WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Захворювання слізного апарату. Причини. Лікування - Реферат

Захворювання слізного апарату. Причини. Лікування - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"ЗАХВОРЮВАННЯ СЛІЗНОГО АПАРАТУ.
ПРИЧИНИ. ЛІКУВАННЯ"
ПЛАН
1. Захворювання слізної залози. Діагностика і лікування
2. Захворювання слізних шляхів
3. Діагностика захворювань слізних шляхів
4. Догляд за хворими із захворюваннями слізних шляхів
Список використаної літератури
Оскільки слізний апарат ока складається із сльозопродукуючої частини і сльозовідвідних шляхів, його захворювання теж поділяються на захворювання слізної залози і захворювання слізних шляхів.
1. Захворювання слізної залози. Діагностика і лікування
Захворювання слізної залози зустрічаються рідко. Найчастіше з них спостерігають запалення слізної залози, набагато рідше - її пухлини.
Запалення слізної залози (дакріоаденіт) виникає переважно як ускладнення загальних інфекційних захворювань (грипу, ангіни, пневмонії, тифу тощо). Хворий скаржиться на біль у верхньо-зовнішньому куті орбіти, набряк і почервоніння верхньої повіки. Об'єктивно спостерігають гіперемію і набряк зовнішньої частини верхньої повіки. Під час вивертання верхньої повіки видно збільшену слізну залозу, яка в нормі є невидимою. У верхньо-зовнішньому куті орбіти пальпується збільшена і болюча слізна залоза. Можуть збільшуватися регіонарні лімфатичні вузли, підвищуватися температура тіла.
Лікування. Місцеве призначають антибактеріальні краплі, сухе тепло, УВЧ. Всередину - сульфаніламіди, антибіотики, протизапальні препарати та препарати кальцію.
Пухлини слізної залози, доброякісні і злоякісні, проявляються її збільшенням. Оскільки слізна залоза частково розміщена в орбіті, її збільшення призводить до зміщення очного яблука.
Лікування пухлин слізної залози оперативне.
2. Захворювання слізних шляхів
Найчастішим проявом захворювань слізних шляхів є сльозотеча. Тому перш ніж розпочати вивчення клініки захворювань сльозовідвідного апарату ока, необхідно ознайомитися з причинами сльозотечі і методами вивчення прохідності слізних шляхів.
Сльозотеча виникає у разі порушення прохідності слізних шляхів на будь-якому рівні: виворіт, звуження або зарощення слізних крапок або канальців, запалення слізного мішка, звуження або непрохідність носослізної протоки. Для визначення рівня порушення сльозовідтоку використовують пробу з коларголом або флюоресцеїном. Вона включає два етапи: канальцеву пробу і носову пробу.
Канальцеву пробу проводять для визначення функції слізних крапок і слізних канальців. Для цього в кон'юнктивальний мішок закрапують 3 % розчин коларголу або 0,5 % розчин флюоресцеїну. У разі нормального сльозовідтоку через 2-3 хв барва з кон'юнктивального мішка зникає. Тоді натискають на місце проекції слізного мішка. Якщо коларгол виділяється через нижню слізну крапку, це свідчить про те, що сльоза проходить у слізний мішок, тобто канальцева проба позитивна.
Якщо коларгол залишається в кон'юнктивальному мішку довше ніж 5 хв і не виділяється через нижню слізну крапку під час натискання на слізний мішок, канальцева проба негативна. Це свідчить про порушення прохідності на рівні слізних крапок і слізних канальців.
Носову коларголову пробу проводять для виявлення прохідності слізного мішка і слізної протоки. Для цього у нижній носовий хід закладають ватний тампон. У нормі через 5 хв після закрапування вата забарвлюється коларголом. Це позитивна носова проба. Якщо коларгол не появився через 10-15 хв - це означає, що носослізна протока непрохідна, а носова проба негативна.
Носову пробу можна провести і простіше. Через 5 хв після закрапування барвника хворому пропонують висякати носа. За умови нормальної прохідності на хустинці будуть кольорові плями.
Для визначення місця звуження або непрохідності використовують також промивання слізних шляхів. Після епібульбарної анестезії нижню слізну крапку розширюють конічним зондом. Канюлю вводять у нижній слізний канадець через нижню слізну крапку, повторюючи його конфігурацію: спочатку зверху вниз, а потім горизонтально. Хворого просять опустити голову, щоб промивна рідина не попадала до носової частини горла. Якщо прохідність слізних шляхів нормальна, рідина витікає з носа струменем, а якщо носослізна протока звужена, то краплями, частково повертаючися через верхню слізну крапку. Середній медперсонал не проводить промивання слізних шляхів, але повинен знати методику процедури, щоб допомагати лікареві.
Інформативним методом обстеження слізних шляхів є також контрастна рентгенографія.
Виворіт, або еверсія, нижньої слізної крапки. Виворіт нижньої слізної крапки виникає у разі атонії нижньої повіки, рубців повіки, гіпертрофічного кон'юнктивіту тощо. Нижня слізна крапка за умови її вивороту не прилягає до очного яблука, і тому сльоза не може попасти в слізний канадець. Оскільки у відведенні сльози з ока основну роль відіграє нижній, а не верхній слізний канадець, у разі еверсії нижньої слізної крапки виникає сльозотеча.
Виворіт нижньої слізної крапки легко виявляється під час зовнішнього огляду. В сумнівних випадках хворого просять подивитися догори. Еверсія за такої умови стає більш явною. Канальцева проба негативна.
Лікування еверсій нижньої слізної крапки проводиться хірургічним шляхом.
Звуження слізної крапки є ще однією дуже частою причиною сльозотечі.
Хворий скаржиться на сльозотечу. Під час огляду виявляють звуження, а інколи навіть зарощення нижньої слізної крапки. Канальцева проба негативна.
Лікування. Для поліпшення відтоку сльози нижню слізну крапку розширюють конічним зондом. Якщо слізна крапка розширюється недостатньо, проводять операцію щодо її розширення.
Звуження або зарощення слізних канальців може виникнути після перенесеного запалення або поранення в ділянці їх знаходження. Хворий скаржиться на сльозотечу. У разі проведення проби з коларголом канальцева проба негативна. Під час зондування неможливо попасти зондом у слізний мішок. Лікування хірургічне.
Дакріоцистит - це запалення слізного мішка. Дакріоцистит може бути вродженим і набутим.
Причиною вродженого дакріоциститу є непрохідність но-сослізної протоки. У період внутрішньоутробного розвитку в носослізній протоці існує мембрана, яка до часу народження звичайно розсмоктується. Якщо мембрана не розсмокталася, сльоза не може попасти в ніс і
Loading...

 
 

Цікаве