WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Розвиток кісток таза, вікові, статеві та індивідуальні особливості їх - Реферат

Розвиток кісток таза, вікові, статеві та індивідуальні особливості їх - Реферат

плесна майже плоскої форми і з'єднується з кістками заплесна.
Тіла плеснових кісток за формою нагадують тригранну призму, скривлені присередньо і дещо опуклі донизу. Головки всіх плеснових кісток мають півкулясту форму і зчленовуються з основами фаланг.
Пальці (digiti). Кожен палець, за винятком І,складається з ближчої, середньої та кінцевої фаланг (phalanges proximalis, media et distalis). У І пальця середньої фаланги немає. На кожній фаланзі розрізняють основу (basis), тіло (corpus) та головку (caput). Кінцеві фаланги замість головки мають горбистість. Основи ближчих фаланг мають суглобові поверхні у вигляді ямок і зчленовуються з головками п'ясткових кісток. Основи інших фаланг за формою нагадують блок.
Суглоби стопи. Гомілковостопний суглоб (articulatio talocruralis) утворений суглобовими поверхнями дистальних кінців великогомілкової та малогомілкової кісток і блоком надп'яткової кістки (Рис. 7).
До зв'язок суглоба, що розміщуються в основному на його бічних поверхнях, відносять: передню і задню надп'ятково-малогомілкові зв'язки та п'яткова-малогомілкову зв'язку. На присередній поверхні суглоба знаходиться присередня, або дельтоподібна (lig. mediale s. deltoideum), зв'язка.
Гомілковостопний суглоб відносять до блокоподібних суглобів.
Рухи у ньому відбуваються в основному навколо фронтальної осі (згинання та розгинання), а при сильному підошовному згинанні можливі невеликі рухи в сторони.
Надп'ятково-п'ятково-човноподібний суглоб (articulatio talocal-caneonavicularis) утворений суглобовими поверхнями надп'яткової, п'яткової та човноподібної кісток. Суглоб укріплюється надп'ятково-човноподібною та підошовною п'ятково-човноподібною зв'язками.
ІІіднадп'ятковий суглоб (articulatio sub talaris) утворений задніми суглобовими поверхнями надп'яткової та п'яткової кісток. Суглоб укріплюється бічною та при середньою надп'ятково-п'ятковими зв'язками.
Форма суглоба циліндрична. Функціонально піднадп'ятковий та надп'ятково-п'ятково-човноподібний суглоби об'єднані, і в них можуть відбуватись рухи типу пронації та супінації.
Поперечний суглоб заплесна (articulatio tarsi transversa) об'єднує п'ятко во-кубоподібний та надп'ятково-човноподібний суглоби. Суглобова капсула укріплюється роздвоєною зв'язкою (lig. bi-furcatum).
Клиночовноподібний суглоб (articulatio cuneonavicularis) утворений суглобовими поверхнями трьох клиноподібних кісток, човноподібної кістки та частково кубоподібної кістки. Суглобова капсула фіксується тильними і підошовними клиночовноподібними зв'язками. Суглоб за формою плоский, тому рухи в ньому незначні, головним чином амортизуючого характеру.
Заплесно-плеснові суглоби (articulationes tarsometatarseae) утворені суглобовими поверхнями основ плеснових кісток та суглобовими поверхнями трьох клиноподібних кісток і кубоподібної кістки. Суглобову капсулу фіксують тильні та підошовні заплесно-плеснові зв'язки.
Міжплеснові суглоби (articulationes intermetatarseae) утворені бічними суглобовими поверхнями суміжних плеснових кісток. Мають спільну суглобову порожнину із заплесно-плесновими суглобами. Суглоби фіксують тильні та підошовні плеснові зв'язки. Функціонально міжплеснові суглоби та заплесно-плеснові суглоби відносять до плоских, рухи в них незначні.
Плесно-фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae) утворені суглобовими поверхнями всіх плеснових кісток та основ ближчих фаланг. Суглобові капсули фіксуються бічними і підошовними зв'язками, а також глибокою поперечною плесновою зв'язкою. Суглоби мають кулясту форму. Рухи в суглобах - згинання та розгинання і незначні розведення пальців.
Міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis) утворені суглобовими поверхнями ближчих і середніх фаланг та середніх і кінцевих фаланг. Суглобові капсули тонкі і фіксуються бічними та підошовними зв'язками (Рис. 8). Суглоби належать до блокоподібних, і в них можливі лише згинання та розгинання. Суглобів дев'ять (іноді вісім, тому що середня та кінцева фаланги зростаються). На стадії спокою ближчі фаланги перебувають у стані тильного, а середні - підошовного згинання.
Рис. 7. Зв'язки та суглоби стопи:
1 - малогомілкова кістка; 2 - великогомілкова кістка; 3 - присередня кісточка; 4 - гомілковостопний суглоб; 5 - присередня (дельтоподібна) зв'язка; 6 - тильні зв'язки заплесна; 7 - плесно-фаланговий суглоб І пальця; 8 - плесно-фаланговий суглоб IV пальця; 9 - тильні заплеснові зв'язки; 10 - бічна кісточка; 11 - міжкісткова перетинка гомілки. Рис. 8. Зв'язки стопи (підошовна ділянка):
1 - підошовні зв'язки плесно-фалангових суглобів II - III пальців; 2 - порожнина першого заплесно-плеснового суглоба; 3, 12 - сухожилок довгого малогомілкового м'яза; 4 - підошовні клино-човноподібні зв'язки; S - сухожилок переднього великогомілкового м'яза; 6 - зв'язка клубочовноподібна підошовна; 7 - сухожилок заднього великогомілкового м'яза; 8 - зв'язка п'ятково-човноподібна підошовна; 9 - сухожилок м'яза - згинача пальців; 10 - сухожилок м'яза - згинача великого пальця; 11 - зв'язка підошовна довга; 13 - сухожилок короткого малогомілкового м'яза; 14 - зв'язки заплесно-плеснові підошовні; 15 - зв'язки бічні; 16 - суглоб плесно-фаланговий; 17 - суглоби міжфалангові; 15 - капсула міжфалангового суглоба.
Стопа в цілому. Будова стопи залежить від її функції, оскільки стопа підтримує тіло у вертикальному положенні і уможливлює пересування людини. Відповідно до цього розрізняють бічну і присередню частини стопи. Бічна частина більш плоска і утворює велику опорну поверхню, а присередня - опукла, що забезпечує її пружність і рухомість. Для чіткішого уявлення про будову і функцію стопи її розглядають як комплекс пов'язаних між собою склепінь. Тепер дослідники виділяють п'ять поздовжніх склепінь відповідно до кісток плесна, і одне поперечне. Найдовшим і найвищим є друге поздовжнє склепіння, а найбільшу вгнутість має внутрішня поверхня п'ятого склепіння. Склепінчасте розміщення кісток стопи підтримують численні міцні зв'язки та м'язи. Слід пам'ятати, що при роботі, пов'язаній з перенесенням великих вантажів або тривалим стоянням, стопа може втратити свою склепінчасту форму і стати плоскою. При анатомічній плоскостопості в багатьох суглобах стопи зберігається повний обсяг рухів, і вона функціонує як нормальна. Для функціональної плоскостопості характерним є те, що рухомість багатьох суглобів дуже обмежена, і така стопа розглядається лікарями як патологічна.
Список використаної літератури
1. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Навч. посібник. - 2-ге вид., - К.: Вища шк., 1992.
2. Свиридов О.І. "Анатомія людини" - Київ, Вища школа, 2001.
3. Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. - К., 1985.
4. Паталогическая анатомия. Струков А.И., Серов В.В., Москва, "Медицина", 1995 г.
Loading...

 
 

Цікаве