WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вени - Реферат

Вени - Реферат

мошонки (великих губ), статевого члена (клітора) та жирової тканини ділянки лобка.
Вени таза. Зовнішня клубова вена (vena iliaca externa) є безпосереднім продовженням стегнової вени (Рис. 1). Супроводячи однойменну артерію, розміщується між пахвинною зв'язкою та крижово-клубовим суглобом. З'єднуючись у цьому місці з внутрішньою клубовою веною, утворює загальну клубову вену.
У зовнішню клубову вену впадають гілки, які відводять кров від нижніх ділянок передньої та бічної черевних стінок.
Внутрішня клубова вена (vena iliaca interna) - короткий, товстий стовбур, який розміщується позаду однойменної артерії. Утворюється після злиття вен, які збирають кров від стінок та органів таза. Нагрівні погранично! лінії, в ділянці крижово-клубового суглоба, внутрішня клубова вена зливається із зовнішньою клубовою веною.
Основні гілки внутрішньої клубової вени - верхні сідничні вени, нижні сідничні, затульш, бічні крижові вени - відводять кров від стінок таза, а міхурові вени, маткові, внутрішня соромітна, середні прямокишкові вени - від органів таза.
Загальна клубова вена (vena iliaca communis) парна, утворюється з кожного боку на рівні крижово-клубового зчленування внаслідок злиття зовнішньої клубової та внутрішньої клубової вен. Права та ліва загальні клубові вени, супроводячи однойменні артерії, йдуть догори і на рівні хряща між IV та V поперековими хребцями, дещо вправо від серединної лінії, з'єднуються між собою і утворюють нижню порожнисту вену.
Система ворітної вени. Це своєрідний відділ венозної системи, розміщений між капілярами стінок та паренхіми непарних органів черевної порожнини (шлунка, кишок, підшлункової залози і селезінки) та капілярним руслом печінки.
Основною судиною цієї системи є ворітна вена (vena portae; Рис. 2). Це товстий венозний стовбур, близько 5 см завдовжки, утворений злиттям селезінкової та двох (верхньої і нижньої) брижових вен. Ворітна вена проходить у товщу печінково-дванадцятипалої зв'язки,розміщуючись між загальною жовчною протокою назовні) та власною печінковою артерією (досередини). Досягнувши печінки, ворітна вена входить до неї звичайно двома стовбурами (правим та лівим), у відповідну частку печінки.
Рис. 1. Артерії та вени черевної порожнини:
1 - стравохід: 2 -діафрагма; 3 - надниркова залоза (ліва); 4 - черевний стовбур; 5 - верхня брижова артерія; 6 - ниркова артерія; 7 - ниркова вена; 8 - нирка (ліва); 9 - сечовід (лівий); 10 - яєчкова (у чоловіків), або яєчникова (у жінок), артерія та вена; 11 - ліва загальна клубова артерія; 12 - зовнішні клубові артерія та вена; 13 - стегнова артерія; 14 - внутрішня клубова артерія та вена; 15 - пряма кишка; 16 - сечовий міхур; 17 - черевна частина аорти; 18 - нижня брижова артерія; IS - нижня порожниста вена; 20 - печінкові вени.
Рис. 2. Ворітна вена та її гілки:
1 - печінка; 2 - шлунок: 3 - селезінка; 4 - селезінкова вена; 5 - нижня брижова вена; 6 - низхідна ободова кишка; 7 - петлі тонкої кишки; 8 - верхня брижова вена; 9 - висхідна ободова кишка; 10 - ворітна вена.
Верхня брижова вена (vena mesenterica superior) супроводить однойменну артерію. Відводить кров від тонкої кишки, сліпої кишки, червоподібного відростка, ободової кишки (висхідної та поперечної), головки підшлункової залози та частково від дванадцятипалої кишки і великого сальника. У верхню брижову вену іноді впадає нижня брижова вена.
Селезінкова вена (vena lienalis) йде від воріт селезінки, супроводжуючи однойменну артерію. Відводить кров від селезінки, шлунка, підшлункової залози та великого сальника.
Нижня брижова вена (vena mesenterica inferior), супроводжуючи однойменну артерію, повторює хід та розгалуження її. Відводить кров від верхньої частини прямої, ободової (сигмоподібної і низхідної) кишок. Звичайно впадає у селезінкову вену.
Припупкові вени (venae paraumbilicales) починаються в ділянці пупка і мають численні анастомози з гілками верхніх та нижніх
надчеревних вен. Розміщуючись у круглій зв'язці печінки, йдуть до воріт печінки, де й впадають у ворітну вену. >oo-*' Кавакавальні та портокавальні анастомози. Між системами порожнистих вен (верхньою та нижньою) і системою ворітної вени е багато анастомозів (постійних та непостійних). Ці анастомози забезпечують відтік венозної крові від тієї чи іншої ділянки в разі перев'язки одного з основних венозних стовбурів, що не призводить до різкого порушення кровообігу.
Кавакавальний анастомоз розміщений у ділянці пупка і відводить кров від цієї ділянки по верхніх надчеревних венах у систему верхньої порожнистої вени або по нижніх (поверхневій і глибокій) надчеревних венах у систему нижньої порожнистої вени. Здебільшого цей анастомоз постійний.
Портокавальні анастомози. В ділянці живота таких постійних, добре виражених анастомозів три. Один з них знаходиться в ділянці черевної частини стравоходу. Звідси венозна кров може відтікати в непарну вену (система верхньої порожнистої вени) або в шлункові вени (система ворітної вени).
Інший портокавальний анастомоз розміщений на верхньому відрізку прямої кишки. Венозна кров від цієї частини органа відтікає у верхні прямокишкові вени (система ворітної вени) та у внутрішню клубову вену (система нижньої порожнистої вени).
На передній черевній стінці, в ділянці пупка, розміщений також один з портокавальних анастомозів. Венозна кров від цієї ділянки відтікає по припупкових венах у систему ворітної вени та по надчеревних венах (верхніх і нижніх) у систему порожнистих вен (верхньої і нижньої).
Список використаної літератури
1. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. - 2-ге вид., - К.: Вища шк., 1992.
2. Свиридов О.І. "Анатомія людини" - Київ, Вища школа, 2001.
3. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
4. М.Р.Сапин, Г.Л.Билич "Анатомия человека" книга 2 "Внутренние органы. Системы обеспечения (эндокринная, сосудистая, иммунная, нервная системы)". - Москва, Оникс-Альянс-В, 1999 г.
Loading...

 
 

Цікаве