WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гігієнічні вимоги до умов занять фізичною культурою і спортом - Реферат

Гігієнічні вимоги до умов занять фізичною культурою і спортом - Реферат

всередині фаз сну та неспання. У період сну через 90-100 хвилин чергуються фази "повільного" та "швидкого" сну. У фазі швидкого сну посилюється діяльність внутрішніх органів, змінюються біопотенціали мозку,виникають снобачення.
У період неспання через півтори години спостерігається підвищення творчої активності. Посилюється спроможність зосереджувати увагу, з'являється творче натхнення, підвищується емоційний тонус, вирішуються важкі завдання. Потім настає 90-хвилинний період зниженої розумової працездатності, знижується спроможність підтримувати увагу на конкретному питанні, з'являється легка сонливість.
Чергування рівня працездатності через півтори години стосується не лише розумової діяльності, але й технічно складної фізичної роботи, що притаманне спортивним іграм, двобоям та іншим видам спорту. Тому 90-хвилинні періоди у спортсменів доцільно визначати при плануванні структури тренувальних та змагальних навантажень.
Біоритми охоплюють усі види діяльності людини. Деякі вчені виділяють 23-денний фізичний цикл, 28-денний емоційний, 33-денний інтелектуальний. Половина кожного циклу проходить під знаком "плюс" (підвищена працездатність) і половина під знаком "мінус". Всі цикли починаються від дня народження і з днів-плюсів.
Спостерігали, що кожний перший місяць від дати народження є найсприятливішим для високих спортивних результатів, а кожний другий і дванадцятий - найбільш невдалими. До того ж в цей період у спортсменів знижується імунологічний захист і вони більше хворіють.
Виділяють сезонні ритми. Висока резистивність до хвороб спостерігається у грудні та січні і низька - в серпні, знижена чутливість до стресів навесні і підвищена - восени. Підтверджується наявність дворічних циклів у жінок і трьохрічних - у чоловіків. Це твердження ґрунтується на вивченні біографій спортсменів, згідно якому у чоловіків найвищі досягнення спостерігалися через два роки на третій, а у жінок - через рік.
Практичне значення біоритмів і хроніогігієни під час занять фізичною культурою і спортом.
Спортивні педагоги, використовуючи під час роботи дані біоритмології та хроніогігієни повинні враховувати наступні положення:
1. Зовнішні цикли (добові, тижневі, місячні, річні) обумовлені законами існування нашої планети, засвоєні живими організмами, включаючи людину в процесі еволюції і тому найраціональніші при плануванні періодизації в тренувальних навантаженнях. Менш обґрунтовано з позиції хроніогігігєни застосування інших циклів, наприклад чотирьохденних, дев'ятиденних мікроциклів, трьохтижневих або п'ятитижневих мезоциклів. Практикою доведена ефективність піврічних і річних макроциклів, чотирьохрічних - Олімпійських циклів.
2. Більшість циклів не співпадають у часі, і сприятливий період одного циклу може припадати на негативну фазу іншого. Крім біоритмів, на психофізичний стан людини впливають й інші фактори (емоційні, психічні, фізичні), і рівнодіюча всіх впливів може не співпадати напрямку циклічного чинника. Найбільше виражений вплив добового ритму у людей типу "сов" або "жайворонків". Вплив решти ритмів на психофізичні функції менший і також залежить від індивідуальних особливостей. Найпомітніше воно може виявитися при сумації сприятливих і несприятливих ситуацій з ритмологічними. Людям, які займаються фізкультурою, спортсменам, тренерам, педагогам варто враховувати загальні та індивідуальні закономірності біоритмів, проте не надаючи цьому фатального значення.
3. Ґрунтуючись на сучасних знаннях у галузі біоритмології і хроніогігієни, рекомендується: враховувати індивідуальні добові та 90-хвилинні цикли (для осіб, у яких вони достатньо виражені) при плануванні складних тренувальних і змагальних завдань (так, наприклад, з врахуванням індивідуальних півторагодинних ритмів може виконуватися заміна гравців у спортивних іграх), за індивідуальної виразності річних ритмів посилити лікарський контроль і самоконтроль за здоров'ям і проводити потрібні профілактичні заходи у другий і дванадцятий місяці від дати народження, при переїзді в інші часові пояси (якщо різниця між ними становить від 3 годин і більше) потрібно проводити спеціальну підготовку для поступової адаптації до нового добового розпорядку дня.
Тренування і змагання у різний час доби. Вивчення нових техніко-тактичних елементів відбувається успішніше в першій половині дня, з 10 до 12 год. Саме в цей період спостерігається максимальний рівень пізнавальних здібностей спортсмена. У цей же час відзначається пік настрою, самопочуття, розумової працездатності. Пік психологічних показників пов'язують з максимумом рівня кортизолу і катехоламінів, який виявляється у першій половині дня.
Робота над розвитком швидкісно-силових можливостей, координаційних здібностей, рухливості у суглобах буде найефективнішою, якщо проводитиметься в діапазоні 16-18 год. Саме у цей час спостерігається найвищий рівень цих рухових здібностей.
Роботу над розвитком витривалості доцільно планувати ближче до вечора - з 16 до 19 год. У цей час спостерігаються максимальні величини поглинання кисню, легеневої вентиляції, ударного об'єму, хвилинного об'єму крові та ін. У цей же час спортсмени легше долають відчуття втоми, у них інтенсивніше відбуваються відновні процеси.
Дослідження спортивної працездатності, які були виконані в природних умовах, свідчать про те, що найвищі показники, як правило, спостерігаються у вечірній час. При цьому навіть пізно увечері (о 22 год.) більшість спортсменів демонструють більшу працездатність, ніж зранку. Це обумовлено реакціями довготривалої адаптації у відповідь на практику проведення тренувальних занять і змагань у вечірній час.
Таким чином, найвищі показники працездатності спостерігаються у спортсменів у той час, коли вони звикли тренуватися. При цьому варто відзначити, що природні добові коливання вегетативних функцій без сумніву накладають відбиток на величину коливань показників спеціальної працездатності: коли час занять співпадає з фізіологічним піком життєдіяльності організму, рівень працездатності виявляється дещо вищим порівняно з тим, який спостерігається під час проведення занять в неефективний час, з точки зору фізіологічної активності.
Час проведення занять протягом доби планують в залежності від умов тренувальних занять, навчання і праці. Проте варто слідкувати за тим, щоби час занять залишався, по можливості, стабільним, оскільки перебудова режиму тренування супроводжується зниженням працездатності спортсменів, послабленням процесів відновлення після навантажень, що не може не позначитися на якості тренувального процесу. Час занять може і повинен змінюватися лише перед відповідальними змаганнями, які будуть проводитися в години, відмітні від звичайного часу занять, або ж в іншому часовому поясі.
Зміна часу проведення занять
Loading...

 
 

Цікаве