WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Травми органа зору. Невідкладна допомога - Реферат

Травми органа зору. Невідкладна допомога - Реферат

самостійно.
Хворого з опіками середнього і важкого ступенів направляють до окуліста. У такому разі крім антибактеріальних препаратів для поліпшення трофіки призначають вітамінні краплі, солкосерилову мазь; для поліпшення епітелізації - 1 % розчин хініну; з дезінтоксикаційною метою використовують тривалі інстиляції (через крапельницю) 3 % розчину глюкози, вітамінів, антисептиків. На певних стадіях опікової хвороби застосовують кортикостероїди.
З фізпроцедур використовують фонофорез антибактеріальних препаратів, зокрема олійного розчину хлорофіліпту.
У деяких випадках за умови важких хімічних опіків в ургентному порядку проводять операцію пересадки рогівки.
Якщо опіки особливо важкі, що призвели до некротизації усіх шарів рогівки, з метою збереження ока проводять операцію блефарорафії (зшивання повік). Пізніше - через 6-12 міс, якщо внутрішні оболонки зберегли свої функції, проводять низку пластичних операцій, формуючи кон'юнктивальну порожнину, і кератопротезування. Значний внесок у розробку цих операцій зробили вчені Одеського інституту очних хвороб ім. академіка В.П.Філатова.
4. Особливості обстеження хворих із травмами ока. Діагностика
Травми органа зору дуже часто поєднуються з ушкодженнями інших частин тіла. Тому у разі травм ока треба обов'язково звернути увагу на загальний стан хворого і провести обстеження всіх органів і систем. У дорослих, крім того, беруть кров для дослідження на вміст алкоголю. Слід вияснити всі деталі травм (у побуті чи на роботі, в який час, за яких обставин). Обов'язково перевіряють гостроту зору як травмованого, так і здорового ока. Це в майбутньому може мати значення для встановлення ступеня втрати працездатності.
Огляд ока у разі його ушкодження треба проводити дуже делікатно, щоб не завдати додаткової травми.
Для визначення характеру травми (контузія чи поранення, проникаюче чи непроникаюче поранення, ймовірність вну-трішньоочного .стороннього тіла тощо) велике значення має анамнез. Про наявність внутрішньоочного стороннього тіла запідозрюють у разі травми, пов'язаної з ударом металу об метал (наприклад, молотком чи зубилом по металу). Саме за таких умов може відлетіти дрібний металевий осколок, який має достатню кінетичну енергію, щоб пробити оболонки ока.
Як уже зазначалося вище, особливо важливою є діагностика проникаючих поранень ока. Для їх встановлення розрізняють прямі і непрямі ознаки. Прямими ознаками проникаючого поранення є власне рана, особливо якщо через неї випали внутрішні оболонки ока, ушкодження райдужки або кришталикової капсули за ходом раневого каналу, внутрішньоочне стороннє тіло. Непрямими ознаками є гіпотонія, зміна глибини передньої камери, травматична катаракта.
Дуже важливим за наявності проникаючих поранень ока є рентгенологічне обстеження. У всіх випадках з найменшою підозрою на внутрішньоочне стороннє тіло проводять прицільну рентгенографію орбіти. Щоб стороннє тіло на плівці було видно чіткіше, рентгенографію проводять у положенні обличчям вниз - ближче до касети з плівкою. Для того щоб на проекцію очного яблука не нашаровувалися тіні лобної, основної і верхньощелепної кісток, голова хворого повинна бути у такому положенні, за якого підборіддя і кінчик носа торкаються столу.
Однак часто на рентгенівських плівках зустрічаються дрібні тіні (артефакти), які можуть симулювати сторонні тіла. Тому для виключення, ймовірних помилок проводять так звану поліграму: на одній плівці роблять два знімки. Під час першого знімка хворому пропонують дивитися вниз, під час другого - догори. Якщо у хворого є внутрішньоочне стороннє тіло, на рентгенограмі буде не одна, а дві симетричні тіні - зверху і знизу.
Для успішної операції видалення внутрішньоочного стороннього тіла необхідно точно визначити його місцезнаходження. Для цього використовується протез Комберга-Балтіна. Протез виготовлений з м'якого металу і має чотири свинцеві мітки. Протез накладають на око так, щоб мітки точно знаходилися на меридіанах 12-ї, 3-ї, 6-ї і 9-ї годин. Рентгенографію проводять у передньозадній і боковій проекціях. Орієнтуючись на тіні від крупинок свинцю, за допомогою спеціальних схем можна точно встановити, в якому меридіані і на якій відстані від лімба залягає стороннє тіло.
Для діагностики внутрішньоочних сторонніх тіл часто використовують ультразвукове обстеження.
Щодо опіків дуже важливо зразу оцінити їх важкість. У такому разі треба знати, що термічний опік середньої важкості на наступний день може стати легшим, опік лугом, навпаки, наступного дня завжди стає важчим. Тому хворих з опіками лугами, навіть якщо вони виглядають як опіки І ступеня, завжди треба направляти до окуліста.
Особливо важкі опіки ока обумовлює нашатирний спирт. Нашатирний спирт часто дають нюхати хворим, що знепритомніли. Бувають випадки, що хворий через різкий запах мимоволі відштовхує флакончик і рідина потрапляє в око. Тому треба пам'ятати, що давати нюхати хворому слід змочену у нашатирному спирті і віджату ватку, яку підносять до носа (але не над оком!).
5. Профілактика очного травматизму
Зважаючи на все вищенаведене, стає зрозумілим, що травми ока завжди є дуже серйозними і часто призводять до сліпоти. Крім того, травми органа зору трапляються в найбільш працездатному віці, що має велике соціальне значення. Тому профілактика очного травматизму є дуже важливою.
До профілактики очного травматизму насамперед відносять дотримання техніки безпеки на виробництві (використання захисних окулярів, щитків тощо). Освітлення на робочому місці повинно бути достатнім. Не можна виконувативиди робіт, не передбачені технологією виробництва. До роботи не повинні допускатися працівники втомлені, хворі і особливо в стані алкогольного сп'яніння. Усі ці аспекти виробництва повинні бути під
176
контролем не тільки адміністрації, інженера з техніки безпеки, але й медиків. Про кожен випадок травми слід повідомляти адміністрацію виробництва.
У школах, дитячих садках профілактика очного травматизму передбачає дисциплінованість дітей. Дітям необхідно роз'яснювати, наскільки небезпечну травму можна нанести у разі необережного поводження з такими предметами, як ножиці або шило, а також забавляючись вибуховими речовинами. У дитячих садках не повинно бути забавок, якими можна нанести поранення. На уроках ручної праці, так само, як і на підприємстві, необхідно дотримувати всіх заходів техніки безпеки.
Батькам теж слід роз'яснювати, що травмам ока у дітей можна запобігти, вчасно припинивши пустощі з гострими предметами, сніжками, камінням, стрілянням з лука, "експерименти" з вибуховими та хімічними речовинами.
6. Догляд за хворими
Хворі з травмами ока потребують серйозного ставлення до них. За умови легких поверхневих поранень і опіків після надання першої допомоги хворі можуть лікуватися амбулаторне. У разі важчих травм і опіків хворого слід обслужити позачергово і якнайшвидше направити до окуліста.
Особливу увагу слід звертати на хімічні опіки, зокрема вапном. Необхідно негайно усунути вологим тампоном усі крупинки вапна, обов'язково вивернувши верхню повіку. Кожна втрачена хвилина може призвести до втрати зору в майбутньому.
Також дуже уважного догляду вимагають хворі з проникаючим пораненням ока. їх негайно транспортують в офтальмологічний травматологічний центр, а після операції доглядають як за хворими після екстракції катаракти.
Список використаної літератури
Loading...

 
 

Цікаве