WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Учення про нутрощі. Травний апарат (пошукова робота) - Реферат

Учення про нутрощі. Травний апарат (пошукова робота) - Реферат

5 - місце переходу очеревини у великий сальник; 6 - м'язова оболонка; 7, 8 - пілорична частина; о - низхідна частина дванадцятипалої кишки; 10 - м'язова оболонка дванадцятипалої кишки; 11 - верхня частина дванадцятипалої кишки; 12 - пілорус? 13 - місце переходу очеревини у малий сальник; 14 - кутова вирізка; 15 - мала кривинашлунка; 16 - вхідна частина; 17 - стравохід (черевна частина).
Форма, місткість та розміри шлунка коливаються в значних межах. Це залежить від його функціонального стану, а також від віку та статі Так, у скороченому стані він має незначні розміри і формою подібний до кишки. При середньому наповненні шлунок набуває форми груші або реторти, при цьому середня місткість його у дорослого близько 3 л. При значному наповненні шлунка його ємкість збільшується до 4 л, а сам шлунок опускається до рівня пупка та нижче
Шлунок має передню та задню стінки. По краях шлунка одна стінка переходить у другу, утворюючи малу кривину шлунка, обернену догори і вправо, та велику кривину шлунка, обернену донизу і ліворуч.
Крім того, на шлунку розрізняють такі частини: вхідну, яка розміщена біля кінця стравоходу; дно - випуклу догори частину, яка прилягає до лівої половини діафрагми; тіло - наймасивнішу частину та пілоричну - нижню частину шлунка, яка переходить у найбільш звужену ділянку - пілорус, або воротар.
Стінка шлунка складається з трьох оболонок: серозної, м'язової та слизової.
Серозна оболонка - це нутряний листок очеревини, який покриває шлунок з усіх боків, за винятком вузьких смужок по малій та великій кривинах. У цьому місці нутряні листки передньої та задньої стінок шлунка сходяться і утворюють зв'язки шлунка. Між листками цих зв'язок розміщені судини й нерви, які йдуть до шлунка. Підсерозний шар розвинений слабо.
М'язова оболонка - найтовща з оболонок шлунка. Утворена трьома шарами непосмугованих м'язових клітин. Зовнішній, або поздовжній, шар є продовженням однойменного шару стравоходу. Середній, або циркулярний, шар сильніший за попередній, є також продовженням однотипних клітин стравоходу, а в ділянці пілоруса утворює значне потовщення, або м'яз - стискач воротаря. Внутрішній шар утворений нерівномірно розміщеними косими м'язовими клітинами, які йдуть по передній та задній стінках шлунка від його входу до великої кривини і розвинені добре лише на дні та тілі шлунка.
М'язова оболонка відділена від слизової оболонки добре вираженим підслизовим шаром, що й зумовлює наявність на слизовій оболонці великої кількості шлункових складок.
Слизова оболонка 1-2 мм завтовшки є продовженням слизової оболонки стравоходу (Рис. 9). її складають одношаровий епітелій, власна пластинка, утворена ніжною сполучною тканиною, та власна м'язова пластинка. Численні складки слизової оболонки мають різні довжину і напрям. Так, біля малої кривини є довгі поздовжні складки, а на інших ділянках напрям складок різноманітний, причому довгі складки з'єднані між собою короткими. Слизова оболонка пілоруса утворює кругову складку - пілоричну заслонку, яка обмежує пілоричний отвір.
На слизовій оболонці шлунка відкривається велика кількість проток залоз, які виділяють шлунковий сік. Ті залози, які розміщуються переважно в слизовій оболонці дна та тіла шлунка, мають назву шлункових залоз, а залози, розміщені в слизовій оболонці пілоруса,- пілоричних залоз.
У слизовій оболонці шлунка розміщені також шлункові лімфатичні вузлики. Основні скупчення їх є в пілоричній частині шлунка.
Більша частина шлунка (5/6 об'єму) розміщена ліворуч, а менша (1/6 об'єму) - праворуч від серединної площини. Проекція шлунка на передню стінку живота відповідає надчеревній ділянці та лівій підреберній ділянці. Вхід у шлунок лежить на рівні X- XI грудного хребця, ліворуч від хребтового стовпа, а вихід- на рівні XII грудного або І поперекового хребця, праворуч від хребтового стовпа.
Частини шлунка прилягають до різних органів та анатомічних утворів. Так, більша частина задньої поверхні шлунка прилягає до заднього пристінкового листка очеревини та до органів, які розміщені за цим листком очеревини (ліва нирка, ліва надниркова залоза, підшлункова залоза, черевна частина аорти), а в ділянці дна шлунка - до селезінки.
Рис. 9. Слизова оболонка шлунка, задня стінка:
1 - м'язова оболонка; 2 - вхідна вирізка; 3 - дно шлунка; 4, 12 - шлункові складки; 5 - слизова оболонка; 6 - підслизовий шар; 7 - м'язова оболонка; 8 - пілоричний отвір; 9 - м'яз - стискач пілоруса; 10 - пілоричний канал; 11 - кутова вирізка; 13 - вхідна частина; 14 - вхідний отвір; 16 - складки слизової оболонки стравоходу.
Мала кривина шлунка прилягає до нутряної поверхні печінки, а велика кривина - до поперечної ободової кишки. Вхідна частина та дно шлунка прилягають до нижньої поверхні діафрагми.
Рис. 10. Печінка з жовчним міхуром, дванадцятипала кишка та підшлункова залоза:
1 - серпоподібна зв'язка; 2 - права частка печінки; 3 - ліва частка печінки; 4 - квадратна частка печінки; 5 - жовчний міхур; 6 - міхурова протока; 7 - печінкова жовчна протока; 8 - міхурова протока; 9, 10, 11 - різні частини підшлункової залози; 12 - підшлункова протока; 13, 14, 15, 16, 17 - різні частини дванадцятипалої кишки.
Шлунок відіграє одну з основних функцій у процесі травлення. Тут відбувається всмоктування води та розчинених у ній речовин. Залози дна шлунка продукують соляну кислоту, яка активізує дію ферменту шлункового соку - пепсиногену. Пепсиноген, що виробляється залозами пілоричної частини шлунка, у свою чергу, сприяє перетравлюванню білків їжі.
До шлунка йдуть такі артерії: права і ліва шлункові артерії, права і ліва шлунково-сальникові артерії, а також короткі шлункові артерії, а венозна кров відтікає від шлунка по однойменних венах.
Лімфа від шлунка відтікає в регіонарні лімфатичні вузли, розміщені по малій та великій кривинах шлунка.
Шлунок іннервують гілки блукаючого нерва (збільшується перистальтика шлунка, посилюється секреція залоз шлунка та розслаблюється м'яз - стискач пілоруса) і гілки симпатичного стовбура, що є антагоністом блукаючого нерва.
Тонка кишка (intestinum tenue) починається від виходу з шлунка і закінчується в місці впадання її в товсту кишку. Це найдовша частина травного апарату. Довжина тонкої кишки у дорослого 5- 7 м, а ширина у верхніх відділах - 4-6 см і в нижніх відділах - 2-3 см. Тонку кишку поділяють на дві частини: дванадцятипалу кишку та брижову частину кишки.
Дванадцятипала кишка (duodenum) - фіксована частина тонкої кишки (Рис. 10). Починається від місця виходу з шлунка, на рівні тіла XII грудного чи І поперекового хребця і закінчується на рівні II-III поперекового хребця. Довжина ЇЇ у дорослого в середньому 25-30 см.
Дванадцятипала кишка розміщена спереду і праворуч від поперекової частини діафрагми, під квадратною часткою печінки. Більша частина кишки лежить за очеревиною. У дванадцятипалій кишці розрізняють чотири
Loading...

 
 

Цікаве