WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Кістки тулуба та з'єднання їх - Реферат

Кістки тулуба та з'єднання їх - Реферат

кістки. Суглобова капсула укріплюється клубово-поперековою зв'язкою (lig. iliolumbale). Подібний до інших суглобів між хребцями.
Рис. 7. Куприк (вигляд спереду та ззаду):
1 - куприкові ріжки; 2 - рудименти поперечних відростків.
Рис. 8. Сполучення хребта:
а: 1 - міжхребцевий диск; 2 - драглисте ядро; 3 - волокнисте кільце; 4 - передня поздовжня зв'язка; 5 - суглобова поверхня нижнього суглобового відростка; 6 - між-хребцеве зчленування; 7 - поперечний відросток (відрізаний); 8 - верхній суглобовий відросток (відрізаний); 9 - надостьова зв'язка; 10 - міжостьова зв'язка; 11 - жовта зв'язка; 12 - міжхребцевий отвір; 13 - задня поздовжня зв'язка; б: 1 - атлант; 2 - суглобова капсула атлантоосьового суглоба; 3, 5 - дуговідростчасті суглоби; 4 - передня поздовжня зв'язка; 6 - зв'язки надостьові; 7 - зв'язки міжостьові; 8 - виступ-ний хребець; 9 - зв'язка карка: 10 - задня атлантопотилична перетинка.
Крижово-куприковий суглоб (articulatio sacrococcygea) утворений суглобовими поверхнями V крижового хребця та куприком. Дужечасто костеніє. Капсула суглоба укріплюється поверхневою спинною, глибокою спинною, черевною та бічною крижово-куприковими зв'язками. У чоловіків з віком крижово-куприковий суглоб майже повністю костеніє. У жінок наявність цього суглоба має значення при пологах, оскільки дещо розширює передньозадній розмір виходу таза.
Атлантопотиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis) парний; утворений суглобовою поверхнею потиличних виростків та верхніми суглобовими ямками атланта. Суглобова капсула зміцнюється передньою та задньою атлантопотиличними перетинками, а також бічною атлантопотиличною зв'язкою. Цей суглоб належить до еліпсоподібних. Рухи відбуваються одночасно в правому та лівому суглобах (згинання вперед та назад і незначні бічні рухи).
Серединний атлантоосьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis rnediana) утворений суглобовими поверхнями ямки зуба атланта та передньою суглобовою поверхнею зуба осьового хребця. За формою суглоб циліндричний. Рухи у ньому відбуваються навколо вертикальної осі (повороти голови праворуч та ліворуч).
Бічний атлантоосьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis latera-lis) складається з правого та лівого ізольованих суглобів. Утворений нижніми суглобовими ямками атланта та верхніми суглобовими поверхнями осьового хребця. Суглоб малорухомий, оскільки суглобові поверхні плоскі. Рухи в ньому відбуваються за типом ковзання в усіх напрямах і синхронні з рухами атлантопотиличного та серединного атлантоосьового суглобів.
Три вищеописаних суглоби укріплюються крилоподібними зв'язками, зв'язкою верхівки зуба та покривною перетинкою.
Міжхребцевий симфіз (symphysis intervertebralis) - з'єднання тіл двох вище- та нижчерозміщених хребців, починаючи з осьового і закінчуючи V поперековим, за допомогою міжхребцевих дисків. Кожен з дисків складається з зовнішнього волокнистого кільця та внутрішнього драглистого ядра (залишка спинної струни). Крім міжхребцевих дисків тіла хребців з'єднуються між собою довгими та короткими зв'язками. До перших відносять передню і задню поздовжні зв'язки.
Передня поздовжня зв'язка тягнеться по передній поверхні тіл хребців від попереднього горбка І шийного хребця до крижової кістки, де зрощується з окістям. Задня поздовжня зв'язка розміщується у хребтовому каналі по задній поверхні тіл хребців від II шийного хребця до крижової кістки.
До коротких зв'язок відносять жовті зв'язки, які з'єднують дуги сусідніх хребців; міжостьові зв'язки, що виповнюють проміжки між остистими відростками; надостьову зв'язку, яка фіксує верхівки остистих відростків по всій довжині хребтового стовпа. В шийній ділянці надостьова зв'язка потовщується в сагітальній площині, а її верхня частина прикріплюється до зовнішньої потиличної горбистості, утворюючи каркову зв'язку. Між поперечними відростками хребців розміщуються міжпоперечні зв'язки. Найбільшого розвитку вони досягають у грудному та поперековому відділах хребтового стовпа.
Кістки грудної клітки та з'єднання їх. Ребра (costae; Рис. 9), кількість яких найчастіше дорівнює 12 парам, симетрично розміщені по обидва боки грудного відділу хребтового стовпа. Кожне ребро має вигляд плоскої, довгої, вузької пластинки, що складається з реберної кістки та реберного хряща (за винятком Хіта XII ребер).
Реберну кістку (os costale) поділяють на головку, шийку та тіло. Головка ребра (caput costae) знаходиться на задньому кінці реберної кістки і має дві суглобові поверхні, що відділяються одна від одної гребенем. Цими поверхнями головка зчленовується з тілами сусідніх хребців, утворюючи реберно-хребцеві суглоби. Винятком є І, XI та XII ребра, головка яких має тільки одну суглобову поверхню (немає гребеня), що зчленовується з тілом відповідного хребця.
Попереду головки ребра знаходиться найвужча його частина - шийка ребра, на задній поверхні якої проходить гребінь.
Шийка поступово розширюється і переходить у тіло ребра (corpus costae), яке має зовнішню та внутрішню поверхні, а також верхній і нижній краї. На зовнішній поверхні тіла ребра, відразу за його шийкою, знаходиться горбок ребра для зчленування з верхівкою поперечного відростка відповідного грудного хребця. На деякій відстані від горбка тіло ребра згинається допереду, утворюючи кут ребра (angulus costae). У І ребра цей кут збігається з горбком, а з II і до X ребра поступово відходить від нього.
Уздовж нижнього краю внутрішньої поверхні тіла ребра проходить борозна (sulcus costae), що утворилася внаслідок прилягання міжреберних судин і нерва.
Рис. 9. Перше (праворуч) 1 друге (ліворуч) ребра:
1 - головка ребра; 2 - шийка ребра; 3 - горбок ребра; 4 - тіло ребра; 5 - борозна підключичної артерії; 6 - горбок переднього драбинчастого м'яза. Рис. 10. Грудина:
1 - яремна вирізка; 2 - ключична вирізка; 3, 6, 7, 8-реберні вирізки; 4-ручка грудини; т - кут грудини; 9 - мечоподібний відросток; 10 - тіло грудини.
Довжина ребер від І до VII поступово збільшується, а починаючи з VIII різко зменшується.
Перше ребро (costa prima) значно відрізняється від інших. Воно найширше, найбільш зігнуте і лежить майже горизонтально, внаслідок чого на ньому виділяють верхню і нижню поверхні та бічний і медіальний краї. На верхній поверхні є горбок, до якого прикріплюється передній драбинчастий м'яз, а ззаду від нього знаходиться борозна, де проходить підключична артерія.
Реберні кістки І-X ребер продовжуються у гіалінові
Loading...

 
 

Цікаве