WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Харчування в системі підготовки спортсменів (науковий реферат) - Реферат

Харчування в системі підготовки спортсменів (науковий реферат) - Реферат

зернових сиропів порівняно з цукром є те, що швидкість випорожнення шлунку і метаболічна відповідь при їх прийомі мало чим відрізняються один від одного.
Об'єм рідини, яка споживається через кожну годину роботи і забезпечує надходження до організму необхідної кількості вуглеводів, залежить від їх концентрації у розчині (табл.4).
Таблиця 4
Рекомендований режим споживання вуглеводів
Концентрація розчину в 100 мл,
% Об'єм рідини, мл
30 г·год-1 40 г·год-1 50 г·год-1 60 г·год-1
8 500 667 833 1000
7,5 400 533 667 800
10 300 400 500 800
20 150 200 250 300
50 60 80 100 120
75 40 53 67 80
Споживання продуктів, які містять фруктозу, не має переваги за своїм впливом на фізичну працездатність перед глюкозою або сахарозою, оскільки її перетворення на глюкозу і подальше окислення вже як глюкози відбувається недостатньо швидко, щоби задовольнити енергетичні потреби на заключному етапі інтенсивних фізичних навантажень. За цією ж причиною низькоглікемічні фрукти та інші продукти, які наведені в таблиці 3, принесуть мало користі, якщо їх споживати під час виконання фізичних вправ.
Враховуючи швидкість внутрішньовенного введення глюкози, яка необхідна для підтримання її належного рівня в крові, а також для використання як джерела енергії в заключній фазі інтенсивних фізичних вправ, можна вважати задовільним такий режим споживання вуглеводів, який спроможний забезпечити надходження до крові екзогенної глюкози в кінці фізичного навантаження зі швидкістю ~1 г·хв-1.
Під час виконання змагальних навантажень, які спричинюють втому через зниження вуглеводних запасів в організмі, потрібно через кожну годину від початку змагань споживати ~30-60 г з високим глікемічним індексом. Якщо ж обставини не вимагають прийому вуглеводів протягом всього періоду м'язового навантаження, то підвищенню ефективності роботи може сприяти споживання великої кількості (~100 г) концентрованих вуглеводів (20-75%) за 30 хв до проявлення втоми.
Значення жирів у забезпеченні фізичної працездатності. Для виконання фізичних навантажень потрібні енергетичні субстрати, основними з яких є вуглеводи і жири. Енергетичні запаси вуглеводів в організмі лімітовані, а використання жирів практично не обмежено. В середньому в організмі мужчини середніх років міститься ~10 кг жиру. У спортсменів високого класу, представників видів спорту, які пов'язані з проявом витривалості, вміст жиру становить лише декілька кілограмів. Це досить потужний "бензобак", якого вистачить для подолання декількох марафонських дистанцій, оскільки підраховано, що 1 кг жирових запасів організму достатньо для подолання лижної траси тривалістю 90 км.
Великі запаси жиру в організмі людей використовуються переважно не для м'язової активності, а для виживання в період голодування.
Спортсменам рекомендується помірне споживання жирів, а деколи і обмежене. Пояснюється це тим, що при інтенсивних навантаженнях, зокрема швидкісних і власне силових, фактичне споживання кисню менше, ніж потреба в ньому організму. Дефіцит кисню в організмі приводить до неповного окислення жирів, внаслідок чого в організмі накопичуються продукти їхнього розпаду. Це ускладнює життєдіяльність організму. Крім того, значне надходження з їжею жирів при витратах запасів вуглеводів (глікогену) в печінці може спричинити її тимчасове ожиріння. Кількість жирів у раціоні спортсменів в спекотний час року доцільно зменшувати, оскільки вони посилюють обумовлене спекою зниження апетиту і гальмування функції шлунку. Зменшувати споживання жирів треба і під час змагань та тренувань в гірській місцевості, де в повітрі недостатньо кисню.
Жири виконують в організмі людини ряд важливих функцій: 1) енергетична - при окисленні жирів вивільнюється 9,3 ккал (39,0 кДж) - це більше, ніж при розщепленні білків і вуглеводів разом взятих, але при цьому використовується вдвічі більше О2, що є негативним фактором при фізичній роботі (жири використовуються як енергетичний субстрат лише при малоінтенсивній роботі - 2/3 від максимального поглинання кисню); 2) структурна - фосфоліпіди є обов'язковим компонентом біологічних мембран і приймають активну участь в їх бар'єрній, транспортній, рецепторній функціях; в поділі її внутрішнього середовища на клітинні органели, "цистерни", відділи; 3) обмінна - завдяки ліпопротеїдам і глікопротеїдам, які входять до складу мембран, до клітин надходять жиророзчинні вітаміни та інші речовини; 4) захисна - ліпіди відкладені під шкірою, в сальнику, печінці, нирках, м'язах тощо захищають органи від пошкоджень; 5) термоізоляційна - ліпіди захищають організм від надмірних тепловитрат.
В процесі виконання фізичних навантажень ліпіди використовуються переважно в трьох формах: тригліцериди адипозної* тканини (основний запас), тригліцериди м'язів і тригліцериди крові. Пряме використання ліпідів як джерела енергії під час виконання фізичних вправ неможливе. Вони гідролізуються до вільних жирних кислот і гліцерину і потім вже використовуються клітиною.
Біологічна цінність жирів багато в чому визначається наявністю в них незамінних компонентів - поліненасичених жирних кислот, які, аналогічно амінокислотам і вітамінам, не можуть синтезуватися в організмі і повинні обов'язково надходити з їжею. Харчовими джерелами поліненасичених жирних кислот є, перш за все, рослинні масла. Вважають, що 25-30 г рослинного масла забезпечує добову потребу людини в поліненасичених жирних кислотах.
До жироподібних речовин належить лецетин, до складу якого входить вітамін холина хлорид. Лецетин сприяє перетравленню та нормальному обміну жирів, у з'єднанні з білком утворює мембрани клітин. Лецетин зменшує відкладання жирів у печінці, сприяє їх надходженню в кров. Лецетин входить до складу мозкової тканини і підвищує збудливість кори головного мозку. Препарати лецетину використовують при нервовій втомі. Лецетин покращує окислювальні процеси в організмі і процеси кровотворення. Його відносно багато в мозку, чорній ікрі, вершках, печінці, яловичині, яєчному жовтку, бобових.
Особливої уваги заслуговує холестерин, який входить до складу клітин і надає їм спроможність утримувати воду, не втрачаючи напіврідкої консистенції. Він також є джерелом утворення в організмі вітаміну D при опроміненні шкіри ультрафіолетовими променями. Разом з тим надлишок холестерину є шкідливим, оскільки він відкладається на стінках судин, призводить до їхнього ущільнення і звуження просвіту, що сприяє розвитку атеросклерозу. Холестерину багато у вершковому маслі, ікрі, яйцях, печінці, проте здоровим людям зменшувати споживання зазначених високоцінних продуктів не варто, тим більше, що близько 80% холестерину утворюється ендогенним, внутрішнім, шляхом і лише 20%надходить з їжею. Це необхідно лише деяким хворим та людям похилого віку при наявності підвищеного вмісту холестерину в крові.
Потреба дорослої людини в жирах становить 80-100 г на добу.
Вітаміни і фізична працездатність. Вітаміни - активні органічні речовини біологічного походження, які виявляють свій
Loading...

 
 

Цікаве