WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості. Розвиток кісток пояса верхньої кінцівки - Реферат

Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості. Розвиток кісток пояса верхньої кінцівки - Реферат

такою нижню суглобову поверхню для зчленування з кістками зап'ястка. Присередньо головка ліктьової кістки переходить у шилоподібний відросток.
У людини крізь шкіру легко промацуються ліктьовий відросток, нижня частина тіла, головка і шилоподібний відросток.
Щоб відрізнити праву кістку від лівої, слід пам'ятати, що променева вирізка обернена назовні, ліктьовий відросток - догори, а вінцевий - уперед.
Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti; Рис. 7) утворюється дистальним кінцем плечової кістки та проксимальними кінцями променевої і ліктьової кісток. Суглоб складний, оскільки у ньому є три суглоби, об'єднані спільною суглобовою капсулою: плечоліктьовий, плечопроменевий та ближчий променеліктьовий.
Плечоліктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris) утворюється блоком плечової та блоковою вирізкою ліктьової кістки. За формою суглоб блокоподібний; рухи можливі тільки у фронтальній осі (згинання і розгинання).
Плечопроменевий суглоб (articulatio humeroradialis) утворюється головкою плечової кістки та суглобовою ямкою головки променевої кістки. За формою суглоб кулястий і функціонально пов'язаний з плечоліктьовим суглобом (згинання й розгинання) та з ближчим променеліктьовим суглобом (пронація і супінація).
Ближчий променеліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis) утворений променевою вирізкою ліктьової кістки та суглобовим обводом головки променевої кістки. За формою суглоб циліндричний. Рухи (пронація та супінація) відбуваються разом з рухом в плечопроменевому суглобі.
Усі описані суглоби оточені загальною суглобовою капсулою, яка прикріплюється на плечовій кістці таким чином, що ліктьова та променева ямки розміщені в порожнині суглоба, а ліктьова ямка (ззаду) частково лежить поза порожниною суглоба. На променевій кістці суглобова капсула прикріплюється на шийці, а на ліктьовій кістці - до її блокової вирізки.
Ліктьовий суглоб фіксують дві зв'язки: ліктьова бічна та променева бічна.
Міжкісткова перетинка передпліччя (membrana interossea ante-brachii) волокниста перетинка, розміщена між міжкістковими краями ліктьової та променевої кісток.
Дальший променеліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris dista-lis) утворений ліктьовою вирізкою променевої кістки, головкою ліктьової кістки та суглобовим диском променезап'ясткового суглоба. За формою суглоб циліндричний і функціонує разом з однойменним ближчим суглобом. Рухи в суглобі відбуваються навколо вертикальної осі (пронація і супінація), при цьому ліктьова кістка зберігає звичайне положення на передпліччі, а променева обертається разом з кистю навколо неї.
Кістки кисті (ossa manus) складаються з кісток зап'ястка, п'ястка та пальців (Рис. 8). До кісток зап'ястка (ossa carpi) відносять вісім невеликого розміру та різної форми кісток, що розміщені в два ряди (по чотири кістки).
До верхнього ряду входять (починаючи з бічного краю) човноподібна (os scaphoideum), півмісяцева (os lunatum), тригранна (os triquetrum) і горохоподібна (os pisiforme) кістки. Три перші кістки утворюють дугу, що прилягає до суглобових поверхонь кісток передпліччя. Горохоподібна кістка - сесамоподібна кістка, розміщується в товщі сухожилка ліктьового згинача зап'ястка, а іноді зчленовується з тригранною кісткою.
Рис. 7. Правий ліктьовий суглоб (вигляд спереду):
1 - плечова кістка; 2 - суглобова капсула; 3 - ліктьова бічна зв'язка; 4 - ліктьова кістка; 5 - променева кістка; 6 - сухожилок двоголового м'яза плеча; 7 - променевабічна зв'язка.
Рис. 8. Скелет правої кисті (вигляд з тилу):
1 - кінцева фаланга; 2 - середня фаланга; 3 - ближча фаланга; 4 - п'ята п'ясткова кістка; 5 - гачкувата кістка; 6 - головчаста кістка; 7 - горохоподібна кістка; 8 - тригранна кістка; 9 - півмісяцева кістка; 10 - човноподібна кістка; 11 - трапецієподібна кістка; 12 - кістка-трапедія; 13 - перша п'ясткова кістка.
Нижній ряд кісток зап'ястка сформований (починаючи з бічного краю): кістково-трапецією (os trapezium), трапецієподібною (os trapezoideum), головчастою (os capitatum) та гачкуватою (os hamatum) кістками. Вищезгадані кістки зчленовуються з кістками верхнього роду зап'ястка і кістками п'ястка.
Якщо розглядати зап'ясток у цілому, то можна помітити, що його верхня частина вужча за нижню, а всередині є заглиблення, яке дістало назву борозни зап'ястка. В борозні лежать сухожилки, судини і нерви.
П'ясток (metacarpus) складається з п'яти трубчастих кісток (ossa metacarpi). Кожна з них має основу, що суглобовою поверхнею зчленовується одна з другою та з кістками другого ряду зап'ястка, тіло та головку. Суглобова поверхня головки зчленовується з ближчими фалангами.
Кістки пальців кисті (ossa digitorum manus). Кожен палець (крім першого) має три фаланги (ближчу, середню та кінцеву). Великий палець має дві фаланги (ближчу та кінцеву). Кожна з фаланг - невелика трубчаста кістка, що складається з основи, тіла та головки.
Суглоби кисті. Променезап'ястковий суглоб (articulatio radi-ocarpea) утворений зап'ястковою суглобовою поверхнею променевої кістки, суглобовим диском та суглобовими поверхнями човноподібної, півмісяцевої та тригранної кісток (Рис. 9). За формою суглоб еліпсоподібний, тому рухи в ньому можливі у фронтальній (згинання і розгинання) та сагітальній (приведення і відведення) осях.
Середньозап'ястковий суглоб (articulatio mediocarpea) утворений оберненими одна до одної суглобовими поверхнями ближчого та дальшого рядів кісток зап'ястка. Горохоподібна кістка участі в утворенні цього суглоба не бере, оскільки утворює самостійний суглоб.
Променезап'ястковий та середньозап'ястковий суглоби фіксуються численними зв'язками. Основними з них є: долонна та тильна променезап'ясткові зв'язки, долонна ліктьозап'ясткова зв'язка, променева та ліктьова бічні зв'язки зап'ястка та промениста зв'язка зап'ястка. Суглоб малорухомий.
Зап'ястково-п'ясткові суглоби (articulationes carpometacarpeae)- складні суглоби, об'єднують не пов'язані між собою функціонально зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця та зап'ястково-п'ясткові суглоби II-V пальців.
Зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця (articulatio carpometacarpea pollicis) утворений суглобовими поверхнями основи І п'ясткової кістки та дистальною поверхнею великої трапецієподібної кістки. Суглоб має сідлоподібну форму, забезпечує великий обсяг рухів І пальця і протиставляє його іншим пальцям.
Зап'ястково-п'ясткові суглоби (articulationes carpometacarpeae) II-V пальців утворені суглобовими поверхнями II-V п'ясткових кісток і дистальними суглобовими поверхнями другого ряду кісток зап'ястка. Суглобову капсулу фіксують долонні та тильні зап'ястково-п'ясткові зв'язки. Суглоби відносять до малорухомих.
П'ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalan-geae) утворені суглобовими поверхнями головок І-V п'ясткових кісток і основами проксимальних фаланг І-V пальців. Суглобову капсулу фіксують міцні бічні та долонні зв'язки. За формою суглоби належать до кулястих. Рухи в них відбуваються навколо фронтальної (згинання і розгинання) та сагітальної (відведення і приведення) осей, а також ледве помітні рухи у поздовжній осі.
Міжфалангові суглоби кисті (articulati6nes interphalangeae manus) утворені головками і основами суміжних фаланг. Суглобову капсулу фіксують бічні та долонні зв'язки. Суглоби мають блокоподібну форму. Рухи відбуваються лише у фронтальній осі (згинання і розгинання).
Список використаної літератури
1. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. - 2-ге вид., - К.: Вища шк., 1992.
2. Свиридов О.І. "Анатомія людини" - Київ, Вища школа, 2001.
3. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
Loading...

 
 

Цікаве