WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Захворювання кришталика. Клініка. Лікування - Реферат

Захворювання кришталика. Клініка. Лікування - Реферат

можна видалити в капсулі - інтракапсулярна екстракція катаракти. Особливого поширення операція набула після запропонованого у 1961 р. польським офтальмологом Крвавичем методу видалення кришталика за допомогою примороження до його капсули охолодженого металевого наконечника інструмента. Це так звана кріоекстракція катаракти.
У разі екстракапсулярної екстракції катаракти висікають тільки передню капсулу кришталика, видаляють ядро і вимивають кришталикові маси; задня капсула кришталика залишається. На даний час, за винятком спеціальних показань, виконують екстракапсулярну екстракцію катаракти. Крім багатьох інших переваг, вона дає можливість імплантувати штучний кришталик - інтраокулярну лінзу (ІОЛ).
Імплантація штучного кришталика в останні роки стала дуже поширеною. Існує велика кількість моделей інтраокулярних лінз, які постійно удосконалюються. Штучний кришталик можна імплантувати в задню або передню камери ока. ІОЛ можна фіксувати в капсулі, в зіниці, до райдужки, в куті передньої камери. На даний час найпопулярнішими у світі є різні модифікації моделі Сімко з фіксацією в капсулі. В Україні користуються також моделями М.М. Сергієнка із змішаною фіксацією (в капсульному мішку і до райдужки). Сучасний розвиток хірургічної техніки відкинув практично всі протипоказання щодо імплантації ІОЛ.
У дитячому віці проводять тільки екстракапсулярну екстракцію катаракти. Особливістю екстракції катаракти у дитячому віці є те, що ядро кришталика ще не сформоване. Тому достатньо зробити невеликий розтин фіброзної капсули тільки для того, щоб відсмоктати катарактальні маси.
Стан ока після екстракції катаракти називають афакією, а після екстракції катаракти з імплантацією штучного кришталика - артефакією або псевдофакією. У разі афакії і артефакії передня камера трошки поглиблена. Райдужка не має опори і тому під час рухів ока тремтить. У разі інтракапсулярної екстракції катаракти обов'язковим моментом є периферична іридектомія, і тому після операції видно базальну колобому райдужки.
Унаслідок видалення кришталика, який бере значну участь у заломленні променів, око стає різко гіперметропічним і тому вимагає корекції. Традиційним методом корекції є окуляри. Необхідні скельця силою +9,0-+12,0 діоптрій. Якщо у хворого перед операцією була короткозорість, сила окулярів зменшується, якщо ж була далекозорість - навпаки, збільшується. Крім того, афакічне око позбавлене здатності акомодувати. Тому для роботи на близькій відстані окуляри повинні бути на 3 діоптрії сильніші.
Слід мати на увазі, що такі сильні, окуляри призводять до збільшення величини зображення на сітківці на 30 %. Тому у разі односторонньої афакії і високої гостроти зору другого ока окуляри не можуть дати злиття зображень на сітківці обох очей. У таких випадках рекомендують корекцію контактними лінзами. Контактні лінзи дають незначне збільшення зображення на сітківці, завдяки чому бінокулярний зір є можливим. Іншою перевагою контактних лінз є те, що немає потреби у важких окулярах з грубими лінзами.
Альтернативою окулярам і контактним лінзам є імплантація під час операції екстракції катаракти штучного кришталика. За умови артефакії оптична система ока не змінюється і це дає хворому відчуття зорового комфорту. Крім того, ІОЛ забезпечує бінокулярний зір, що так важливо у разі операцій з приводу односторонніх, у тому числі травматичних, катаракт.
Корекція афакії у дитячому віці є особливо проблематичною. Окуляри є досить грубими і важкими. За умови односторонньої афакії така корекція не дає бінокулярного зору. Контактними лінзами в ранньому дитячому віці користуватися практично неможливо. Ідеальною корекцією є імплантація ІОЛ. Тому зрозумілим є прагнення багатьох хірургів проводити імплантацію штучного кришталика в якомога ранньому віці. Разом з тим імплантація в такому віці викликає і ряд застережень.
Догляд за хворими до і після екстракції катаракти. Ще зовсім недавно після екстракції катаракти накладали на 24 год бінокулярну пов'язку, а хворий 2-3 дні знаходився на суворому ліжковому режимі. Це вимагало особливо ретельного догляду зі сторони середнього і молодшого медперсоналу. Тепер завдяки розвиткові мікрохірургічної техніки можна досягнути повної герметизації рани. Операції стали безпечнішими, кількість післяопераційних ускладнень зменшилася, а потреба в суворому ліжковому режимі відпала. Після операції накладають лише монокулярну пов'язку.
Однак екстракція катаракти була і залишається однією з найскладніших в офтальмології. Оперують переважно людей старшого віку. Тому ускладнення як з боку ока, так і з боку цілого організму не виключені.
Перед операцією хворий повинен пройти обстеження, яке включає загальний аналіз крові, визначення часу зсідання крові і часу кровотечі, загальний аналіз сечі, рентгенографію органів грудної клітки, ЕКГ, консультацію терапевта, стоматолога. Якщо потрібно, призначають лікування.
Травний канал перед операцією повинен бути очищений. У день операції зранку хворий не повинен їсти і пити. Перед операцією йому потрібно забезпечити спокій, а вночі перед операцією - повноцінний сон. Безпосередньо перед операцією хворому вимірюють артеріальний тиск. Поведінка медперсоналу в передопераційній і операційній повинна бути спокійною і впевненою.
Після операції дуже рідко може розвинутися гострий напад глаукоми, який супроводжується болем ока і голови, нудотою, а також може виникнути кровотеча. Про такі стани слід негайно повідомити офтальмолога. Крім того, у хворого можуть спостерігатися загальні ускладнення: гіпотонія (наприклад, після ін'єкцій аміназину), гіпертонічний криз, розлад мозкового кровообігу, гостра затримка сечі, психічні розлади та інші невідкладні стани. Про це теж треба повідомити чергового лікаря й окуліста.
2. ЗМІЩЕННЯ КРИШТАЛИКА
Зміщення кришталика бувають природжені і набуті.
Природжені зміщення (ектопія) кришталика, як правило, су-проводжуються змінами кістково-м'язової системи. Для таких хворих характерні високий ріст, довгі кінцівки, розхитаність суглобів. Це спадкові захворювання, які відомі під назвою Марфана і Марчезані.
Хворі у разі ектопії кришталика скаржаться на поганий зір. Під час обстеження передня камера поглиблена, видно тремтіння райдужки (іридодонез). Після закрапування мідріатиків по краю розширеної зіниці можна побачити екватор зміщеного кришталика. З віком ектопія кришталика прогресує, може настати підвивих і навіть вивих кришталика в передню камеру або склисте тіло. Вивих кришталика в переднюкамеру призводить до гострого нападу глаукоми.
Набуті зміщення кришталика виникають після контузії очного яблука. Як правило, одночасно розвивається і помутніння кришталика (катаракта).
Хворий скаржиться на значне зниження гостроти зору. У разі значного зміщення прозорого кришталика може виникнути двоїння.
Так само, як і за умови вроджених дислокацій, спостерігається поглиблення передньої камери, іридодонез. За наявності широкої зіниці можна побачити екватор кришталика.
У разі важкої травми може настати вивих кришталика у передню камеру або склисте тіло. Вивих кришталика у склисте тіло може призвести до вторинної глаукоми, а вивих кришталика в передню камеру викликає гострий напад глаукоми.
Лікування вроджених і набутих зміщень крашталика однакове. За умови значного зниження зору, а також у разі вторинної глаукоми внаслідок вивиху кришталика виконують операцію - інтракапсулярну екстракцію кришталика.
Loading...

 
 

Цікаве