WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Учення про м'язи. Походження та розвиток м'язів і фасцій - Реферат

Учення про м'язи. Походження та розвиток м'язів і фасцій - Реферат

кістки і прикріплюються до шкіри брови. Функція: при скороченні утворюють вертикальні і поперечні зморшки в надпереніссі.
Передній, верхній і задній вушні м'язи (musculi auriculares anterior, superior et posterior) складаються з невеликої кількості м'язових пучків. Передній та верхній м'язи починаються від вискової фасції, а задній - від сухожилка грудинно-ключично-соскового м'яза і прикріплюються до вушної раковини та хряща зовнішнього слухового ходу. Звичайно ці м'язи розвинені слабо. Функція: залежно від скорочення відповідного м'яза тягнуть вушнураковину вперед, угору або вниз.
Коловий м'яз рота (musculus orbicularis oris) розміщується під шкірою навколо щілини рота і складається з двох груп м'язових пучків. Пучки, які лежать під проміжною частиною губ, називаються крайовою частиною, а ті, що розміщуються під волосистою шкірою губ,- губною частиною. Функція: при скороченні губної частини губи витягуються вперед, а при скороченні крайової частини притискуються до зубів і щілина рота закривається.
М'яз - опускач кута рота (musculus depressor anguli oris) починається від нижнього краю нижньої щелепи і прикріплюється до кута рота і верхньої губи. Функція: опускає кут рота.
Поперечний м'яз підборіддя та м'яз сміху (musculus transversus menti et musculus risorius) дуже часто відсутні. Розміщуються відповідно нижче від колового м'яза рота та біля його кута. Функція:
поперечний м'яз опускає кут рота, а м'яз сміху розтягує щілину рота.
Великий та малий виличні м'язи (musculi zygomatici major et minor) починаються від виличної кістки і вплітаються у кут рота та верхню губу. Функція: відтягують кут рота вгору і вбік.
М'яз - підіймач верхньої губи і м'яз - підіймач верхньої губи та крила носа (musculi levatores labii superioris et alaeque nasi) починаються від підочноямкового краю верхньої щелепи і закінчуються в шкірі верхньої губи і крила носа. Функція: піднімають верхню губу і тягнуть крило носа вгору та вбік.
М'яз - опускач нижньої губи (musculus depressor labii inferioris) починається від краю нижньої щелепи і прикріплюється до шкіри нижньої губи. Функція: відтягує нижню губу вниз і вбік.
М'яз - підіймач кута рота (musculus levator anguli oris) починається від собачої ямки і прикріплюється до кута рота. Функція: тягне кут рота вгору.
Щічний м'яз (musculus buccinator) починається від зовнішньої поверхні коміркового відростка верхньої щелепи, крилощелепного шва, а також від нижньої щелепи і вплітається в коловий м'яз рота, шкіру губ та слизову оболонку щоки. На рівні другого великого кутнього зуба крізь м'яз проходить протока привушної залози. М'яз утворює бічну стінку переддвер'я рота. Його зовнішня поверхня вкрита фасцією, а внутрішня - слизовою оболонкою. Функція: відтягує кут рота у свій бік, а при двосторонньому скороченні розтягує ротову щілину.
Підборідний м'яз (musculus mentalis) починається від передньої поверхні нижньої щелепи і вплітається в шкіру підборіддя. Функція: тягне шкіру підборіддя догори.
До жувальних м'язів відносять ті, що діють на висково-нижньощелепний суглоб (жувальний, висковий, а також бічний і присередній крилоподібні м'язи; Рис. 2). Ці м'язи піднімають, опускають нижню щелепу та пересувають її з одного боку на другий. Завдяки цьому щелепа не тільки відкушує і розгризає їжу, а й перетирає її.
Жувальний м'яз (musculus masseter) складається з поверхневої та глибокої частин. Починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги та прикріплюється до зовнішньої поверхні кута нижньої щелепи. М'яз легко побачити під шкірою під час жування. Функція: піднімає нижню щелепу і притискує до верхньої, а також тягне її вперед.
Висковий м'яз (musculus temporalis) - найбільший з жувальних м'язів. Заповнює вискову ямку черепа. Починається віялоподібне від вискової лінії і переходить у міцний сухожилок, який розміщується досередини від виличної дуги і прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. Функція: піднімає нижню щелепу і тягне її назад.
Бічний крилоподібний м'яз (musculus pterygoideus lateralis) починається від нижньої поверхні великого крила і бічної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки і прикріплюється до капсули висково-нижньощелепного суглоба і крилоподібної ямки нижньої щелепи. Функція: рухає нижню щелепу в протилежний бік, а при двосторонньому скороченні висуває ЇЇ вперед.
Присередній крилоподібний м'яз (musculus pterygoideus medialis) починається від крилоподібної ямки і прикріплюється до внутрішньої поверхні кута нижньої щелепи. Функція: піднімає нижню щелепу і тягне ЇЇ у свій бік.
Фасції голови мають деякі особливості порівняно з фасціями інших ділянок тіла. Серед них виділяють щічно-горлову, жувальну, привушну та вискову фасції. Поверхнева фасція майже не розвинена - можна відпрепарувати тільки окремі ЇЇ пучки.
Щічно-горлова фасція (fascia buccopharyngea) покриває щічний м'яз, потовщується біля клинощелепного шва (частково зростається з ним) і продовжується в горлову фасцію, що покриває горлові м'язи.
Рис. 2. М'язи голови:
1 - сухожилковий шолом; 2 - лобове черевце потилично-лобового м'яза; 3- коловий м'яз ока; 4 - коловий м'яз рота; 5 - щічний м'яз; 6 - жувальний м'яз; 7 - привушна протока; 8 - привушна слинна залоза; 9 - грудинно-ключично-сосковий м'яз; 10 - потиличне черевце потилично-лобового м'яза.
Жувальна фасція (fascia masseteria) починається від виличної кістки і виличної дуги, розщеплюється на дві пластинки, що покривають жувальний м'яз іззовні та зсередини і прикріплюються до гілки нижньої щелепи та її нижнього краю.
Привушна фасція (fascia parotidea) також складається з двох пластинок, які утворюють капсулу привушної залози. Спереду вона з'єднується з жувальною фасцією (в зв'язку з цим деякі дослідники з практичних міркувань об'єднують її в одну - привушножувальну фасцію), а ззаду - прикріплюється до гілки нижньої щелепи і продовжується у фасцію грудинно-ключично-соскового м'яза.
Вискова фасція (fascia temporalis) починається від верхньої вискової лінії і прикріплюється до верхнього краю виличної дуги. На незначній відстані від місця прикріплення фасція розділяється на поверхневу та глибоку пластинки, а між ними знаходиться невелика кількість жирової тканини.
Список використаної літератури
1. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. - 2-ге вид., - К.: Вища шк., 1992.
2. Свиридов О.І. "Анатомія людини" - Київ, Вища школа, 2001.
3. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
4. Паталогическая анатомия. Струков А.И., Серов В.В., Москва, "Медицина", 1995 г.
Loading...

 
 

Цікаве