WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Сечостатевий апарат. Сперматогенез та овогенез. Вікові, статеві та індивідуальні особливості сечостатевого апарату (пошукова робота) - Реферат

Сечостатевий апарат. Сперматогенез та овогенез. Вікові, статеві та індивідуальні особливості сечостатевого апарату (пошукова робота) - Реферат

та дві нижньобічні. Передміхурова залоза має дві частки (праву та ліву) і перешийок.
По всій довжині передміхурову залозу пронизує початкова частина сечівника, який проходить ближче до передньої поверхні залози.
Тканина передміхурової залози складається з двох речовин: залозистої та м'язової. Залозиста речовина утворює 30-35 маленьких часточок залози, проміжки між якими заповнені сполучною тканиною та непосмугованими міоцитами. Часточки виділяють секрет, який входить до складу сперми. Цей секрет по проточках передміхурової залози, які відкриваються переважно на задній стінці сечівника, потрапляє в сечівник.
М'язова речовина передміхурової залози побудована з непосмугованих м'язових клітин, розміщених між проміжками часточок залози, і складає значну частину речовини залози. М'язові клітини при скороченні сприяють одночасному виділенню секрету із залозистих часточок, а також виконують роль мимовільного стискача сечівника.
Зовні передміхурову залозу вкриває сполучнотканинна капсула.
Кров'ю передміхурову залозу забезпечують гілки нижніх міхурових та середніх прямокишкових артерій, а венозна кров відтікає в міхурове сплетення та через гілки нижніх міхурових вен у внутрішню клубову вену. Лімфа відводиться у внутрішні клубові лімфатичні вузли.
Передміхурову залозу іннервують гілки нижнього підчеревного сплетення.
Цибулино-сечівникова залоза (glandula bulbourethralis) парний (правий та лівий) утвір, величиною та формою нагадує горошину. Залоза знаходиться у товщі сечостатевої діафрагми, по боках та дещо назад від перетинчастої частини сечівника.
Секрет залози у вигляді тягучої слизової рідини проходить через протоку залози, яка відкривається в сечівник у ділянці цибулини губчастого тіла, і домішується до сперми.
Зовнішні чоловічі статеві органи. До зовнішніх чоловічих статевих органів (organa genitalia masculina externa) відносять статевий член та мошонку.
Статевий член (penis) - циліндричної форми орган, призначений для виведення сечі та сім'яної рідини - сперми (Рис. 6).
У цьому органі розрізняють головку, на якій знаходиться зовнішнє вічко сечівника. Місце фіксації члена до кісток таза називається коренем. Частина органа, яка лежить між коренем і головкою, називається тілом члена. Між тілом та головкою члена розміщена шийка головки.
Передня (верхня) поверхня тіла називається ще спинкою статевого члена, а задня - сечівниковою поверхнею.
Основу будови статевого члена складають три поздовжньо розміщені тіла; два печеристі та одне губчасте.
Печеристі тіла статевого члена розміщені поруч у спинці статевого члена і вкриті спільною білковою оболонкою. Вільні (нижні) кінці тіл дещо загострені, а верхні, розходячись у вигляді ніжок, прикріплюються до кісток таза в ділянці лобкової дуги.
Від внутрішньої поверхні білкової оболонки печеристого тіла йдуть відростки, які, розгалужуючись тонкими перегородками, утворюють численні лакуни, або каверни. Ці перегородки побудовані з щільної сполучної тканини з домішкою еластичних волокон та великою кількістю непосмугованих м'язових клітин. У кавернах, стінки яких покриті епітелієм, є кров. При напруженні статевого члена (ерекції) порожнина каверн розширюється і переповнюється кров'ю, а перегородки стають тонкими.
Губчасте тіло статевого члена тонше і коротше за печеристі тіла і покрите окремою білковою оболонкою. Губчасте тіло розміщене по середній лінії статевого члена, під печеристими тілами, і в його середині проходить більша частина сечівника.
Задня частина губчастого тіла потовщена і утворює цибулину сечівника, а передня розширена і утворює головку статевого члена, яка покриває загострені кінці печеристих тіл.
Усі три тіла статевого члена (печеристі та губчасте) зовні оточені глибокою та поверхневою фасціями, назовні від яких розміщена легкорухлива, тонка шкіра. Лише на головці статевого члена шкіра, міцно зрощена з білковою оболонкою, нерухома. В ділянці головки шкіра утворює вільну складку - передню шкірочку. На нижній поверхні головки передня шкірочка з'єднується зі шкірою головки за допомогою вуздечки.
Кровопостачання статевого члена зумовлюють гілки внутрішньої та зовнішньої соромітних артерій. Венозна кров відтікає в стегнову вену та у венозні сплетення сечового міхура, а лімфа - в пахвинні (поверхневі та глибокі) і зовнішні клубові лімфатичні вузли.
Статевий член іннервують гілки соромітного нерва (чутливі гілки), нижнього підчеревного сплетення (симпатичні гілки) та гілки тазового нутряного нерва (парасимпатичні гілки).
Мошонка (scrotum) - шкірний мішечкоподібний утвір, в якому розміщені яєчка з придатками та початкові відділи сім'яних канатиків.
Шари мошонки подібні до шарів передньої черевної стінки, тому що мошонка утворилася шляхом випинання стінки живота.
Шкіра мошонки тонка, пігментована, вкрита товстим, рідким волоссям і має багато потових та сальних залоз. По серединній лінії мошонки розміщений шов, якому всередині відповідає сполучнотканинна перегородка, що поділяє мошонку на дві камери для правого та лівого яєчок.
Рис. 6. Сечовий міхур, передміхурова залоза та статевий член:,
1 - сечовий міхур; 2 - слизова оболонка з підслизовим шаром сечового міхура; 3 - трикутник міхура; 4 - внутрішній отвір сечівника; 5 - передміхурова залоза; 6 - цибулино-сечівникова залоза; 7 - цибулина статевого члена; 8 - печеристе тіло статевого члена; 9 - головка статевого члена; 10 - передня шкірочка; 11 - зовнішній отвір сечівника; 12 - губчасте тіло статевого члена, обмежене білковою оболонкою; 13 - ніжка статевого члена; 14 - перетинчаста частина чоловічого сечівника; 15 - проточки передміхурової залози; 16 - правий отвір сечовода; 17 - складки слизової оболонки сечового міхура; 18 - правий сечовід.
Рис. 7. Внутрішні жіночі статеві органи:
1 - тіло матки; 2 - шийка матки; 3 - маткова порожнина; 4 - маткова труба (в місці її перешийка); 5 - ампула маткової труби; 6 - лійка маткової труби з торочками та черевним отвором маткової труби; 7 - яєчник; 8 - власна зв'язка яєчника; 9 - кругла маткова зв'язка; 10 - широка маткова зв'язка; 11 - піхва.
Рис. 8. Розріз жіночого таза в серединній площині:
1 - пряма кишка; 2 - прямокишково-маткова заглибина; 3 - поперечна складка прямої кишки; 4 - відхідник; 5 - сечівник; 6 - піхва; 7 - сечовий міхур; 8 - міхурово-маткова заглибина; 9 - кругла маткова зв'язка; 10 - матка; 11 - маткова труба; 12 -зовнішня клубова артерія та вена; 13 - яєчник; 14 - мис.
Під шкірою розміщується шар непосмугованих м'язових клітин, який утворює м'ясисту оболонку. Скорочення цього шару надає мошонці зморшкуватого вигляду.
За м'ясистою оболонкою лежить зовнішня сім'яна фасція,що е продовженням поверхневої фасції живота. Глибше розташований підвішуючий м'яз яєчка, покритий однойменною фасцією. За згаданим м'язом розміщена внутрішня сім'яна фасція, яка відповідає внутрішньочеревній фасції, що утворилась з піхвового відростка очеревини, який у плоду чоловічої статі проникає з черевної порожнини в мошонку.
Піхвова оболонка яєчка має дві
Loading...

 
 

Цікаве