WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Захворювання кришталика. Клініка. Лікування - Реферат

Захворювання кришталика. Клініка. Лікування - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
ЗАХВОРЮВАННЯ КРИШТАЛИКА.
КЛІНІКА. ЛІКУВАННЯ
ПЛАН
1. КАТАРАКТА
" Набута катаракта
" Ускладнена катаракта
" Природжена катаракта
" Діагностика
" Лікування
" Догляд за хворими до і після екстракції катаракти
2. ЗМІЩЕННЯ КРИШТАЛИКА
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Захворювання кришталика представлені, в основному, його помутнінням (катаракта) і зміщенням (дислокація).
1. КАТАРАКТА
Катаракта - це будь-яке помутніння кришталика.
Катаракти бувають природжені і набуті. Набуті катаракти, в свою чергу, поділяють на старечі (вікові) і ускладнені. Крім того, за локалізацією помутніння катаракти поділяють на кортикальні, ядерні, капсулярні і поліморфні.
Набута катаракта. Стареча (вікова) катаракта - це помутніння, що виникає в старечому віці. Однак в останні десятиріччя відмічена явна тенденція до "омолодіння" катаракт. Досить часто старечу катаракту можна бачити у віці 45-50 років. Тому їй більш відповідає назва "вікова катаракта".
Вікова катаракта має 4 стадії: початкову, незрілу, зрілу і перезрілу. Захворювання уражає обоє очей, але інтенсивність помутніння у двох кришталиках може бути різна.
У початковій стадії помутніння локалізуються в кортикальних шарах і мають вигляд спиць колеса. Під час бокового освітлення на тлі чорної зіниці помутніння кришталика мають сірий колір, а в прохідному світлі - на тлі рожевого рефлексу - їх видно у вигляді радіальних тіней.
Помутніння кришталика по периферії не впливають або незначно погіршують зір, і хворий не помічає їх. Практично у всіх людей старшого віку під час обстеження з широкою зіницею можна виявити такі помутніння.
Інша справа, коли початкові помутніння кришталика локалізуються в ядрі (ядерна катаракта). За такого виду катаракти вже у початковій стадії хворий спостерігає затуманення і зниження гостроти зору.
Початкова стадія катаракти може тривати від кількох місяців до багатьох років.
У стадії незрілої катаракти помутніння захоплюють як периферію, так і центральну частину кришталика. За умови бокового освітлення кришталик має сірувато-білий колір з перламутровим відтінком. Поверхневі шари кришталика залишаються прозорими. Тому під час фокального освітлення можна бачити тінь від райдужки на глибших мутних шарах кришталика. У прохідному світлі рефлекс з очного дна тьмяний або зовсім відсутній. Гострота зору значно знижена.
У незрілій стадії катаракти кришталик може набухати і збільшуватися в розмірах (тому цю стадію називають ще набухаючою) катарактою). Це може призвести до зміщення райдужки вперед, закриття кута передньої камери і загрожує розвитком гострого нападу глаукоми (див. розділ "Глаукома").
У стадії зрілої катаракти спостерігають помутніння всіх шарів кришталика. За умови бокового освітлення кришталик гомогенне мутний, сірого кольору. Рефлекс з очного дна відсутній. Гострота зору знижена до світловідчуття.
У стадії перезрілої катаракти відбувається денатурація і розрідження кришталикових мас. Тверде ядро опускається на дно капсули кришталика і вільно там рухається. Кришталикові маси проникають через капсулу і можуть викликати запалення райдужки і війкового тіла, а також "забити" трабекулу, що призводить до вторинної (так званої факолітичної) глаукоми.
Слід зазначити, що в наш час завдяки своєчасному хірургічному лікуванню перезрілу катаракту можна побачити дуже рідко.
Ускладнена катаракта. Ускладнена катаракта виникає як наслідок інших захворювань ока або цілого організму, а також може обумовлюватися дією деяких шкідливих чинників і травмами ока. З боку ока такими захворюваннями є хронічний увеїт, злоякісна короткозорість, пігментна дегенерація сітківки, глаукома тощо. Загальними захворюваннями є цукровий діабет, гіпотиреоз та деякі інші ендокринні захворювання. Ускладнена катаракта виникає також у результаті впливу на око променевої енергії: інфрачервоного (катаракта склодувів, металургів) і рентгенівського опромінення (рентгенівська катаракта).
Травматична катаракта посідає дещо окреме місце. Вона виникає внаслідок порушення цілісності капсули кришталика у разі проникаючих поранень і контузій ока. За такої умови настає швидке проникнення вологи передньої камери в кришталик і його помутніння. Травматична катаракта досить часто супроводжується вторинною глаукомою і факогенним іридо-циклітом, а тому вимагає негайного хірургічного лікування.
Природжена катаракта. Природжені помутніння кришталика можуть виникнути в результаті деяких (зокрема вірусних) захворювань матері під час вагітності. Природжені катаракти частіше бінокулярні, але можуть бути і монокулярні. Помутніння бувають різної локалізації і величини. Від інтенсивності та локалізації помутніння залежить ступінь зниження гостроти зору. За умови значного зниження гостроти зору внаслідок природженої катаракти у дитини можуть розвинутися амбліопія, косоокість, ністагм. Природжена катаракта, як правило, стаціонарна, тобто інтенсивність помутніння з часом не прогресує.
Діагностика. У нормі, коли кришталик прозорий, зіниця виглядає чорною, подібно до вікон у неосвітленому будинку. Якщо ж у кришталику з'являється помутніння, він стає видимим і зіниця перестає бути чорною.
У старшому віці за умови склеротичних змін кришталика (факосклероз) у боковому освітленні він теж може бути тьмяним, "видимим". Але факосклероз - це ще не катаракта. Тому в таких випадках про помутніння кришталика можна говорити тільки після дослідження його у прохідному світлі. Треба пам'ятати також, що тьмяним кришталик стає від набряку за умови декомпенсованої глаукоми і гострого нападу глаукоми.
Лікування. У початковій стадії вікової та ускладненої катаракти проводять консервативне лікування. Застосовують вітамінні краплі в різних комбінаціях: від найпростіших (глюкоза, рибофлавін, аскорбінова кислота) до дуже складних, куди входять різні вітаміни, солі, мікроелементи (віцеїн, вітайодуроль, катахром). Призначають також краплі інших груп ліків: каталін, квінакс тощо.
Природжена катаракта консервативному лікуванню не підлягає.
У незрілій і зрілій стадіях катаракти консервативне лікування не дає ефекту. Єдиним методом лікування тут є операція. Давніше операцію проводили лише у зрілій стадії катаракти. Тепер рівень офтальмохірургії дозволяє робити операцію у будь-якій стадії. Єдиним показанням для операції є ступінь зниження гостроти зору через помутніння кришталика. Деякі хірурги вважають зниження гостроти зору до 0,3-0,4 достатнім показанням для екстракції катаракти. Тут велике значення мають ще й соціальні мотиви: хворий у працездатному віці з потребою у високій гостроті зору може бути прооперований раніше.
За умови природженої катаракти критеріями для вирішення питання про оперативне втручання є інтенсивність і локалізація помутніння та гостроти зору. Вважається, що мінімальна гострота зору, необхідна для нормального розвитку функції ока, в тому числі бінокулярного зору, є 30% (0,3). Однак уранньому дитячому віці гостроту зору визначити неможливо. Тому необхідність оперативного втручання визначають за інтенсивністю і локалізацією помутніння. Операцію слід робити якомога раніше (до 1 року), щоб уникнути розвитку амбліопії.
Хірургія катаракти має дуже давню історію і пережила великі зміни. Особливо значні вони у підходах до екстракції катаракти сталися у зв'язку із впровадженням мікрохірургії. Суть операції полягає у видаленні (екстракції) мутного кришталика. Катаракту
Loading...

 
 

Цікаве