WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сечостатевий апарат. Сперматогенез та овогенез. Вікові, статеві та індивідуальні особливості сечостатевого апарату (пошукова робота) - Реферат

Сечостатевий апарат. Сперматогенез та овогенез. Вікові, статеві та індивідуальні особливості сечостатевого апарату (пошукова робота) - Реферат

черевної порожнини. Спереду сечовід прикритий очеревиною.
Правий сечовід розміщений між нижньою порожнистою веною та висхідною ободовою кишкою, а лівий - між черевною частиною аорти та низхідною ободовою кишкою.
На межі між великим та малим тазом черевна частина сечоводу переходить у тазову частину. У цьому місці сечовід перетинає спереду спільні клубові судини. Спускаючись по бічній стінці таза, сечовід доходить до дна сечового міхура, перфорує його стінку в косому напрямі і відкривається у порожнину міхура. Перед впадінням у сечовий міхур сечовід перехрещує у чоловіків сім'явиносну протоку, яка лежить присередньо, а у жінок - маткову артерію, яка розміщена в напрямі назад.
Стінка сечоводу складається з трьох оболонок. Внутрішня оболонка (слизова) вистелена перехідним епітелієм, має слизові залови і утворює численні поздовжні складки. Середня оболонка (м'я-вова) представлена переплетеними непосмугованими м'язовими клітинами. Зовнішня оболонка сечоводу побудована із сполучної тканини.
Сечовід забезпечують кров'ю гілки ниркових та яєчкових (яєчникових) артерій, а венозна кров відтікає по однойменних венах у нижню порожнисту вену.
Лімфа відтікає в поперекові та клубові лімфатичні вузли.
Іннервують сечоводи гілки ниркових та сечовідних сплетень.
Сечовий міхур (vesica urinaria) - непарний, порожнистий орган, форма якого змінюється залежно від ступеня наповнення. Сечовий міхур розміщується в порожнині малого таза, позаду лобкового зрощення. Опорожнений сечовий міхур сплющений, а наповнений - піднімається вище від верхнього краю лобкового зрощення і набуває яйцеподібної або грушоподібної форми.
У сечовому міхурі розрізняють верхівку, тіло та дно.
Верхівка сечового міхура напрямлена догори та наперед. Від неї до пупка тягнеться серединна пупкова зв'язка, що є облітерованим залишком зародкової сечової протоки.
Більшу частину сечового міхура складає його тіло. Нижню частину міхура становить дно, обернене донизу та назад. Звужуючись, дно переходить у шийку сечового міхура, звідки починається сечівник.
Стінка сечового міхура складається з трьох оболонок: слизової, м'язової та серозної.
Слизова оболонка вистелена багатошаровим кубічним епітелієм. У порожньому міхурі слизова оболонка утворює численні складки, а у наповненому ці складки згладжуються. Складок немає лише на дні сечового міхура, на ділянці у вигляді трикутника, на вершинах якого є отвори: два отвори сечоводу, а третій - внутрішній отвір сечівника. На цій ділянці немає підслизового шару і слизова оболонка міцно зрощена з м'язовою. Тут розміщені рецептори, подразнення яких викликає акт сечовипускання.
Добре виражена м'язова оболонка, представлена трьома шарами непосмугованих м'язових клітин. Два з них - поздовжні (зовнішній та внутрішній), а один шар (середній) - коловий. Волокна колового шару в ділянці шийки міхура утворюють м'яз - стискач міхура.
Зовнішня оболонка сечового міхура - слабо виражена сполучнотканинна оболонка. Очеревина покриває сечовий міхур спереду та з боків, зверху та частково ззаду.
Своєю задньою поверхнею сечовий міхур прилягає до прямої кишки (у чоловіків) або до матки (у жінок). Майже з усіх боків сечовий міхур оточений жировою тканиною, яка має назву навколоміхурової клітковини. Нижня стінка дна міхура у чоловіків прилягає до передміхурової залози, а позаду розміщені сім'яні міхурці. У жінок нижній відділ задньої стінки міхура прилягає до піхви та нижньої частини тіла матки.
Кровопостачання сечового міхура відбувається за рахунок гілок внутрішньої клубової артерії, а венозна кров відтікає по однойменних венах.
Лімфа від міхура відтікає у внутрішні клубові вузли.
Іннервують сечовий міхур гілки верхнього та нижнього підчеревних сплетень.
Сечівник (urethra) - частина сечового шляху, призначена для періодичного виведення сечі з сечового міхура назовні. Сечівник має різну будову у чоловіків та жінок.
Чоловічий сечівник (urethra masculina) має форму нерівномірно розширеної трубки 18-20 см завдовжки і призначений для виведення сечі та сім'яної рідини. Починається він від сечового міхура внутрішнім отвором і закінчується на верхівці головки статевого члена зовнішнім отвором.
Топографічне сечівник поділяють на три частини: передміхурову, перетинчасту та губчасту. Передміхурова частина сечівника 2,5-3 см завдовжки - найширша частина сечівника. Вона починається від внутрішнього отвору сечівника, перфорує передміхурову залозу і проходить її товщу майже вертикально. Непосмуговані м'язові клітини передміхурової залози утворюють другий стискач сечівника (перший розміщений на початку сечівника). В цю частину сечівника відкриваються дві сім'явиносні протоки та численні (15-20) вивідні протоки передміхурової залози.
Перетинчаста частина сечівника найвужча і найкоротша (1- 2 см). Вона перфорує сечостатеву діафрагму, а волокна останньої формують довільний м'яз - стискач сечівника (третій стискач сечівника). У цю частину сечівника відкриваються протоки цибулино-сечівникових залоз.
Губчаста частина сечівника найдовша (15-20 см), вона проходить уздовж печеристого тіла і закінчується зовнішнім отвором сечівника.
Ця частина має два розширення: одне розміщене в ділянці цибулини статевого члена, а друге - в місці проходження сечівника через головку статевого члена.
Чоловічий сечівник у спокійному стані статевого члена має два згини. Один відповідає перетинчастій частині сечівника (він випрямляється при піднятті статевого члена), а другий - кореневі статевого члена.
Внутрішня стінка сечівника представлена слизовою оболонкою, яка утворює поздовжні складки. В товщі її розміщені дрібні слизові залози. Ззовні слизову оболонку вкриває шар непосмугованих м'язових клітин.
Жіночий сечівник (urethra feminina) значно коротший (довжина близько 3 см) за чоловічий, прямий та широкий. Починається в ділянці шийки сечового міхура внутрішнім отвором. В місці початку непосмуговані м'язові клітини утворюють мимовільний стискач. Сечівник проходить ззаду та знизу лобкового зрощення і закінчується зовнішнім отвором, який розміщений на 2 см нижче та назад від клітора, в переддвер'ї піхви. Сечівник має і довільний стискач, який являє собою кільце посмугованих м'язових волокон, розміщене в місці проходження сечівником сечостатевої діафрагми.
Стінка жіночого сечівника за будовою подібна до стінки чоловічого сечівника. Вона складається із слизової, м'язової та слабо вираженої адвентиціальної оболонок.
Статеві органи (organa genitalia) поділяються на чоловічі та жіночі, а також на внутрішні та зовнішні статеві органи.
Основна функція внутрішніх статевих органів - розмноження, тобто утворення і виведення чоловічих та жіночих статевих клітин, виношування плоду у жінок та виділення специфічних секретів у чоловіків.
Внутрішні чоловічі статеві органи. До внутрішніх чоловічих статевих органів (organa genitaliamasculina interna) належать: яєчко з придатком, сім'явиносна протока, сім'яний міхурець, передміхурова залоза та цибулино-сечівникова залоза (Рис. 3).
Яєчко
Loading...

 
 

Цікаве