WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гігієнічне забезпечення підготовки спортсмена в різних клімато-географічних і погодних умовах - Реферат

Гігієнічне забезпечення підготовки спортсмена в різних клімато-географічних і погодних умовах - Реферат

організм отримує велику кількість вітамінів і мінеральних речовин.
Не можна штучно збільшувати свій питний раціон. У всіх випадках, крім тренування, потрібно керуватися спрагою. Вода - сильнодіюча речовина. Надлишок води спричинює запаморочення, серцеві приступи і навіть епілептичні припадки. При споживанні води головне не кількість, а її якість.
Багато спортсменів помиляються, коли замість джерельної води вживають мінеральну воду з метою збільшити надходження в організм мінералів. Доведено, що мінерали із мінеральної води гірше засвоюються організмом, ніж ті мінерали, які містяться в звичайних продуктах. Тому в СШАмінеральну воду заборонено рекламувати як еліксир здоров'я. Європейські "водяні" компанії також переорієнтовують свій бізнес з продажу мінеральних вод на ідеально чисту воду.
Гігієнічне забезпечення при підготовці в умовах низької температури. Недостатня адаптація до умов холоду, ігнорування способів захисту тіла від втрат тепла, нераціональне планування тренувальної і змагальної діяльності в прохолодну, холодну і сиру погоду можуть спричинити гіпотермічні травми (обмороження різних ступенів). Гіпотермія настає тоді, коли внутрішня температура опускається нижче 35?С. Подібні випадки типові для плавання, бігу, лижних гонок, велосипедних шосейних гонок, які виконуються на наддовгі дистанції.
Комбінована дія вітру, високої вологості та низьких температур різко збільшує ризик переохолодження. Виникненню обморожень сприяють також відсутність активних рухів, мокрий одяг і взуття, перевтома. Як правило, обмороження ніг виникають, якщо взуття вузьке і тісне, а також при здавлюванні кровоносних судин шнурівкою або лижними кріпленнями.
Тривалі тренувальні заняття і туристичні походи не рекомендується проводити при температурі повітря нижче 20?С і потужному вітрі. Особливу увагу приділяють одягу: вовняна шапочка повинна щільно закривати вуха; для захисту від вітру використовуються вітрозахисні куртки; для утеплення статевих органів теплі плавки; на руки надівають вовняні рукавички.
Перед тренуванням або лижним походом обов'язково приймають гарячу їжу, оскільки це сприяє підвищенню температури кінцівок, яка досягає свого максимуму через 3-4 год після їди.
Важливе значення під час тренувань в умовах низької температури має раціональне харчування. У зв'язку з підвищеними витратами енергії потрібно на 15-25% збільшити калорійність їжі за рахунок жирів і білків тваринного походження. Збільшують і добові норми споживання вітамінів С і В1 на 30-50%.
Обмороження - це ушкодження деяких частин тіла, що спричиняється дією низьких температур. Обморожуються переважно ніс, кінчики вух, пальці рук і ніг. Ознаки обмороження: обморожена частина тіла втрачає чутливість, немовби її не існує, шкіра стає блідою, температура її знижується.
За глибиною ураження розрізняють обмороження чотирьох ступенів: 1-й ступінь - шкіра стає блідою; 2-й ступінь - з'являються пухирі, шкіра навкруги них має синювато-червоний колір; 3-й ступінь - часткове змертвіння м'яких тканин; 4-й - поряд із змертвінням м'яких тканин настає змертвіння кістки. При загальному замерзанні починає морозити, потім з'являється в'ялість, апатія, сонливість, закляклість, шкіра стає блідою, губи і ніс синіють, послаблюється робота серця.
При обмороженнях першого ступеня насамперед необхідно відновити кровообіг. Для цього обморожену ділянку протирають спиртом або горілкою, змащують вазеліном або несолоним жиром і обережно розтирають знезараженою спиртом сухою рукою у напрямку до серця, поки відновиться чутливість шкіри. Робити розтирання слід обережно, бо замерзлі судини легко ламаються, що може призвести до крововиливів. Не слід розтирати обморожені ділянки снігом, щоб не занести інфекції. Коли є пухирі або часткове відмирання тканин (2-3-й ступінь обмороження), на ушкоджене місце накладають пов'язку, змочену одеколоном або горілкою, а потім - стерильну пов'язку і потерпілого відправляють до лікарні.
При загальному замерзанні потерпілого вносять у тепле приміщення, роблять штучне дихання, при потребі - непрямий масаж серця, відігрівають у ванні (поступово підвищуючи температуру від кімнатної до температури тіла людини), обережно розтирають кінцівки у напрямку до серця доти, доки тіло не стане м'яким і пружним. Після цього потерпілого кладуть у ліжко, накривають ковдрою, дають напитися гарячого чаю.
Під час адаптації до холоду поступово посилюють свою дію механізми теплопродукції, а зменшують - тепловіддачі. Так, посилюється робота симпатоадреналової системи (збільшується розщеплення жирів) і щитоподібної залози (впливає на ріст, поділ і формування нових мітохондрій), спостерігається інтенсифікація кровообігу в периферичних тканинах, покращується транспортування кисню і використання субстратів окислення.
Гігієнічне забезпечення при підготовці до гірських умов. Окремою проблемою сучасного спорту є підготовка і змагальна діяльність в умовах середньогір'я і високогір'я. Тут можна виділити два самостійних напрямки: 1) акліматизація спортсменів до змагань, які проводяться в гірських умовах; 2) використання гірської підготовки як ефективного засобу підвищення функціональних можливостей спортсмена з метою успішнішого виступу на рівнині.
Більшість фахівців, ґрунтуючись на аналіз фізіологічних реакцій на перебування і тренування в гірських умовах, пропонують наступну класифікацію.
Низькогір'є - до 800-1000 м над рівнем моря. На цій висоті в умовах спокою і за помірних навантажень не проявляється істотно впливу гіпоксії на фізіологічні функції. Лише під час дуже великих навантажень спостерігаються виражені функціональні зміни.
Середньогір'я - від 800-100 до 2500 м над рівнем моря. Для цієї зони характерними є функціональні зміни вже під час помірних навантажень, проте у стані спокою людина, як правило, не відчуває негативного впливу гіпоксії.
Високогір'я - вище 2500 м над рівнем моря. У цій зоні вже в стані спокою спостерігаються функціональні зміни в організмі, що свідчить про гіпоксію.
Серед факторів, які впливають на організм людини в гірських умовах, найважливішими є зниження барометричного тиску, щільності атмосферного повітря, зменшення РО2. Решта факторів (зменшення вологості повітря і сили гравітації, посилення сонячної радіації, пониження температури та ін.), також впливають на функціональні реакції організму людини, але все ж відіграють другорядну роль.
Основними фізіологічними реакціями організму до висотної гіпоксії є: гіпоксія, сповільнення дисоціації оксигемоглобіну, зменшення скоротливої спроможності міокарда.
Одразу після переміщення людини в гори в організмі людини, яка попала в умови гіпоксії,
Loading...

 
 

Цікаве