WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гігієнічні вимоги до занять окремими видами спорту - Реферат

Гігієнічні вимоги до занять окремими видами спорту - Реферат

ковзанярським спортом. Все це сприяє підвищенню неспецифічної стійкості організму і профілактиці типових для плавців захворювань вуха, горла і носа, що пов'язано з тривалим охолодженням всього тіла та носоглотки, потрапляння води у придаткові пазухи, в середнє вухо з охолодженням. Кон'юнктивіти (запалення слизової ока), що пов'язано з подразненням хлором води. Бажано зменшити кількість залишкового хлору в басейні до нижніх меж норми. Для профілактики кон'юнктивітів плавці надівають спеціальні окуляри.
У стрибунів у воду нерідкі зміни з боку хребта - остеохондрози та ін. Профілактика полягає в ретельному відборі осіб, які допускаються до занять по стрибкам у воду, без порушень з боку хребта; зміцнення м'язів корпусу для забезпечення корсетної функції; ефективній розминці на суші перед тренуваннями і змаганнями з включенням вправ на гнучкість (розтягування). У стрибунів у воду бувають досить важкі травми, які пов'язані з ударами об трамплін, вишку, невірним входженням у воду і виходом з неї. Профілактика полягає головним чином в удосконаленні технічної підготовки спортсменів.
Особиста гігієна плавця пов'язана зретельним доглядом за тілом і профілактикою захворювань шкіри і перш за все епідермофітії*. Для профілактики потрібно використовувати в приміщеннях басейну взуття, насухо витирати ноги, провітрювати і дезінфікувати взуття.
Харчування плавців повинно містити 65-70 ккал/кг і відповідати загальним гігієнічним вимогам.
Попередження перенапружень, травм і захворювань під час занять боротьбою, боксом і важкою атлетикою. Боротьба вимагає високих силових якостей - абсолютної сили, силової витривалості (статичної і динамічної), вибухової сили. Для боксу потрібні високі швидкісно-силові якості і добра загальна витривалість (аеробна функція); у певній мірі остання потрібна і борцям, для часткового забезпечення енерговитрат під час сутички та їх відновлення в процесі тренувань і змагань. У важкій атлетиці ведучою якістю є максимальна сила. У всіх видах потрібна висока координація рухів, яка визначає ефективність використання силового і швидкісно-силового потенціалу.
Тренування спортсменів повинно бути різнобічним; поруч із заняттями в залі потрібні тренування на свіжому повітрі - кроси, спортивні ігри, лижна підготовка, плавання, які розвивають витривалість, швидкісно-силові якості, спритність, загартовують організм.
Дуже важливе значення має проблема підготовки юних спортсменів як з педагогічної, так і з гігієнічної точки зору. Рекомендується у ранньому віці поступово вводити елементи спеціальної підготовки на фоні ефективної загальнофізичної підготовки. У цих видах спорту, особливо бокс і важка атлетика, пізніше порівняно з іншими спеціалізаціями вводять спортивну спеціалізацію і участь у змаганнях.
Рекомендуються обмеження силових навантажень для дітей і підлітків 10-14 років, які займаються важкою атлетикою. Силові вправи потрібно проводити не більше трьох разів на тиждень з часовим періодом до 90 хв; на піднімання важкостей відводиться близько 30% часу. Вага штанги під час поштовху не повинна перебільшувати 60% маси тіла, а при жимі - 70%.
Для дітей, які займаються боксом, обов'язковим є використання спеціальних навчальних рукавичок і захисних шлемів, які оберігають їх від травм під час ударів. Нерідкі травми голови під час ударів, особливо які супроводжуються нокаутами і нокдаунами, негативно відбиваються на стані нервової системи. Для профілактики травм кистей застосовують бинтування спеціальними бинтами. Для запобігання пошкоджень губ і зубів боксери використовують спеціальну зубну вкладку (капу) з губчастої гуми, яку потрібно добре споліскувати, періодично кип'ятити і тримати в чистому целофановому пакеті; вона повинна бути лише індивідуального користування.
Важкоатлети використовують спеціальні пояси та еластичні пов'язки для укріплення хребта, колінних і променевозап'ястних суглобів. Для профілактики травм у боротьбі і боксі потрібно, щоби у юних спортсменів ЗФП випереджала опанування новими технічними прийомами; при вивченні повинні обов'язково комплексно вивчатися прийоми нападу і захисту.
Безпосередній контакт спортсменів у боротьбі і боксі створює умови для передачі повітряних і шкірних інфекцій. Тому потрібний лікарський контроль і самоконтроль для ізоляції і лікування хворих спортсменів.
Необхідно уникати різких втрат маси тіла для переходу спортсмена в іншу вагову категорію або спроб утримувати протягом змагального сезону вагову категорію юних спортсменів, організм яких росте і розвивається, шляхом обмеження харчування. Швидка втрата рідини негативно відбивається на здоров'ї спортсмена і його працездатності, а обмеження у харчуванні не дозволить організму не лише відновити енергетичні витрати, але й забезпечити пластичні процеси в структурному відновленні і рості тканин.
Для профілактики травм у спортсменів важливе роль відіграє відповідність гігієнічним вимогам місць занять. Потрібні ретельні прибирання і провітрювання приміщення, прибирання килиму, рингу, помосту для важкоатлетів. Для знезаражування приміщень і, що особливо важливо, борцівського килиму належний ефект бають бактерицидні лампи. Навколо рингу і килиму повинна бути зона безпеки у 1,5-2 м.
Попередження перенапружень, травм і захворювань під час туристичних походів. Туризм в залежності від об'єму навантаження та інтенсивності може виконуватися із спортивною метою як засіб, що розвиває фізичні якості, і з відновними завданнями (активний відпочинок) в оздоровчій фізичній культурі. В залежності від способу пересування туризм буває пішохідний, водний велосипедний, кінний, лижний та інші.
Для спортивного туризму використовуються складні траси, які вимагають великих фізичних навантажень. Масовий туризм вихідного дня переважно пішохідний. Фізичне навантаження регламентується кількістю днів, відстанню, яка долається за добу, об'ємом навантаження та інтенсивністю - швидкістю пересування (середня швидкість руху, швидкість на переходах, тривалість інтервалів відпочинку), масою вантажу, що переноситься.
При підборі групи враховують віковий склад, рівень фізичної підготовки і стан здоров'я туристів. Маршрут походу планується в залежності від завдань і тривалості походу, складу групи і місцевих умов. Керівники групи повинні отримати від органів охорони здоров'я відомості про санітарно-епідеміологічну обстановку на шляху слідування.
Для школярів 11-12 років відстань одноденного походу ~12 км, швидкість руху 3 км/год, тривалість безперервного руху 45 хв з інтервалами 15 хв, маса вантажу 3 кг. Діставшись кінцевого пункту маршруту, роблять
Loading...

 
 

Цікаве