WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гігієна навчання та фізичного виховання дітей шкільного віку - Реферат

Гігієна навчання та фізичного виховання дітей шкільного віку - Реферат


Реферат на тему:
Гігієна навчання та фізичного виховання дітей шкільного віку
Гігієнічна характеристика вікових анатомно-фізіологічних особливостей дітей шкільного віку. Шкільна гігієна, галузь гігієнічної науки, що вивчає вплив різних зовнішніх факторів - природних та штучно створених в умовах праці і побуту - на організм учнів, на стан їх здоров'я та фізичний розвиток.
Всі завдання шкільної гігієни тісно пов'язані з працею викладачів фізичного виховання. Від них вимагається уміння використовувати знання гігієни для вирішення питань, які стосуються нормування фізичних навантажень під час занять фізичною культурою і спортом, умов їх проведення, визначення їх місця в режимі дня школярів та ін.
Дитячий організм знаходиться у стані безперервного росту і розвитку. Під ростом мають на увазі зміни організму, що характеризуються кількісними показниками, а під розвитком - якісні зміни органів і тканин.
Розрізняють наступні періоди дитинства: дошкільний - до 7 років, молодший шкільний - від 7 до 12 років, середній - від 12 до 16 років і старший - від 16 до 17-18 років. На кожному віковому етапі відбуваються певні морфологічні та функціональні зміни, знання яких потрібно для вірної організації навчання і виховання дітей, їх фізичного розвитку і створення належних умов зовнішнього середовища. Недотримання гігієнічних норм і правил може погіршити нормальний розвиток організму і спричинити захворювання.
У дітей молодшого шкільного віку кісткова система відрізняється недостатньою міцністю через те, що в її складі більше органічних речовин ніж мінеральних (кальцій, фосфор, магній). Це спричинює деформації хребта при неправильному положенні тіла, наприклад під час читання або письма. Процес окостеніння кісток рук закінчується лише до 10-13 років, що важливо враховувати при навчанні дітей писати (неприпустимо перевантаження цією роботою, особливо на першому році навчання).
М'язова тканина у цей період починає прискорено розвиватися, проте збільшення об'єму м'язів і зростання сили відбуваються нерівномірно: розвиток крупних м'язів тулуба, переважно спини, плеча, передпліччя, стегна, відбувається скоріше, мілкі ж м'язи, наприклад кистей рук, ще значно відстають у розвитку. Це утруднює виконання дрібних і точних рухів, їх координацію. Діти зазначеного віку ще неспроможні до тривалої м'язової діяльності, що пов'язана з більш-менш значним напруженням сил.
Розвиток моторики залежить не лише від стану кістково-м'язового апарату, але й від рівня розвитку ЦНС. Недосконалість рухів у дітей цього віку обумовлено недостатнім розвитком координаційних механізмів у корі головного мозку. Для них притаманною є мінливість нервових процесів, переважання процесів збудження над процесами гальмування. Цим пояснюється мінливість уваги і швидка стомлюваність. Потрібно враховувати це під час організації як розумової, так і фізичної праці, нормуючи тривалість, характер і величину навантажень і плануючи більше перерв для відпочинку.
У дітей середнього шкільного віку кісткова тканина має таку ж структуру, як і у дорослих, проте процес її формування продовжується. Окостеніння хребта може бути ще не завершеним, тому зберігається небезпека його викривлення та інших порушень постави під час тривалих напружень і неправильному положенні тіла. Внаслідок частого стискування грудної порожнини, наприклад спираючись на край парти, можливі зміни форми грудної клітини, що спричиняє порушення нормальної функції легень і серця. Через неповне зрощення окремих кісток скелету, зокрема тазу, під час стрибків з висоти на тверду поверхню можуть виникнути зміщення тазових кісток з невірним зрощуванням в подальшому. Такі зміни форми тазу у дівчат можуть в майбутньому несприятливо відбитися на пологах. Через незавершеність процесів окостеніння скелету неприпустимі надмірні фізичні навантаження, особливо однобічного напруження, і рекомендуються помірні, посильні фізичні вправи, які сприяють зміцненню кісткової тканини і виправленню можливих порушень постави.
М'язова система характеризується посиленим ростом м'язів і збільшенням їх сили, особливо у хлопчиків. Підвищується здатність організму до тривалішої м'язової роботи, удосконалюється координація рухів. Проте навантаження на силу і витривалість долаються ще погано; краще і швидше опановуються швидкісні вправи.
Середній шкільний вік співпадає з початком статевого дозрівання, який триває у дівчат з 12-14 до 17-18 років і у хлопців з 14-15 до 19-20 років. В цей період, особливо на початку, спостерігається підвищена збудливість нервової системи та її мінливість, що негативно відбивається на пристосуванні до фізичних навантажень і наступному відновному періоду. Через це при організації занять Фв потрібний індивідуальний підхід. При дотриманні цієї вимоги та раціональній методиці, фізичні вправи можуть сприяти нормалізації загострених реакцій на зовнішні подразники і процесу статевого дозрівання.
У старшому шкільному віці формування кісткової та м'язової систем майже завершується. Відбувається прискорений ріст тіла у довжину, значне зростання маси і найбільший приріст станової сили. Інтенсивно розвиваються дрібні м'язи та удосконалюється точність і координація дрібних рухів. Показники фізичного розвитку поступово наближуються до показників дорослої людини. У цей період вже доступна спеціалізація у будь-якому виді спорту.
Функціональний розвиток головного мозку досягає значної досконалості, стають можливими найточніші та найскладніші форми його аналітичної та синтетичної діяльності, посилюються гальмівні процеси, удосконалюються процеси диференціювання та ін.
Крім наведених анатомно-фізіологічних особливостей, які притаманні дитячому організму, дуже важливо для вірної організації фізичного виховання має урахування вікових змін серцево-судинної, дихальної та ендокринної систем, органів чуттів, травлення і обміну речовин (треба пригадати матеріал вікової фізіології). Розвиток, формування і удосконалення окремих органів і систем відбуваються не ізольовано, а у взаємозв'язку - розвиток одних органів впливає певним чином на розвиток інших.
Гігієнічні вимоги до форм оздоровчих фізичних вправ (ОФВ), структури, змісту і дозування навантажень на одному занятті. Під час занять ОФВ вирішуються виховні, освітні і оздоровчі завдання. Складовими оздоровчих завдань є: розвиток і підтримка рухових якостей на рівні гігієнічних нормативів, підготовка до переходу на новий рівень функціонування з підвищенням розумової та фізичної працездатності, відновлення нормального рівня функціонування організму, його окремих систем і органів при втомі або перебуванні в умовах, що утруднюють нормальну функцію.
Ці завдання вирішуються шляхом використання різноманітних за структурою та інтенсивністю Фв, що застосовуються у певних формах фізичної культури (формах ОФВ).
Найпоширенішими формами ОФВ є: урок фізичного виховання у дитячому садку, школі, вузі, тренування у групах здоров'я, у секції масового спорту, самостійнетренування, ранкова зарядка, вправи на початку роботи, прогулянки, малорухомі ігри.
В залежності від основних гігієнічних завдань всі форми ОФВ можна поділити на три групи: розвиваючи - до неї належать урок фізичного виховання, тренування в групі здоров'я, самостійне тренування; підготовчо-стимулюючи - ранкова зарядка, зарядка після денного
Loading...

 
 

Цікаве