WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вікові особливості органів дихання - Реферат

Вікові особливості органів дихання - Реферат


Реферат на тему:
Вікові особливості органів дихання
ПЛАН
1. Дихальні рухи
2. Регуляція дихання. Дихальний центр.
3. Особливості регуляції дихання в дитячому віці
4. Гігієнічне значення повітряного середовища в приміщенні
5. Основні захворювання органів дихання дітей та підлітків
1. Дихальні рухи
Рух повітря в легені та у зворотному напрямку зумовлений різницею тиску всередині і зовні тіла. У легенях немає м'язів, тому активна роль у диханні належить дихальним м'язам. Головним дихальним м'язом є діафрагма. Їй допомагають зовнішні та внутрішні міжреберні м'язи. Людина вдихає близько 500 мл повітря з частотою 12-17 дихальних рухів за хвилину. Частота та об'єм їх зростає автоматично, як тільки виникає потреба у більшій кількості кисню.
М'язи, що беруть участь у виконанні дихальних рухів:
1 - зовнішні міжреберні м'язи; 2 - м'язи шиї; 3 - внутрішні міжреберні м'язи; 4 - м'язи живота.
Під час вдиху діафрагма, яка в розслабленому стані має форму купола, сплющується, що збільшує об'єм грудної клітки. Зовнішні міжреберні м'язи скорочуються і піднімають ребра, що також призводить до збільшення об'єму грудної клітки. У глибокому вдиху беруть участь м'язи шиї і грудей. Внаслідок цього різко знижується тиск повітря всередині легень та в плевральній порожнині. Повітря рухається в напрямку нижчого тиску заповнюючи легені.
Під час видиху діафрагма рухається вгору набуваючи форми купола. Зовнішні міжреберні м'язи розслаблюються, внутрішні міжреберні м'язи та м'язи живота скорочуються. Тиск у грудній порожнині зростає і повітря видихається.
Дихальні рухи та зміни тиску в легенях і плевральній порожнині
(атмосферний тиск становить 760 мм. рт. ст.)
Перед вдихом: 1 - 760 мм. рт. ст. (легені); 2 - 758 мм. рт. ст. (плевральна порожнина); 3 - діафрагма.
При розширенні грудної порожнини: 4 - 756 мм. рт. ст., 5 - 759 мм. рт. ст.
Під час вдиху: 6 - 754 мм. рт. ст., 7 - 760 мм. рт. ст.
Під час видиху: 8 - 763 мм. рт. ст., 9 - 756 мм. рт. ст.
Важливою характеристикою дихальної системи є життєва місткість легень - найбільша кількість повітря, яку людина може видихнути після максимальноглибокого вдиху. У новонароджених життєва місткість легень становить 700-800 мл; у 17 років у дівчат - 2760 мл, у хлопців - 3520 мл.
У новонароджених ребра розміщені майже горизонтально, тобто перебувають у положенні максимального вдиху. В зв'язку з цим дихання відбувається в основному за рахунок діафрагми (черевний тип дихання). Такий тип дихання переважає в дітей до 7 років. Після 7 років у дівчат вираженим стає грудний тип дихання.
2. Регуляція дихання
Регуляція дихання здійснюється центральною нервовою системою мимовільно (автоматично) і довільно. У стовбурній частині мозку (зокрема у довгастому мозку) розміщена група нервових клітин - дихальний центр, що відповідає за дихальний цикл (вдих-видих). Дихальний центр перебуває в постійній ритмічній активності, яка здебільшого здійснюється автоматично. Ритмічні імпульси передаються від дихального центра до дихальних м'язів, забезпечуючи послідовне здійснення вдиху і видиху.
Діяльність дихального центра регулюється рефлекторно (імпульсами, що поступають від рецепторів), та гуморально (залежно від хімічного складу крові). Обидва механізми регуляції діють злагоджено і між ними важко провести границю.
Рефлекторна регуляція дихання
Автоматична регуляція дихання. Дихальний центр сприймає інформацію, що поступає від хеморецепторів та механорецепторів. Хеморецептори розміщені у великих судинах і реагують на зниження концентрації кисню та підвищення концентрації вуглекислого газу. В них виникають нервові імпульси, які по нервах досягають дихального центра і стимулюють акт вдиху. У завершальній стадії вдиху, коли легені розтягуються, подразнюються механорецептори, розміщені у дихальних м'язах та легенях. Імпульси, що виникають у механорецепторах, направляються до дихального центру, гальмують центр вдиху і збуджують центр видиху. Від центру видиху імпульси передаються до дихальних м'язів, які починають розслаблюватися. Закінчення видиху рефлекторно стимулює вдих.
Довільна регуляція дихання. У регуляції дихання може брати участь кора великих півкуль головного мозку. Людина може довільно (за своїм бажанням) на деякий час затримати дихання, змінити його ритм і глибину.
Гуморальна регуляція дихання
Значний вплив на дихальний центр здійснює хімічний склад крові, особливо його газовий склад. Наприклад, нагромадження вуглекислого газу в крові подразнює хеморецептори і рефлекторно збуджує дихальний центр. Гормон адреналін здатний безпосередньо впливати на дихальний центр стимулюючи дихальні рухи. Подібну дію може викликати молочна кислота, яка утворюється під час роботи м'язів. Вона здатна подразнювати хеморецептори в судинах, що також призводить до збільшення частоти та глибини дихання.
3. Особливості регуляції дихання в дитячому віці
На момент народження функціональне формування дихального центра ще не завершилося. Збудливість дихального центра у немовлят є низькою, однак вони характеризуються високою стійкістю до недостачі кисню в повітрі. Чутливість дихального центра до вмісту вуглекислого газу підвищується з віком. В 11 років вже добре виражена можливість пристосування дихання до різних умов життєдіяльності. В період статевого дозрівання відбуваються тимчасові зміни регуляції дихання. Організм підлітка є менш стійким до недостатньої кількості кисню. В міру росту і розвитку потреба в кисні забезпечується вдосконаленням регуляції дихального апарату. Дихання стає більш економним. В міру розвитку кори великих півкуль головного мозку вдосконалюється можливість довільно змінювати дихання - зупиняти дихання або здійснювати максимальну вентиляцію легень.
Під час фізичних навантажень молодші школярі не можуть значно змінити глибину дихання і збільшують частоту дихальних рухів. Дихання стає більш частим і ще більш поверхневим, що знижує ефективність вентиляції легень. Організм підлітків швидко досягає максимального рівня споживання кисню але не може довго підтримувати цей процес на високому рівні.
Найбільш оптимальним є дихання носом, при якому видих довший за вдих. Одним із головних завдань вчителя є навчити дітей правильно дихати під час ходьби, бігу, фізичної праці.
4. Гігієнічне значення повітряного середовища в приміщенні
Чистота повітря, його фізико-хімічні властивості мають велике значення для здоров'я дітей і підлітків. Важливими є не лише відсутність пилу, бактерій, шкідливих речовин, а й співвідношення іонів у повітрі. В атмосферному повітрі кількість позитивно і негативно заряджених іонів є майже однаковою, кількість легких іонів є більшою ніж важких (на людину благотворно впливають легкі, від'ємно заряджені іони).
Перебування дітей і підлітків в погано провітрюваних приміщеннях призводить до погіршення функціонального стану організму, сприяє захворюванню націлий ряд хвороб. В навчальних приміщеннях, де
Loading...

 
 

Цікаве