WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Кисть у цілому. Розвиток кісток вільної верхньої кінцівки. Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки - Реферат

Кисть у цілому. Розвиток кісток вільної верхньої кінцівки. Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки - Реферат


Реферат
на тему:
Кисть у цілому. Розвиток кісток вільної верхньої кінцівки. Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
Кисть у цілому.
Розвиток кісток вільної верхньої кінцівки
Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
Кисть у цілому.
Скелет кисті, успадкований найдавнішими гомінідами від тварин, еволюціонував у зв'язку з вивільненням передньої (верхньої) кінцівки від опори, що призвело до значного розширення функцій цього органу.
Внаслідок цього збільшилися розміри першої і другої кісток п'ястка та кінцевих фаланг, зросла також кількість кісток зап'ястка. Збільшилась рухливість пальців, особливо першого. Поряд з цим зменшилась горохоподібна кістка та редукувались інші сесамоподібні кістки п'ястка.
Сформувався сідлоподібний зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця, що сприяло переміщенню його в долонному напрямі і тим самим збільшило протиставлення іншим пальцям. Завдяки цьому кисть сучасної людини добре пристосовується до різних трудових функцій. Так, людина розумової праці найчастіше має вузьку подовжену кисть, а у людини тяжкої фізичної праці вона більш широка та коротка. Доведено також, що з характером професії пов'язаний ступінь "радіалізації" та "ульнаризації" кисті (переважний розвиток променевої або ліктьової частини кисті).
У людей, що працюють переважно великим та вказівним пальцями (фрезерувальники, слюсарі-монтажники та деякі інші), кисть майже завжди "радіальна", а у людей тяжкої фізичної праці (вантажники, каменярі тощо) - "ульнарна". Доведено, що ця робоча гіпертрофія має індивідуальні, вікові та статеві особливості.
Під час еволюції поряд із змінами кісток та суглобів змінювались і інші структури кисті, зокрема нервово-м'язовий апарат, що дозволяє вченим вважати кисть органом праці, дотику та засобом спілкування (жестикуляція).
Розвиток кісток вільної верхньої кінцівки
Плечова кістка розвивається ендохондрально, а перший центр окостеніння з'являється на восьмому тижні ембріонального розвитку на місці її майбутнього тіла. На першому році життя центри окостеніння утворюються також в епіфізарних хрящах та надвиростках. Окостеніння цієї кістки завершується в 21 - 23 роки.
Рис. 1. Суглоби та зв'язки кисті (фронтальний розпил):
1 - ліктьова кістка; 2 - міжкісткова перетинка передпліччя; 3 - променева кістка; 4 - променезап'ястковий суглоб; 5 - човноподібна кістка; 6 - міжзап'ясткові суглоби; 7 - трапецієподібна кістка; 8 - кістка-трапеція; 9 - перша п'ясткова кістка; 10 - зап'ястково-п'ясткові суглоби; 11 - головчаста кістка; 12 - гачкувата кістка; 13 - тригранна кістка; 14 - півмісяцева кістка; 15 - суглобовий диск; 16 - дальший променеліктьовий суглоб. Рис. 2. Права тазова кістка (вигляд ззовні):
1 - крило клубової кістки; 2 - клубовий гребінь; 3 - передня верхня клубова ость; 4 - передня нижня клубова ость; 5 - лобковий горбок; 6 - лобкова кістка; 7 - гілка сідничної кістки; 8 - сідничний горб; 9 - сіднична кістка; 10 - мала сіднична вирізка; 11 - сіднична ость; 12 - кульшова западина; 13 - тіло клубової кістки; 14 - велика сіднична вирізка; 15 - задня нижня клубова ость; 16 -- задня верхня клубова ость.
Окостеніння променевої кістки починається на третьому місяці ембріонального розвитку, коли в хрящовій тканині на місці майбутнього тіла кістки з'являється перший центр окостеніння. На п'ятому році життя центри окостеніння виникають в епіфізах кістки, а остаточно її розвиток закінчується у 20-22 роки.
Ліктьова кістка починає костеніти на третьому місяці ембріогенезу, коли в хрящовій тканині її майбутнього тіла з'являється центр окостеніння. На п'ятому-шостому роках життя з'являються центри окостеніння у ліктьовому, вінцевому та шилоподібному відростках, а закінчується окостеніння цієї кістки у 19- 21 рік.
Кістки п'ястка і пальців кисті розвиваються також ендохондрально. На початку третього місяця ембріонального розвитку в кожній з кісток п'ястка виникає центр окостеніння. В середині і кінці третього місяця ембріогенезу виникають також центри окостеніння в кістках пальців. Завершується процес окостеніння у 18-21 рік.
Кістки зап'ястка розвиваються ендохондрально. Центри окостеніння з'являються на першому році життя в головчастій та гачкуватій кістках, а на 2-8-му році - в інших кістках зап'ястка за винятком горохоподібної кістки, яка костеніє у 12-13 років.
Вікові, статеві та індивідуальні особливості кісток верхньої кінцівки
У дітей лопатки завжди плоскі, а у дорослих можна виділити лопатки з угнутими, опуклими і прямими присередніми краями. Іноді плечовий відросток з'єднується з лопаткою прошарком хрящової тканини, і його розглядають як окрему кістку (os acromiale).
Ключиці найчастіше відрізняються одна від одної різним ступенем зігнутості. Бувають випадки відсутності однієї або двох ключиць, а також розщеплення їхніх плечових кінців.
Серед особливостей плечової кістки слід назвати надвиросток, який спостерігається в 1-2 % людей. Відомі також випадки відсутності частини або всієї плечової кістки.
Серед аномалій розвитку кісток передпліччя слід згадати значне скривлення і зрощення їх між собою, а також недорозвиток однієї з кісток. Найчастіше ці аномалії спостерігаються серед кісток кисті. Описано 20 понадкомплектних кісток зап'ястка, що розміщуються в п'ять рядів (замість двох у нормі). Відомі також збільшення або зменшення кількості кісток фаланг пальців кисті і наявність додаткових пальців, що дістало назву полідактилії (polidactilia) - багатопалості.
До складу кісток нижньої кінцівки відносять кістки пояса нижньої кінцівки та кістки скелета вільної нижньої кінцівки.
Пояс нижньої кінцівки (cingulum membri inferioris) складається з тазових кісток.
Тазова кістка (os coxae; Рис. 2) утворюється у 20-22 роки внаслідок повного зрощення клубової, сідничної та лобкової кісток. У місці зрощення їх на зовнішній поверхні знаходиться глибока кульшова западина (acetabulum) оточена з трьох боків високим краєм, а з четвертого - вирізкою кульшової западини. По периферії кульшової западини проходить суглобова півмісяцева поверхня. Майже вся западина (за винятком невеликої кульшової ямки) вкрита хрящовою тканиною і служить для зчленування з головкою стегнової кістки.
Клубова кістка (os ilium) складається з тіла та крила (corpus et ala ossis ilii). Тіло кістки має значну товщину і формує верхній край кульшової западини, яка знаходиться на її зовнішній поверхні. Крило кістки тонше за її тіло і обернене догори та до заду, причому передня частина відхилена вбік, а задня - присередньо. Дугоподібна лінія на внутрішній поверхні кістки відділяє тіло кістки від її крила. Верхній край крила потовщений, нагадує літеру S і має назву клубового гребеня (crista iliaca). На гребені виділяють зовнішню і внутрішню губи, між якими проходить проміжна лінія. До цих утворів прикріплюються м'язи живота. Спереду гребінь закінчується заокругленою передньоюверхньою клубовою остю, нижче від якої знаходиться передня нижня клубова ость. На
Loading...

 
 

Цікаве