WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Анатомія людини. Загальний покрив: шкіра та її похідні - Реферат

Анатомія людини. Загальний покрив: шкіра та її похідні - Реферат

восьмого місяця ембріонального розвитку. На дев'ятому місяці внутрішньоутробного життя воно замінюється вторинним волоссям. Під час статевого дозріванняна певних ділянках тіла з'являється третинне волосся, до якого відносять волосся пахвини, пахв, бороди, вусів, грудей, живота. З віком кількість волосся зменшується.
У нормально розвиненому волосі розрізняють корінь та стрижень. Корінь (radix) розміщується у власне шкірі, а його нижня частина розширена і має назву цибулини. Цибулина лежить у сумці волоса, що побудована з пучків сполучної тканини, її дно потовщене і частково занурюється в цибулину, утворюючи сосочок волоса. В сосочок проходять артеріола та нерви, що кровопостачають та іннервують волосину.
Стрижень (scapus) знаходиться над поверхнею шкіри і складається з мозкової речовини, кори та кутикули. Мозкова речовина лежить у центральній частині стрижня. До її складу входять майже зроговілі клітини - багатогранні сквамоцити, і зернятка мелані ну. Меланін міститься також у корі волоса. Від кількості цього пігменту залежить колір волосся. -Доведено, що стрижень розміщується відносно епідермісу майже завжди під гострим кутом. З цього боку до волосини прикріплюється м'яз - підіймач волоса. При одночасному скороченні багатьох цих м'язів волосся піднімається і у людини утворюється "гусяча шкіра".
Рис. 1. Будова шкіри:
1 - епідерміс; 11 - власне шкіра (дерма); 111 - підшкірна основа (клітковина); 1 - дотикове тільце; 2 - стрижень волоса; 3 - м'яз - підіймач волоса; 4 - пластинчасте тільце; 5 - кінцева частина потової залози; 6 - сосочок волоса; 7 - цибулина волоса; 8 - кровоносні судини; 9 - еластичні волокна; 10 - колагенові волокна; 11 - сальна залоза Рис. 2. Грудь (розріз відповідно до соскової лінії):
1 - ключиця; 2 - підключичний м'яз; 3 - легеня; 4 - великий грудний м'яз; 5, 9 - частки молочної залози; 6 - молочні пазухи; 7 - молочні протоки; 8 - грудний сосок.
У більшості приматів та людини на тильних поверхнях кінцевих фаланг пальців кисті та стопи є своєрідні похідні епідермісу - нігті (unguis). Вони захищають дуже чутливі кінці пальців та допомагають захоплювати невеликі предмети. Найбільша частина нігтя - тіло - розміщується в заглибленні шкіри, яке називають ложем. Передній край нігтя закінчується вільно, а бічні та задній занурюються під валики шкіри. Тіло нігтя складається з великої кількості клітин, щільно зв'язаних між собою.
Усі залози шкіри людини поділяють на потові, сальні та молочні.
Потові залози (glandulae sudoriferae) за будовою прості трубчасті, а за типом секреції апокринні та екринні. Ці утвори знаходяться майже на всіх ділянках шкіри, за винятком проміжної частини губ, головки статевого члена та його передньої шкірочки.
Найбільша частина їх розміщується у шкірі пальців, долонь, підошов та пахвових складок. Підраховано, що у шкірі дорослої людини знаходиться близько 2,5 млн. потових залоз, які виділяють за добу 550-650 мл поту, що складається з 98 % води і 2 % щільного залишку.
Потова залоза складається з кінцевої частини, закрученої у клубочок, що лежить у сітчастому шарі на межі з підшкірною основою, та довгої потової протоки, яка проходить крізь шари власне шкіри та епідерміс і відкривається на його поверхні потовою порою.
Екринні залози в основному розміщуються у шкірі долонь та підошов, а їхній секрет на 99 % складається з води і тому майже не має запаху. Апокринні залози відрізняються від попередніх більш широкими кінцевими відділами, завжди знаходяться поряд з волосиною і тому розміщуються по всій шкірі, їхній секрет більш концентрований і має специфічний запах.
Сальні залози (glandulae sebaceae) за будовою - прості альвеолярні, а за типом секреції - голокринні. Вони знаходяться на всіх ділянках шкіри, за винятком долонь і підошов. Найбільша кількість цих утворів розміщується у шкірі голови та верхньої частини спини. За добу сальні залози виділяють близько 20 г шкірного сала, яке рівномірно вкриває поверхневі шари епідермісу і робить його непроникним для різних хімічних речовин та мікроорганізмів. Сальні залози поділяють на залози волоса і відокремлені сальні залози. І ті, й інші складаються з мішечка та протоки. Розміщуються вони, на відміну від потових залоз, більш поверхнево (на межі між сосочковим та сітчастим шарами). Мішечок сальної залози відносно широкий, а протока коротка і відкривається на шкірі разом з волосиною.
Грудь (mamma) - парний орган, розміщені груди симетрично на передній стінці грудної клітки, на рівні III-VI ребер (Рис. 2). У жінок має форму-правильної півкулі різної величини, у центрі якої є грудний сосок (papilla mammae). Навколо соска є пігментований обідок, або грудне кружальце (areola mammae). У товщі шкіри кружальця розміщені сальні залози та непосмуговані м'язові клітини. У чоловіків грудь звичайно рудиментарна.
Більшу частину жіночої груді складає жирова тканина, яка оточує функціональну частину груді - молочну залозу.
Молочна залоза (glandula mammaria) призначена для вигодовування жінкою новонародженого і функціонально пов'язана із статевими органами. Маса залози у жінки, що не родила,- 150- 200 г, а у жінки, яка годує немовля,- 350-400 г.
Речовина молочної залози складається з 15-20 радіальне розміщених часточок, вивідні протоки яких (молочні протоки) сходяться до грудного соска, утворюють розширення (молочні пазухи) і відкриваються отворами на його вершині.
Сполучна тканина утворює капсулу молочної залози і віддає в її товщу перегородки, які відокремлюють кожну з часточок.
Функція залози тісно пов'язана з функцією статевої системи. Починаючи з 2-го місяця вагітності соски та грудні кружальця темнішають. За рахунок росту сполучної тканини і залозистої частини груди збільшуються. Далі збільшення грудей відбувається за рахунок інтенсивного зростання залозистої тканини. З 4-5-го місяця вагітності залоза починає виділяти секрет - молозиво, а після пологів з'являється грудне молоко. Після припинення годування залоза переходить у недіяльний стан, об'єм та маса її зменшуються, а залозиста тканина атрофується.
Грудь забезпечують кров'ю гілки III-VII задніх і передніх міжреберних артерій та внутрішніх грудних артерій, а венозна кров відтікає по однойменних венах. Лімфа від грудей відтікає в пахвові, над- і підключичні та пригрудинні лімфатичні вузли.
Іннервація грудей відбувається за рахунок передніх гілок III- VI грудних нервів та волокон гілок грудного відрізка симпатичного стовбура.
Список використаної літератури
1. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. - 2-ге вид., - К.: Вища шк., 1992.
2. Свиридов О.І. "Анатомія людини" - Київ, Вища школа, 2001.
3. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
4. Паталогическая анатомия. Струков А.И., Серов В.В., Москва, "Медицина", 1995 г.
Loading...

 
 

Цікаве