WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Організація харчування спортсменів - Реферат

Організація харчування спортсменів - Реферат


Реферат на тему:
Організація харчування спортсменів
Складання раціонів і меню. Раціоналізація харчування спортсменів вимагає рішення таких питань, як організація харчування на різних етапах річного циклу тренувань і змагань. Тому метою створення певних раціонів (раціон - норма продуктів харчування для людини на одну добу), меню або розробки конкретного режиму харчування є, перш за все, досягнення максимальної відповідності між можливим впливом дієти на організм спортсмена і завданнями які, поставлені спортивними педагогами на даний період тренувань або змагань. Такої відповідності можна досягти за наявності конкретних біохімічних і фізіологічних даних про обмін речовин і стан організму спортсменів при виконанні фізичної роботи різної тривалості та інтенсивності з урахуванням таких чинників, як нервово-емоційна напруга, клімато-географічні умови місця проведення тренувань і змагань, антропометричні та інші індивідуальні характеристики спортсменів. Існуючі рекомендації щодо харчування спортсменів, раціони для осіб, які займаються різними видами спорту, не відповідають даним вимогам у повній мірі, оскільки вони, як правило, враховують валові показники витрат енергії, потреби щодо основних незамінних чинників їжі, які є середніми для всього річного циклу тренувань і змагань. Тому створення раціонів харчування спортсменів на конкретний період тренувань - завдання досить актуальне.
Основні принципи створення та використовування раціонів харчування.
Як показала практика, формування адекватних раціонів харчування, які враховують особливості педагогічного завдання в кожний конкретний період тренувального циклу, доцільно проводити з позиції умовного поділу всіх харчових продуктів (за своєю хімічною спрямованістю) на шість основних груп.
Перша група - молоко і молокопродукти: сир, творог, кефір та ін.
Друга група - м'ясо, риба, птиця, яйця і продукти, які виготовлені з них.
Третя група - хлібобулочні вироби, крупи, макаронні вироби, борошно, кондитерські вироби, картопля.
Четверта група - вершкове масло, інші тваринні жири, рослинні масла.
П'ята група - овочі.
Шоста група - фрукти, ягоди, плодово-ягідні соки.
Продукти 1 і 2 груп - найважливіші постачальники повноцінного тваринного, такого що добре засвоюється білку, частка якого у білковій частині раціону спортсмена повинна становити не менше 50%, що забезпечує необхідний якісний оптимум за амінокислотним складом їжі.
Основне призначення продуктів 3 групи - забезпечення організму енергією, оскільки вони містять багато вуглеводів. Вважають доцільним основну масу вуглеводів (2/3 загальної кількості) вводити в їжу у вигляді складних вуглеводів, джерелами яких є крупи, хлібобулочні та макаронні вироби, борошно, картопля.
Жири тваринного та рослинного походження належать до 4 групи. Біологічна цінність жирів обумовлена, перш за все, їх високою енергетичною цінністю і вмістом поліненасичених жирних кислот, основними постачальниками яких є свіжі нерафіновані масла: соняшникове, кукурудзяне, оливкове та ін. Разом із жирами до організму надходять найважливіші жиророзчинні вітаміни: А, D, Е. Тому частка рослинних масел у раціоні спортсмена повинна становити 20-25% від всіх жирів їжі.
5 і 6 групи продуктів, які представленні овочами й фруктами, є найважливішими джерелами вітамінів С, Р, Е, деяких вітамінів групи В, каротину - провітаміну А, мінеральних солей, мікроелементів, вуглеводів.
Коротка характеристика кожної групи продуктів показує, що вони різняться за своїм хімічним складом. Тому використання у більшій мірі тих чи інших продуктів дозволяє надати дієті потрібну спрямованість.
При складанні добових раціонів для спортсменів потрібно, перш за все, провести попередню оцінку їх потреб у харчових речовинах і енергії. Це дозволить отримати кількісну характеристику раціону.
Варто зазначити, що міра потреби спортсменів у харчових речовинах в окремі періоди тренувального процесу визначається конкретною структурою і змістом даного періоду (або кожного окремого мікроциклу), а також метаболічних характеристик навантажень, які застосовуються. Так, відомо, що робота в глибокому анаеробному режимі (максимальні і субмаксимальні навантаження) характеризується високим рівнем лактату, некомпенсованим ацидозом і високим рівнем сечовини. Робота у змішаному аеробно-анаеробному режимі може супроводжуватися більш низьким рівнем молочної кислоти в крові, компесованим ацидозом і неповним використовуванням лужних речовин. Робота в анаеробному режимі (швидкісно-силова і власне-силова) потребує збереження в раціоні великої кількості білка та вітамінів групи В, С. Це пов'язано з інтенсивністю в організмі обміну білків - як структурного, так і білково-ферментного. Харчування під час роботи в змішаному режимі потребує збереження пропорції між білками, жирами та вуглеводами 1:0,9:4, в той час коли робота в аеробному режимі на витривалість вимагає підвищеної енергетичної цінності їжі та збільшення долі вуглеводів і жирів, які містять біологічно активні компоненти.
Індивідуалізація харчування спортсменів. Вірне харчування спортсменів передбачає врахування тих чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, які у даний момент стають найсприятливішими для здоров'я, високої фізичної працездатності та нервово-емоційного стану.
1. У спортсменів різної кваліфікації при виконанні близької за об'ємом та інтенсивністю роботи ефективність використання енергії збільшується з ростом майстерності. При спостереженні за важкоатлетами було встановлено, що енерговартість однакової роботи зменшувалась із зростанням кваліфікації спортсменів. Фізіологічні та біохімічні механізми цього явища, ймовірно, пов'язані з економізацією енерговитрат на всіх рівнях і у всіх системах організму, які активно адаптуються до виконання даного фізичного навантаження.
Різниця в рівні енерговитрат спостерігається також у дітей, юнаків і дорослих спортсменів. Отже, їх добовий раціон повинен мати різну енергоємність.
2. Раціональне харчування створює умови для нормального розвитку і росту дітей. Встановлено, що розвиток мозку, інтелекту дитини, функціонального стану ЦНС залежать від якості харчування, в першу чергу, від збалансованості дієти (раціону, меню) щодо незамінних факторів їжі.
Для дитячого організму, який росте і розвивається збалансованість відрізняється за своїми кількісними характеристиками від відомої формули збалансованого харчування для дорослої людини. Активні заняття ФКС вимагають додаткових корективів у харчуванні дітей і підлітків. У першу чергу, це стосується забезпечення юного організму білком. Доля білків тваринного походження (молоко, яйця, м'ясо, риба) в раціоні дітей-спортсменів усіх вікових груп повинна бути максимально високою до 80%. Дуже важливо забезпечити широкий асортимент продуктів, які містять білок, що дозволить найповніше задовольнити потреби організму, який розвивається в наборі незамінних амінокислот. Для дитячого організму притаманна високапотреба в мінеральних речовинах і особливо в таких елементах, як кальцій, магній, калій, фосфор, залізо, мідь тощо. Під час занять спортом ці потреби зростають. Є дані про те, що дефіцит заліза у дітей-спортсменів часто призводить до анемії, а дефіцит калію спричинює негативні відхилення в кардіограмі юних спортсменів. 300-400 г на добу овочів і 500 г фруктів і фруктових соків дозволяє ліквідувати такі дефіцити. Щодо залізодефіцитних анемій різної форми, то тут головне дієтичне правило полягає в тому, щоби поєднувати м'ясну (але не жирну) їжу з овочами та фруктами.
Для дітей рекомендується обов'язкове п'ятиразове щоденне харчування. При цьому важливо поєднувати у часі підвищену фізичну та харчову активність. Діти-спортсмени не повинні приходити на тренування голодними, а після
Loading...

 
 

Цікаве