WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Переддверно-завитковий орган - Реферат

Переддверно-завитковий орган - Реферат

її внутрішня поверхня вистелена тонкою слизовою оболонкою, поверхня якої вкрита війчастим епітелієм.
Внутрішнє вухо. До складу внутрішнього вуха (auris interna) входять кістковий і перетинчастий лабіринти.
Кістковий лабіринт (labyrinthus osseus) мовби проритий у твердій речовині вискової кістки, має заплутані ходи і складається з переддвер'я, завитки та кісткових півколових каналів. Кістковий лабіринт вистелений сполучнотканинною оболонкою і заповнений специфічною рідиною - перилімфою.
Переддвер'я (vestibulum) має овальну форму і розміщується між барабанною порожниною і внутрішнім слуховим ходом. За допомогою п'яти вузьких отворів переддвер'я з'єднується з півколовими каналами, а широким отвором - з каналом завитки. Зовнішня стінка переддвер'я утворює внутрішню стінку середнього вуха, а його внутрішня стінка - дно внутрішньогослухового ходу.
Завитка (cochlea) - кісткова трубка, що починається широким отвором у передньонижній частині переддвер'я, спіральне закручується навколо веретена і утворює два з половиною оберти. Порожнину завитки називають спіральним каналом. Він має довжину 26-28 мм і сліпо закінчується біля верхівки кам'янистої частини. В центральній частині завитки знаходиться її вісь, або веретено, яка складається з губчастої кісткової тканини і утворює внутрішню стінку спірального каналу.
Кісткові півколові канали (canales semicirculares ossei) мають вигляд зігнутих трубок і лежать назад та назовні від переддвер'я. Розрізняють передній, задній та бічний канали, що розміщуються в трьох взаємно перпендикулярних площинах. Передній півколовий канал перетинає вісь кам'янистої частини вискової кістки під прямим кутом; задній розміщується паралельно задній поверхні кам'янистої частини, а бічний лежить майже перпендикулярно до двох перших. Кожен канал починається і закінчується ніжкою. Ніжки переднього та заднього каналів з'єднуються між собою, і тому в переддвер'я відкриваються не шість отворів, а п'ять.
Перетинчастий лабіринт (labyrinthus membranaceus) розміщується всередині кісткового. Він утворений тонкою сполучнотканинною перетинкою і заповнений прозорою рідиною - ендолімфою. У переддвер'ї кісткового лабіринту розміщується дві частини перетинчастого, а саме: маточка та мішечок, які з'єднуються між собою протокою. Задня частина маточки з'єднується з півколовими протоками, що лежать у кісткових півколових каналах. У зв'язку з цим розрізняють передню, задню та бічну півколові протоки. Передня частина мішечка вузьким сполучнотканинним ходом сполучається із завитковою протокою.
Перетинчастий лабіринт фіксується до внутрішньої поверхні кісткового лабіринту за допомогою складної системи мембран, що запобігає його зміщенню при значних рухах. Цьому також сприяє те, що перетинчастий лабіринт немовби плаває у перилімфі.
Мішечок, маточка та півколові протоки складають переддверний (раніше його називали вестибулярним) орган, що регулює положення тіла в просторі та підтримує рівновагу. Внутрішня поверхня переддверного органа вистелена простим епітелієм, за винятком так званих плям, де є велика кількість волоскових чутливих клітин. На їхній поверхні багато мікроскопічних кристалів карбонату кальцію, які називають статичним піском, або статоконіями. При змінах по1ожень голови змінюється тиск статоконій на волоскові клітини, що викликає збудження останніх. Внаслідок цього виникає переміщення ендолімфи. До волоскових чутливих клітин підходять периферичні відростки нервових клітин переддверного вузла, що розміщується у внутрішньому слуховому ході. Центральні відростки цього вузла формують переддверну частину переддверно-завиткового нерва, що входить у мостомозочковому куті у речовину мозку, де волокна поділяються на висхідні й низхідні і підходять до ядер, які знаходяться у довгастому мозку та мосту. Від переддверних ядер волокна йдуть до мозочка, спинного мозку та ядер нервів очних м'язів, а також до великого мозку.
Завиткову протоку (ductus cochlearis), що розміщується всередині спірального каналу завитки, відносять до складу завиткового органа, або органа слуху. На поперечному розрізі завиткова протока має тригранну форму і обмежується барабанною, перед-дверною та зовнішньою стінками. Стінки протоки побудовані із сполучнотканинного та епітеліального шарів. Найскладніша за будовою барабанна стінка, де сполучнотканинний шар потовщується і утворює основну пластинку, яка складається з великої кількості різної довжини волокон, натягнутих як струни.
Основна пластинка вкрита кількома шарами епітеліальних клітин, що утворюють спіральний орган (organum spirale). Між епітеліальними клітинами цього утвору є волоскові чутливі клітини, які трансформують звукові коливання у нервові імпульси, що поширюються по волокнах переддверно-завиткового нерва. Чутливих клітин звукові коливання досягають завдяки кістковій або повітряній провідності. При кістковій провідності звукові коливання по кістках черепа, а при повітряній-через барабанну перетинку та систему слухових кісточок передаються ендолімфі завиткової протоки, внаслідок чого коливаються основна пластинка і волоскові чутливі клітини. Від цих клітин імпульси надходять по периферичних відростках біполярних нервових клітин у спіральний вузол завитки. Центральні відростки цих клітин утворюють завиткову частину переддверно-завиткового нерва і в його складі підходять до завиткових ядер, що лежать у спинній частині мозку. Від цих ядер волокна у складі бічної петлі йдуть до нижніх горбків покришки середнього мозку, а від них - до різних відділів головного мозку, зокрема до кори вискової частки великого мозку, де розміщується кірковий кінець слухового аналізатора.
Список використаної літератури
1. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. - 2-ге вид., - К.: Вища шк., 1992.
2. Свиридов О.І. "Анатомія людини" - Київ, Вища школа, 2001.
3. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
4. Р.Д.Синельников "Атлас анатомии человека" том III "Учение о нервной системе, органах чувств и органах внутренней секреции" издательство "Медицина". - М., 1968 год.
Loading...

 
 

Цікаве