудеться, що буває вкрай рідко із щепленими дітьми, то захворювання буде перенесено подібно до неважкої ангіни. Не щеплені діти, занедужуючи, ризикують загинути. А якщо лікарі зуміють зберегти їм життя, то можливі дуже серйозні ускладнення, такі як паралічі й хвороби серця.
Кір. Краснуха
Це так звані дитячі хвороби. Правда, хворіти ними можуть і дорослі, але рідко. Дорослі хворіють звичайно важче, і в них частіше бувають ускладнення.
І кір, і краснуха викликаються вірусом. Для них характерна висипка, і хоча батьки часто плутають ці два захворювання, між ними немає більше нічого спільного.
Після контакту з хворим кір проявляється швидше. І починається він як сильна застуда: болить голова, з носа тече, болить горло, очі червоні, температура дуже висока. Краснуха "розгойдується" довше - 2-3 тижні. І поводиться як несерйозна застуда: ледь-ледь нежить, ледь-ледь підвищена температура. Тому перше, що зауважують при краснусі, - висипання. Воно з'являється майже відразу при прояві хвороби і за кілька годин "охоплює" все тіло, особливо яскравим може бути ?3 животі й внутрішньому боці рук. Висип - маленькі червоні пухирці, наповнені рідиною. Побачивши таку висипку, лікарі звичайно починають обмацувати в хворого область внизу по-тилиці. "Ага, лімфатичні вузли збільшені. Краснуха". Висип, як правило, спостерігається протягом 3-5 днів (а іноді тільки одну ніч) і зникає.
Кір набирає силу поступово, довгий час "прикидаючись" застудою. У хворих навіть сильний кашель з'являється. А з внутрішнього боку щік, на слизовій, начебто манна каша чи висівки приклеїлися. Це для лікаря безсумнівна ознака кору - "плями Філатова". Корева висипка-дуже "дисциплінована" - спочатку з'являється лише на обличчі та шиї, на 2-й день - на тулубі, руках і стегнах. На 3-й день обсипає гомілки і стопи, а на обличчі висип блідне.
Цяточки висипки можуть зливатися одна з одною, тоді на тілі з'являються складної форми фігури.
Кір хоча і вивчене захворювання, але дотепер підносить сюрпризи. Щорічно кором занедужує близько 3 млн. чоловік. Особливо важко хворіють африканці, як правило, 5 % із усіх хворих помирає.
Проти кору існує вакцина. Іноді досить одного введення цієї вакцини, Щоб у дитини виробилася несприйнятливість до кору. Для того, щоб це перевірити, у дітей беруть кров і визначають наявність спеціальних тілець, відповідальних за імунітет (несприйнятливість). Якщо телець мало - щеплення повторюють.
Від краснухи щеплень не роблять. Хвороба вважається не дуже небезпечною. По-справжньому вона загрожує тільки вагітним жінкам. Якщо в кров матері потрапить збудник хвороби, то ненароджена дитина одержує (через кров же) цей вірус. Надалі в дитини виникають різні каліцтва. Тому вагітним жінкам потрібно уникати контакту з хворими на краснуху.
Епідемічний паротит
Ось ця хвороба має дуже влучну народну назву - свинка! Хоча, якщо бути чесним, у неї цілих три назви. По-перше, найбільш звичне - свинка. По-друге" старе, "бабусине" - завушниця. І, нарешті, найрозумніше, медичне - паротит. Це захворювання викликає вірус, і від нього також можна убезпечити себе
Loading...

 
 

Цікаве