WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Учення про нутрощі. Травний апарат (пошукова робота) - Реферат

Учення про нутрощі. Травний апарат (пошукова робота) - Реферат

виділяють дві частини: передню - тіло язика, що закінчується кінчиком, і задню - корінь. На тілі розрізняють верхню та нижню поверхні і два краї. Верхняповерхня, або спинка, язика опукла і при закритому роті торкається піднебіння. Вздовж неї по серединній лінії проходить серединна борозна язика, яка збігається із сполучнотканинною перетинкою, що знаходиться в товщі язика, і поділяє його на дві половини. Ця борозна закінчується в задній третині язика сліпим отвором, від якого в обидва боки йде погранична борозна.
Ззаду від пограничної борозни знаходиться мигдалик язика, який за будовою та функцією нагадує піднебінні мигдалики. Слизова оболонка спинки язика утворює численні випини - язикові сосочки, які за формою поділяють на ниткоподібні, конічні, грибоподібні, листоподібні, жолобуваті, а також сочевицеподібні.
Ниткоподібні сосочки виконують механічну функцію (перешкоджають ковзанню їжі), а також дотикову, оскільки на їхній поверхні є дотикові тільця. Конічні сосочки затримують маленькі часточки їжі, а також сприймають дотик і біль. Грибоподібні та сочевицеподібні сосочки розміщуються між ниткоподібними, їхня верхівка кругла та рожева, а основа дещо звужена. Перші з них формою нагадують високий, а другі - низький гриб. На їхній поверхні між епітеліоцитами розміщуються нервові закінчення, що сприймають смакові відчуття. Листоподібні сосочки мають вигляд вертикальних складок на задніх частинах країв язика і сприймають смакові відчуття.
Жолобуваті сосочки - найбільші за розміром, формою нагадують грибоподібні. Знаходяться перед сліпим отвором та пограничною борозною. Найчастіше їх буває 8-12, і кожен оточений жолобом. На їхній поверхні розміщені нервові закінчення, що сприймають смакові відчуття.
Нижня поверхня язика прилягає до дна порожнини рота. По її серединній лінії слизова оболонка потовщується і утворює вуздечку язика, а латеральніше від вуздечки - симетричні торочкуваті складки.
Під слизовою оболонкою язика розміщуються м'язи, які можна поділити на дві групи: м'язи, які починаються від кісток і прикріплюються до апоневроза язика, та власне м'язи язика, що починаються і прикріплюються в його масі. До м'язів, що починаються від кісток, належать: підборідно-язиковий, під'язиково-язиковий, шилоязиковий та хрящоязиковий м'язи. Всі ці м'язи парні.
Підборідно-язиковий м'яз (musculus genioglossus) починається від підборідної ості, віялоподібне розходиться серед інших м'язів язика і прикріплюється до апоневроза язика біля його кінчика. Функція: висуває язик уперед, а при односторонньому скороченні відхиляє його у той самий бік.
Під'язиково-язиковий м'яз (musculus hyoglossus) починається від великого ріжка та тіла під'язикової кістки, прямує вперед і прикріплюється до апоневроза язика біля його країв. Функція: тягне язик назад і вниз.
Шилоязиковий м'яз (musculus styloglossus) починається від шилоподібного відростка вискової кістки і віялоподібне розходиться в бічних частинах язика. Функція: тягне язик назад і вгору.
Хрящоязиковий м'яз (musculus chondroglossus) непостійний, починається від малого ріжка під'язикової кістки і прикріплюється до апоневроза спинки язика. Функція: тягне язик назад і вниз.
До власне м'язів язика, або його внутрішніх м'язів, відносять верхній та нижній поздовжні, а також поперечний і вертикальний м'язи.
Верхній поздовжній м'яз (musculus longitudinals superior) починається від кореня язика, розміщується під його апоневрозом уздовж перегородки язика і прикріплюється до апоневроза біля кінчика язика. Функція: скорочує та потовщує язик. При односторонньому скороченні відводить його вбік.
Нижній поздовжній м'яз (musculus longitudinalis inferior) починається між м'язами кореня язика, розміщується біля його нижньої поверхні вздовж перегородки язика і прикріплюється до апоневроза біля кінчика язика. Функція: така сама, як і попереднього м'яза.
Поперечний м'яз язика (musculus transversus linguae) починається від його перегородки, розміщується між верхнім та нижнім поздовжніми м'язами і прикріплюється до апоневроза по краях язика. Функція: звужує та подовжує язик.
Вертикальний м'яз язика (musculus verticalis linguae), починається на спинці язика від його апоневроза, розміщується між волокнами інших м'язів язика і прикріплюється до апоневроза нижньої поверхні язика. Функція: подовжує язик і утворює на його спинці поздовжній жолоб.
Під слизовою оболонкою порожнини рота багато невеликих слизових та серозних залоз, які залежно від розміщення називають губними, щічними, кутніми, піднебінними та язиковими і об'єднують у групу малих слинних залоз.
Крім цих залоз виділяють ще групу великих слинних залоз, до яких відносять під'язикову, піднижньощелепну та привушну залози. Всі ці залози парні.
Під'язикова залоза (glandula sublingualis) невелика трубчасто-альвеолярна, за функцією слизова залоза, розміщується під слизовою оболонкою дна порожнини рота і складається з кількох часток. Від часток відходять міжчасткові протоки, що зливаються в десять - п'ятнадцять малих під'язикових проток, які частково самостійно відкриваються в порожнину рота, а частково утворюють велику під'язикову протоку, що або з'єднується з протокою під-нижньощелепної залози, або відкривається поряд з нею на під'язиковій складці.
Піднижньощелепна залоза (glandula submandibularis) більша від попередньої, але також має трубчасто-альвеолярну будову. Ця залоза за функцією мішана, тобто виділяє і слизовий і серозний секрет. Вона розміщується біля кута нижньої щелепи під щелепно-під'язиковим м'язом, її задня частина межує з привушною залозою і відділяється від неї фасцією. Протока піднижньощелепної залози огинає задній край щелепно-під'язикового м'яза і відкривається на під'язиковому м'ясці.
Привушна залоза (glandula pardtis) найбільша із слинних залоз, побудована за альвеолярним типом і виділяє серозний секрет. Вона розміщена у привушно-жувальній ділянці лиця, оточена привушно-жувальною фасцією, від якої в товщу залози відходять сполучнотканинні перетинки, і за формою нагадує конус, основа якого обернена вперед, а верхівка загинається за гілку нижньої щелепи. Частину залози, що знаходиться на поверхні лиця, називають поверхневою, а частину за гілкою нижньої щелепи - глибокою. Із залози виходить привушна протока, що лежить трохи нижче від виличної дуги і біля переднього краю жувального м'яза загинається, проходить крізь щічний м'яз і відкривається на слизовій оболонці переддвер'я рота проти другого верхнього великого кутнього зуба.
Зуби (dentes) - найтвердіші утвори в організмі хребетних тварин. Разом з цим порівняльно-анатомічними дослідженнями доведено, що співвідношення складових частин зубів, їхня форма та кількість коливаються в значних межах. Вважають, що в еволюції ссавців диференціювання зубів має величезне значення, майже таке саме, як значний розвиток кори великого мозку і здатність до
Loading...

 
 

Цікаве