WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вікові, статеві, індивідуальні особливості м'язів лиця та жувальних м'язів - Реферат

Вікові, статеві, індивідуальні особливості м'язів лиця та жувальних м'язів - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Вікові, статеві, індивідуальні особливості м'язів лиця та жувальних м'язів
У новонароджених надчерепний м'яз розвинений добре, але сухожилковий шолом нещільно зв'язаний з кістками черепа і тому шкіра над ним дуже рухлива. Іноді потиличне черевце цього м'яза або відсутнє, або розщеплене на кілька частин. Як правило, вушні м'язи розвинені слабо, а переднього м'яза зовсім немає. Гордіїв, носовий м'язи і м'яз - опускач перегородки носа або відсутні, або входять до складу інших м'язів. Спостерігають випадки, коли очноямкова та слізна частини колового м'яза ока майже не розвинені, а іноді м'язові пучки очноямкової частини вплітаються в шкіру щік. Щічний м'яз може поділятись на два шари і мати додаткові пучки. У новонароджених поверхневі волокна жувального м'яза майже паралельні, а в дорослого розміщені віялоподібно. Іноді від цього м'яза відходять окремі пучки до вискового та щічного м'язів. У новонароджених жувальний м'яз розвинений слабо і нерівномірно. Найбільш розвинена його передня частина. М'яз починає інтенсивно розвиватись одночасно з прорізуванням зубів. Зустрічаються пучки цього м'яза, що прикріплюються до інших місць. Крилоподібні м'язи бувають різні за формою і кількістю м'язових пучків.
М'язи та фасції шиї. При вивченні м'язів шиї (musculi сollі), за традицією розглядають тільки передній відділ шиї, оскільки в ньому розміщуються великі судини, нерви та внутрішні органи. Ці м'язи поділяють на поверхневі; (середні, або м'язи під'язикової кістки, серед яких виділяють надпід'язикові та підпід'язикові м'язи); і глибокі. Всі м'язи шиї парні (Рис. 1).
До складу поверхневих м'язів, які походять з вісцеральних дуг, відносять підшкірний м'яз шиї та грудинно-ключично-сосковий м'яз.
Підшкірний м'яз шиї (musculus platysma) розміщується під шкірою і має вигляд тонкої широкої пластинки. Починається на рівні І-II ребра від грудної фасції і прикріплюється до краю нижньої щелепи та до жувальної фасції. Іноді його волокна переплітаються з волокнами колового м'яза рота. Функція: натягує шкіру шиї та відтягує кут рота донизу.
Рис. 1. М'язи шиї:
1 - жувальний м'яз; 2 - група надпід'язикових м'язів; 3 - під'язикова кістка; 4 - група підпід'язиковнх м'язів; 5 - глотка; 6 - щитоподібна залоза; 7 - стравохід; 8 - трахея; 9 - ключиця; 10 - ребро; 11 - передній драбинчастий м'яз; 12 - середній драбинчастий м'яз; 13 - задній драбинчастий м'яз; 14 - м'яз - підіймач лопатки; 15 -довгий м'яз шиї.
Грудинно-ключично-сосковий м'яз (musculus sternocleidomastoide-us)-найбільший танайсильнішийзм'язівшиї. Починається від гру-динного кінця ключиці та ручки грудини і прикріплюється до соскоподібного відростка вискової кістки. Залежно від початку його волокон розрізняють груднину та ключичну частини, між якими знаходиться невелика і неглибока надключична ямка. Функція: при односторонньому скороченні нахиляє голову у свій бік, а при двосторонньому - нахиляє голову назад.
Вище від під'язикової кістки знаходяться м'язи, що опускають нижню щелепу та піднімають під'язикову кістку, а разом з нею і гортань. До цих надпід'язикових м'язів (musculi suprahyoidei) відносять двочеревцевий, шилопід'язиковий, щелепно-під'язиковий, а також підборідно-під'язиковий м'язи. Останні два м'язи становлять основу дна порожнини рота.
Двочеревцевий м'яз (musculus digastricus) складається з переднього та заднього черевець. Переднє черевце починається від двочеревцевої ямки нижньої щелепи, йде назад та вниз і переходить у сухожилок, що прикріплюється до під'язикової кістки. Заднє черевце починається сухожилком від під'язикової кістки і прикріплюється до соскоподібної вирізки вискової кістки. Між сухожилком та під'язиковою кісткою знаходиться блок. Функція: при фіксованій під'язиковій кістці тягне нижню щелепу донизу, а при фіксованій нижній щелепі тягне під'язикову кістку і гортань догори.
Шилопід'язиковий м'яз (musculus stylohyoideus) починається від шилоподібного відростка вискової кістки і прикріплюється до тіла та до великого рога під'язикової кістки. Функція: тягне під'язикову кістку назад, догори та дозовні.
Щелепно-під'язиковий м'яз (musculus mylohyoideus) починається від щелепно-під'язикової лінії нижньої щелепи. Волокна м'яза по середній лінії тіла переплітаються з волокнами однойменного м'яза і утворюють сухожилковий шов. Задні пучки м'яза прикріплюються до тіла під'язикової кістки. Функція: при фіксованій нижній щелепі тягне під'язикову кістку догори та вперед, а при фіксованій під'язиковій кістці - опускає нижню щелепу.
Підборідно-під'язиковий м'яз (musculus geniohyoideus) починається від підборідної ості нижньої щелепи і прикріплюється до тіла під'язикової кістки. Функція: тягне наперед та вгору під'язикову кістку, а при фіксованій під'язиковій кістці - опускає нижню щелепу.
М'язи, розміщені нижче від під'язикової кістки, або підпід'язикові м'язи (musculi infrahyoidei), лежать перед гортанню та щитоподібною залозою і при скороченні відтягують під'язикову кістку і гортань униз. До групи цих м'язів відносять грудинно-під'язиковий та лопатково-під'язиковий м'язи, а також грудинно-щитоподібний та щитопід'язиковий м'язи.
Грудинно-під'язиковий м'яз (musculus sternohyoideus) починається від задньої поверхні верхнього краю ручки грудини, капсули і хряща грудинно-ключичного суглоба, грудного кінця ключиці та прикріплюється до тіла під'язикової кістки. Функція: тягне під'язикову кістку вниз.
Лопатково-під'язиковий м'яз (musculus omohyoideus) починається від верхнього краю лопатки і прикріплюється до тіла під'язикової кістки. Функція: тягне під'язикову кістку донизу та назовні.
Грудинно-щитоподібний м'яз (musculus sternothyroideus) починається від заднього краю яремної вирізки грудини і задньої поверхні хряща I ребра і прикріплюється до задньої поверхні щитоподібного хряща. Функція: тягне щитоподібний хрящ і гортань донизу.
Щитопід'язиковий м'яз (musculus thyrohyoideus) починається на зовнішній поверхні щитоподібного хряща та прикріплюється до тіла і великого рога під'язикової кістки. Функція: наближує під'язикову кістку до гортані, а при фіксованій під'язиковій кістці піднімає гортань.
Глибокі м'язи шиї безпосередньо прилягають до хребтового стовпа (лежать за внутрішніми органами шиї); за топографією їх поділяють на бічну та присередню групи. До складу бічної групи входять передній, середній та задній драбинчасті м'язи.
Передній драбинчастий м'яз (musculus scalenus anterior) починається від поперечних відростків III-IV шийних хребців і прикріплюється до горбка переднього драбинчастого м'яза на І ребрі. Функція: при фіксованому хребті м'яз піднімає І ребро, а при фіксованій грудній клітці при односторонньому скороченні нахиляє шийний відділ хребтового стовпа у свій бік, а при двобічному скороченні - уперед.
Середній драбинчастий м'яз (musculus scalenus medius) починається відпоперечних відростків шести верхніх шийних хребців і прикріплюється до верхньої поверхні І ребра назад та назовні від борозни підключичної артерії. Функція: при фіксованому хребті піднімає І ребро, а при фіксованій грудній клітці нахиляє шийний відділ хребтового стовпа вперед.
Задній драбинчастий м'яз (musculus scalenus posterior) починається від поперечних відростків V-VI шийних хребців і прикріплюється до зовнішньої поверхні II ребра. Функція: при фіксованому хребтовому стовпі піднімає II ребро, а при фіксованій грудній клітці при двосторонньому скороченні нахиляє шийний відділ хребтового стовпа вперед.
Присередня група глибоких м'язів шиї, за даними різних дослідників, складається з неоднакової кількості м'язів. Це виникає внаслідок того, що деякі м'язи починаються від шийних хребців і прикріплюються до потиличної кістки. Ми розглянемо тут тільки довгий м'яз шиї, а довгий м'яз голови, передній і бічний прямі м'язи голови за традицією описано в розділі "М'язи та фасції голови".
Довгий м'яз шиї (musculus longus colli) складається з трьох частин. Перша частина починається від тіл трьох нижніх шийних та трьох верхніх грудних хребців і прикріплюється до передньої поверхні тіл II-III шийних хребців. Друга частина починається від поперечних відростків III-IV шийних хребців і прикріплюється до тіла II шийного хребця. Третя частина починається від тіл трьох верхніх грудних хребців та прикріплюється до поперечних відростків трьох нижніх шийних хребців. Функція: нахиляє шийний відділ хребтового стовпа вперед та у свій бік.
Список використаної літератури
1. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. - 2-ге вид., - К.: Вища шк., 1992.
2. Свиридов О.І. "Анатомія людини" - Київ, Вища школа, 2001.
3. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
Loading...

 
 

Цікаве