WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Розвиток кісток вільної нижньої кінцівки. Розвиток кісток заплесна, плесна і пальців. Вікові, статеві та індивідуальні особливості скелета вільної ниж - Реферат

Розвиток кісток вільної нижньої кінцівки. Розвиток кісток заплесна, плесна і пальців. Вікові, статеві та індивідуальні особливості скелета вільної ниж - Реферат

опорою для головного мозку.
В онтогенезі з мезенхіми утворюється сполучна тканина, з якої формується перетинчастий череп. Далі розвиток окремих кісток черепа йде двома шляхами. У сполучній тканині перетинчастого черепа виникають ядра окостеніння, які розростаються і утворюють кістки, що дістали назву первинних, або покривних.
Інші кістки розвиваються на основі хряща, який заміщує сполучну тканину перетинчастого черепа. Це вторинні, або обкладові, кістки. У плоду первинних і вторинних кісток більше, ніж у дорослої людини, бо деякі з них зливаються між собою, причому зливаються кістки як однакового, так і різного походження.
До первинних кісток відносять верхню частину потиличної луски, тім'яні та лобові кістки, а також лускоподібні частини вискових кісток, носові, виличні, слізні кістки, верхню та нижню щелепи.
З хрящової тканини формуються потилична (за винятком частини луски), клиноподібна та решітчаста кістки, а також кам'яниста та барабанні частини вискових кісток, тіло під'язикової кістки тощо. До кісток різного походження слід віднести потиличну та вискові кістки.
Розвиток кісток лиця треба розглядати в зв'язку з розвитком нижчих хребетних тварин, зокрема риб, в яких протягом усього життя функціонує зябровий апарат, що складається з зябрових дуг та щілин.
У вищих тварин і людини на ранніх етапах розвитку зародка закладається сім зябрових дуг, з яких тільки перша та друга беруть участь в утворенні нижньої щелепи, слухових кісточок, шилоподібного відростка, виличної кістки та деяких інших.
З першої зябрової щілини розвиваються барабанна порожнина та слухова труба.
У потиличній кістціцентри окостеніння з'являються в кожній частині на третьому місяці внутрішньоутробного розвитку. Зрошення бічних частин з лускою відбувається у 2-3 роки, а з основою - на 5-6-му роках життя.
У тілі клиноподібної кістки центри окостеніння утворюються на другому місяці ембріогенезу. Малі крила приростають до тіла на 6-7-му місяці ембріонального розвитку, а великі крила костеніють відразу після народження. Клиноподібна пазуха утворюється на 3-му році життя, а формування всієї кістки завершується у 14-15 років.
Лобова кістка розвивається з двох основних центрів окостеніння, що виникають на місці майбутніх лобових горбів на третьому місяці ембріогенезу, а лобова пазуха формується протягом першого року життя. Процеси окостеніння в лобовій кістці закінчуються на 5-7-му роках життя людини.
Решітчаста кістка починає костеніти на п'ятому місяці внутрішньоутробиого розвитку, а завершується окостеніння на 5-му році життя.
Невеликі кістки, а саме: лемім, нижня носова раковина, слізна, носова, вилична та піднебінна, розвиваються з одного - трьох центрів окостеніння, що з'являються в кінці другого - на початку третього місяця внутрішньоутробного життя. В цей же час починає костеніти і тім'яна кістка.
Центри окостеніння у висковій кістці закладаються послідовно, а саме: на другому місяці ембріогенезу - в лускоподібній частині, на третьому - в барабанній частині і на п'ятому місяці - в кам'янистій частині. Всі частини кістки зростаються між собою в перші два-три роки життя, а шилоподібний відросток приростає до кістки в період статевої зрілості.
Центри окостеніння в сполучній тканині на місці майбутніх верхньої та нижньої щелеп виникають у кінці другого місяця ембріогенезу. Поступово центри зрощуються між собою і протягом першого-другого років життя дитини остаточно формують ці кістки.
Найдовше у хрящовому стані знаходиться під'язикова кістка, яка починає костеніти на 1-2-му роках життя, а остаточно цей процес завершується в 25- 30 років.
Кістки голови новонародженого мають чимало відмінностей від кісток голови дорослої людини (Рис. 16). Так, багато кісток черепа новонародженого складаються з кількох частин. Між кістками та їхніми частинами є великі прошарки перетинчастої сполучної тканини і хряща, які називають тім'ячками (fonticuli cranii). їхні розміри мають значні індивідуальні коливання, що залежать від швидкості окостеніння кісток.
Найбільшим є непарне переднє тім'ячко (fonticulus anterior) ромбоподібної форми розміром 3X2 см, що знаходиться між лобовою та тім'яними кістками. Остаточно воно заміщується кістковою тканиною на другому році життя.
Трохи менше від нього і також непарне заднє тім'ячко (fonticulus posterior), утворене потиличною та тім'яними кістками. Воно має трикутну форму, розміри 1 X 0,5 см і костеніє на другому місяці після народження.
Клиноподібні і соскоподібні тім'ячка (fonticulus sphenoidalis et mastoideus) парні, неправильної прямокутної форми, знаходяться на бічних поверхнях черепа. Вони заміщуються кістковою тканиною на третьому місяці життя. Крім вищезгаданих бувають додаткові тім'ячка, які заростають відразу після народження дитини.
У зв'язку з наявністю тім'ячок та інших прошарків перетинчастої сполучної тканини череп новонародженого дуже еластичний, що сприяє проходженню дитини крізь родові шляхи матері, а в перші місяці життя - нормальному розвитку головного мозку.
Вивчення кісток голови дітей перших років життя та дорослих дає змогу констатувати в дітей значний розвиток черепа порівняно з лицем, а також відсутність або малі розміри приносових пазух.
У людей похилого віку поступово зменшується товщина кісток, з'являються додаткові порожнини, кістки стають більш крихкими.
Кістки голови дорослої людини мають неповторні індивідуальні особливості, до яких відносять асиметрію кісток, додаткові відростки, ямки, отвори, вставні кістки та ін.
Незважаючи на це, можна виявити ознаки, характерні для кісток голови чоловіків і жінок. Жіночий череп менший і легший за чоловічий, в ньому мало розвинені приносові пазухи, різні відростки й лінії. Більш тонкі відмінності визначають за допомогою вимірів та їхньої математичної обробки.
Крім вікових, статевих та індивідуальних особливостей кістки голови мають деякі риси, характерні для різних рас. Антропологічними дослідженнями доведено, що сучасне людство перебуває на одній стадії розвитку і расові особливості не дають підстав розділяти його на "вищі" і "нижчі" раси.
Серед аномалій і вад розвитку кісток голови найчастіше трапляються дефекти, пов'язані з порушенням росту окремих кісток та їхніх з'єднань.
Список використаної літератури
1. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. - 2-ге вид., - К.: Вища шк., 1992.
2. Свиридов О.І. "Анатомія людини" - Київ, Вища школа, 2001.
3. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
4. Паталогическая анатомия. Струков А.И., Серов В.В., Москва, "Медицина", 1995 г.
Loading...

 
 

Цікаве